номер провадження справи 18/22/16
07.06.2016 справа № 908/917/16
за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133)
до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 12)
про стягнення 5867,85 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2224 від 28.12.2015 р., паспорт серії МЕ № 465978 від 03.07.2004 р.;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 01-27/0115 від 09.02.2016 р., паспорт серії СЮ № 416150 від 04.02.2016 р.;
До господарського суду Запорізької області 07.04.2016 р. звернулося публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» з позовною заявою до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення 5867,85 грн., які складаються з: 5493,71 грн. основного боргу, 52,97 грн. пені, 321,17 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 08.04.2016 року порушено провадження у справі № 908/917/16, присвоєно справі номер провадження 18/22/16, судове засідання призначене на 11 травня 2016 року; розгляд справи відкладався на 25.05.2016 р., в судовому засіданні 25.05.2016 р. прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині зазначення періоду заборгованості, а саме з вересня 2014 р. по грудень 2015 р., з метою врегулювання сторонами питання щодо періоду зарахування сум та для надання підписаного обома сторонами акту звірки в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.06.2016 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів судового процесу, за наявними документами та закінчений 07.06.2016 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, що викладені в позові, заяві про уточнення позовних вимог № 12/132 від 24.05.2016 р. та додаткових поясненнях № 12/133 від 24.05.2016 р., просив позов задовольнити; доказів врегулювання сторонами питання щодо періоду зарахування сум та для надання підписаного обома сторонами акту звірки суду не надав. З урахуванням листа відповідача № 01-27/0536 від 03.06.2016 р., що надійшов на електронну адресу позивача, надав наступні пояснення: оплати проведені відповідачем за платіжними дорученнями від 10.05.2016 р. № 63 на суму 3770,00 грн. та від 19.05.2016 р. № 76 на суму 1724,00 грн. будуть зараховані в рахунок погашення заборгованості основного боргу - 5493,71 грн., що виник у період з вересня 2014 р. по грудень 2015 р. після надходження на адресу позивача оригіналу зазначеного листа. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, № 50006515 від 12.08.2015 р. щодо своєчасного та повного внесення платежів за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5493,71 грн. У зв'язку з наявністю порушень, позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, нарахував до стягнення пеню та 3% річних. В обґрунтування правової позиції посилався на статті 31, 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 6, 11, 96, 203, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 627-629, 632, 651, 653, 654 ЦК України, ст.ст. 20, 44, 144, 174, 179, 180, 189, 190, 193, 216, 218 ГК України.
Представник відповідача частково визнав заявлені позовні вимоги, про що зазначив у відзиві (вх. № 0906/14917 від 25.05.2016 р.). Заперечення обґрунтовані наступним: сума заборгованості у розмірі 5493,71 грн. сплачена відповідачем в добровільному порядку, про що суду надані платіжні доручення № 63 від 10.05.2016 р. на суму 3770,00 грн., № 76 від 19.05.2016 р. на суму 1724,00 грн. Зазначав, що прострочення виконання зобов'язання за договором виникло внаслідок відсутності бюджетних асигнувань на оплату видатків на оплату послуг та пов'язано із відсутністю фінансових ресурсів на єдиному казначейському рахунку. Враховуючи викладене, беручи до уваги складну політичну обстановку, яка склалася на теперішній час в країні в цілому, просив в позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (виконавець, позивач у справі) та ОСОБА_1 районна державна адміністрація Запорізької області (замовник, відповідач у справі) 12.08.2015 року уклали договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 50006515 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується у 2015 році надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у замовлені послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (надалі - Умови Укртелекому, затверджені виконавцем та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http://ukrtelecom.ua).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг (разом з рахунок надається акт здавання-приймання наданих послуг) або рахунку-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.
Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг кредит (попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит) (п. 3.2 договору).
Відповідно до додатку № 2 від 12.08.2012 до договору, сторонами правочину узгоджено предмет додатку, а саме: виконавець надає замовнику на території України послуги проводового радіомовлення (надалі - послуги), а замовник отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість в порядку, передбаченому договором згідно із встановленими тарифами/цінами, зазначеними в Таблиці № 2.1 «Тарифи на надання послуг проводового радіомовлення» до Додатку до договору.
В таблиці № 2.1 до Додатку № 2 до договору від 12.08.2015 р. встановлені види послуг та оплати - абонентська плата за користування основною радіоточкою (за місць) для бюджетних організації; розмір плати (гривня, без ПДВ) - 12,50.
Угодою № 1 від 12.08.2015 р. до договору від 12.08.2015 р. сторонами визначений предмет Угоди: виконавець надає замовнику на території України послуги телефонного зв'язку (далі - послуги), а замовник отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до встановленого тарифу (цін) згідно з Додатком № 1.1 «Тарифи на надання послуг телефонного зв'язку» до Угоди до договору.
Пунктом 7.2. договору сторонами врегульовано, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2015 р. Сторони домовилися, що дія цього договору розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.06.2010 року.
Про факт виконання позивачем зобов'язань за договором свідчать складені акти-рахунки за період з вересня 2014 р. по грудень 2015 р.
Відповідач зобов'язання щодо вчасної та повної оплати наданих послуг з не здійснив, отримані акти-рахунки не опротестував, будь-яких претензій щодо якості наданих послуг не заявляв, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5493,71 грн.
Повторно рахунки за період надання послуг з вересня 2014 р. по грудень 2015 р., а також Акт взаємозвірки розрахунків 04.04.2016 р. надсилались відповідачу рекомендованим листом № 33р/3-2016 р. від 31.03.2016 р., що підтверджується фіскальним чеком № 0072801 0068461 (арк.с. 35), рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 54).
Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості наданих послуг в повному обсязі, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.
До правовідносин сторін застосовуються положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про телекомунікації». Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295, Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком», прийнятих відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про захист прав споживачів», що відповідає пунктам 1.2., 8.6. договору.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 5.3 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» встановлено, що у разі здійснення розрахунків за отриманні послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом якщо інше не передбачено договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати наданих послуг, у встановлений строк, не виконав.
На день вирішення спору суду надані докази сплати відповідачем 5493,71 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 63 від 10.05.2016 р. на суму 3770,00 грн., № 76 від 19.05.2016 р. на суму 1724,00 грн. (всього на суму 5494,00 грн.).
З урахуванням узгодження сторонами зміни призначення платежів за 10.05.2016 р. та 19.05.2016 р., а також погодження зарахування суми 5494,00 грн. в рахунок погашення 5493,71 грн. заборгованості за вересень 2014 р. - грудень 2015 р., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, внаслідок добровільної оплати.
Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідач оплату боргу в сумі 5493,71 грн. здійснив після звернення позивача із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з віднесенням на відповідача судових витрат.
За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач, враховуючи положення ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, просив стягнути 52,97 грн. пені за період прострочення з 21.01.2016 р. по 31.03.2016 р.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунок пені за період з 21.01.2016 р. по 31.03.2016 р. виконаний позивачем не вірно, оскільки допущені помилки при визначені кількості днів прострочення (68 днів), згідно розрахунку, зробленого судом, сума пені за вказаний період прострочення (71 день) складає 55,15 грн. Враховуючи те, що позивачем заявлена до стягнення пеня у меншому розмірі ніж перераховано судом, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 52,97 грн. за період прострочення з 21.01.2016 р. по 31.03.2016 р. підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 321,17 грн. за період з 21.10.2014 р. по 31.03.2016 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.10.2014 року по 31.03.2016 року у розмірі 321,17 грн. такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав; доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Заява позивача № 12/99 від 20.04.2016 р. (арк.с. 51) про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. судом задоволена, враховуючи положення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 84 ГПК України (в редакції, чинній з 01.05.2016 р.)
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 12, ідентифікаційний код 02140870) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133, ідентифікаційний код 21560766, п/р 26004253058 у АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 52,97 грн. (п'ятдесят дві грн. 97 коп.) пені, 321,17 грн. (триста двадцять одну грн. 17 коп.) 3% річних, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 5493,71 грн.
4. Повернути публічному акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133, ідентифікаційний код 21560766, п/р 26004253058 у АБ «Укргазбанк», МФО 320478) з Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у місті Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, номер рахунку 31215206783007) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення № 577 від 17.03.2016 р. (на суму 2756,00 грн.), оригінал якого міститься в матеріалах справи № 908/917/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 10 червня 2016 р.
Суддя В.В. Носівець