ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09 червня 2016 р. Справа № 5010/1354/2012-П-6/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Ковальчук Р. О.,
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор військової прокуратури (посвідчення №033485 від 18.05.2015),
від позивача: представники не з'явилися;
від відповідача: представники не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх.№5290/16 від 30.05.2016) заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі №5010/1354/2012-П-6/17
за позовом: заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Новий Світ, 41, м. Тернопіль, 46000)
в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича,3, м. Тернопіль, 46000)
до відповідача: державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76000)
про стягнення збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 13359 грн.,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2012 року у справі позов задоволено. Судом винесено рішення, яким стягнуто з ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" на користь Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської області 13359 грн. шкоди завданої лісовим ресурсам, з них: 4007,07 грн. (30%) - в дохід спеціального фонду Державного бюджету України; 6679,05 грн. (50%) в дохід спеціального фонду Скала-Подільської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, 2671,08 грн.(20%) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 дане рішення залишено без зміни.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2013 касаційну скаргу ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" на вказані вище рішення і постанову повернуто скаржнику без розгляду.
На примусове виконання рішення суду 03.09.2013 було видано накази №1036 та №1037.
30.05.2016 від Військової прокуратури Тернопільського гарнізону надійшла заява (вх.№5290/16 від 30.05.2016) про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою від 30.05.2016 вказану заяву (вх.5290/16 від 30.05.2016) призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.06.2016.
В судовому засіданні 09.06.2016 прокурор зазначив, що вважає причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання поважними та просить суд задоволити заяву Військової прокуратури Тернопільського гарнізону.
Представники Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (стягувач) та ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат"(боржник) в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи приписи статті 119 ГПК України якими встановлено, що неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, то заяву Військової прокуратури Тернопільського гарнізону про поновлення строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання розглянуто за участю прокурора.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні поданої заяви слід відмовити, з огляду на наступне:
відповідно до ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Військова прокуратура Тернопільського гарнізону в своїй заяві про поновлення строку зазначала те, що 28.04.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з наданням строку для повторного пред'явлення 28.04.2015 року, однак, про даний факт військова прокуратура Тернопільського гарнізону дізналась лише 16.05.2016, в зв'язку з чим пропущено строк пред'явлення наказу до виконання.
Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій. Отже, із змісту вказаної норми випливає, що прокурору за його заявою може бути видано наказ, а направлено рекомендованим або цінним листом тільки стягувачу.
Як вбачається з матеріалів справи виконавчий документ, а саме: наказ №1037 в даній справі виданий 03.09.2013 року. Відповідно до штемпеля вихідної кореспонденції надіслано судом стягувачеві 06.09.2013. Крім того, згідно зі Списком №510 за 06.09.2013 згрупованих поштових відправлень поданих в УДППЗ "Укрпошта" в Івано-Франківській області Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2013 відправлено даний наказ стягувачу, а саме: Державній екологічній інспекції у Тернопільській області (а.с.162).
Звертаючись із заявою військовий прокурор посилається на те, що прокуратура неодноразово зверталася до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області, з проханням повідомити про хід та стан виконавчого провадження, проте, вказане прохання залишено виконавчою службою поза увагою.
Присутній в судовому засіданні прокурор також зазначив, що військова прокуратура зверталась до відділу ДВС з проханням повідомити про стан виконавчого провадження у даній справі та передати матеріали виконавчого провадження на адресу прокуратури. Незважаючи на викладені обставини, прокурор жодного разу не скористався правом, передбаченим ст. 121-2 ГПК України, на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби. Крім того, суду не відомі обставини та причини повернення виконавчого документа без виконання. Таким чином, прокурор в своїй заяві не навів поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Отже, суд не вбачає існування дійсних перешкод, які б об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що підстави для поновлення виконавчого документа до виконання відсутніі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-36, 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в поновленні пропущеного процесуального строку для пред'явлення судового наказу про примусове виконання рішення №1037 від 03.09.2013 у справі №5010/1354/2012-П-6/17.
Суддя Грица Ю.І.