Ухвала
іменем україни
26 травня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайоного управління юстиції, Державної казначейської служби України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення компенсації завданої шкоди, заподіяної протизаконними діями або бездіяльністю посадових осіб Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції,
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що у Другому міському відділі Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебував на виконанні судовий наказ від 14 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів.
Постановою від 29 листопада 2010 року головного державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції виконавче провадження було закінчено у зв'язку із відсутністю майна, яке належало б боржнику. Виконавчий документ спрямовано до відділу ДВС Старосинявського РУЮ, де виявлено майно боржника, що підтверджується ксерокопією даної постанови. Дана постанова не оскаржувалася, є чинною.
Постановою від 06 січня 2011 року державним виконавцем Старосинявського РУЮ було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання даного судового наказу, а 11 лютого 2014 року дане провадження закінчено у зв'язку із тим, що боржник проживає у м. Хмельницькому. У судовому наказі вчинено відповідну відмітку. Дана постанова не оскаржувалася, є чинною.
Постановою від 25 березня 2014 року головного державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького МРУЮ відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню даного судового наказу. У розділі судового наказу «Відмітки про виконання судового наказу» не вказано дату надходження судового наказу на виконання.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також з положень стаией 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Судами встановлено, що державним виконавцем було вчинено запити до відповідних підприємств, установ, організацій з метою встановлення наявності у боржника нерухомого та рухомого майна, наявності банківських рахунків, можливого відкриття ним підприємницької діяльності, отримано відповіді про відсутність такого майна, рахунків у банках, відсутності реєстрації підприємницької діяльності.
З врахуванням цього, у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 06 листопада 2014 року виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Дана постанова не оскаржувалася, є чинною.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми закону, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що позивач не довів в розумінні статей 1173 та 1174 ЦК України протизаконність та бездіяльність дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні судового наказу. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що відсутність відмітки у виконавчому документі про дату його надходження на виконання, не вплинуло на хід його виконання, не потягнуло за собою неправильність вчинення виконавчих дій чи порушення прав стягувача.
Таким чином, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в позові. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.
Оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та справедливими.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайоного управління юстиції, Державної казначейської служби України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення компенсації завданої шкоди, заподіяної протизаконними діями або бездіяльністю посадових осіб Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, за касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 квітня 2016 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М.Фаловська