ухвала
іменем україни
13 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Мартинюка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніен кепітел білдинг» про розірвання договору та стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2016 року,
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування вказала, що 10 січня 2006 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніен кепітел білдинг» (далі - ТОВ «Юкрейніен кепітел білдинг») як забудовником укладено договір АДРЕСА_1 про пайову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1.
Позивач виконала у повному обсязі покладені на неї обов'язки щодо сплати внеску, але будівництво у визначений договором строк, а саме: 4-й квартал 2008 року не було закінчено та квартира з певними індивідуальними ознаками (зокрема на 10-му поверсі) не була передана позивачу у власність.
Посилаючись на те, що вказані порушення є істотними порушеннями умов договору, просила позов задовольнити.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року позов задоволено частково.
Розірвано договір АДРЕСА_1 про пайову участь у будівництві житлового будинку від 10 січня 2006 року між ТОВ «Юкрейніен кепітел білдинг» та ОСОБА_4.
Стягнуто з ТОВ «Юкрейніен кепітел білдинг» на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 243 грн 60 коп.
В іншій частині відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2016 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніен кепітел білдинг» про розірвання договору та стягнення суми відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з відсутності підстав, передбачених чинним законодавством, для розірвання договору про пайову участь у будівництві житлового будинку від 10 січня 2006 року, укладеного між сторонами.
Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у Харківській області 30 вересня 2013 року по АДРЕСА_1 визнано закінченим будівництвом і готовим до експлуатації. Також, як убачається з копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, яка згідно з додатками № № 1, 2 до договору АДРЕСА_1, була предметом договору пайової участі, та саме ОСОБА_4 є власником цієї квартири.
Свої зобов'язання забудовник, хоча і з порушенням строку виконання, виконав до звернення ОСОБА_4 із письмовою заявою до забудовника про розірвання договору. ОСОБА_4 була повідомлена про закінчення будівництва будинку та можливість отримання квартири, однак відмовилася від її отримання.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права є безпідставними, а рішення місцевого суду скасовано апеляційним судом з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи ОСОБА_4 про те, що вона зверталась до суду з позовною заявою на підставі п. 6.12 договору АДРЕСА_1 про пайову участь у будівництві жилого будинку є необґрунтованими, у позовній заяві підставою для розірвання договору зазначено порушення строку закінчення будівництва та невідповідність квартири певним індивідуальним ознакам. Інших позовних заяв щодо збільшення, зменшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову від позивача до суду не надходило.
Крім того, п. 6.12 договору АДРЕСА_1 про пайову участь у будівництві жилого будинку передбачає порядок розірвання договору за умови підписання двосторонньої відповідної угоди. Вказаним пунктом не передбачено одностороннє розірвання договору та обов'язкову згоду товариства на укладання угоди про розірвання договору.
Також договором не передбачено розірвання договору, який сторонами виконано, з тих підстав, що квартира знаходиться на іншому поверсі, ніж вказано в договорі. Питання відповідальності за затримку будівництва передбачені у вигляді стягнення штрафних санкцій, пені відповідно до вимог чинного законодавства, але не є підставою для розірвання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Г. Іваненко О.І. Євтушенко В.І. Мартинюк