У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоМартинюка В.І. суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_6, Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт», про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2015 року, в с т а н о в и л а: У жовтні 2014 року Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді ТОВ) звернулося до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 06 вересня 2013 року о 18 годині у м. Одесі на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Гімназична та Мала Арнаутська сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів: марки «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді ТОВ, під керуванням працівника підприємства ОСОБА_8 Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2013 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до звіту про експертне автотоварознавче дослідження від 08 листопада 2013 року № 5184 сума матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320», визначена у розмірі 27 846 гривень 38 копійок. Позивач зазначив, що відповідач відмовилася відшкодовувати завдану шкоду, посилаючись на те, що її цивільно-правова відповідальність як власника автомобіля марки «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Лафорт» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт»). 05 вересня 2014 року позивач поштою звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування вказаних коштів на його рахунок. 29 вересня 2014 року заява про виплату страхового відшкодування повернулася із зазначенням причини повернення «відсутність адресата». На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, завдану ДТП, у розмірі 26 400 гривень, витрати, пов'язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, у розмірі 881 гривня 28 копійок та судові витрати. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю матеріальну шкоду, завдану ДТП, у розмірі 26 400 гривень. Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністювитрати, пов'язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, у розмірі 881,28 гривень. Вирішено питання про стягнення судових витрат. В іншій частині позову відмовлено. У касаційній скарзі МТСБУ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що страхова компанія, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, є банкрутом, а тому дійшов висновку про покладення обов'язку з відшкодування шкоди, завданої ДТП, на МТСБУ. Проте з такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна. За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Указаних вимог судами не дотримано. Судами встановлено, що 06 вересня 2013 року о 18 годині у м. Одесі на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Гімназична та Мала Арнаутська сталася ДТП за участю автомобілів: марки «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді ТОВ, під керуванням працівника підприємства ОСОБА_8 Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2013 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до звіту про експертне автотоварознавче дослідження від 08 листопада 2013 року № 5184 сума матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля марки «Mercedes», визначена у розмірі 27 846 гривень 38 копійок. Вирішуючи спір, суд першої інстанції з посиланням на рахунок-фактуру від 25 жовтня 2013 року № 993, платіжне доручення від 26 грудня 2013 року № 7635, платіжне доручення від 24 січня 2014 року № 7639, акт виконаних робіт від 12 травня 2014 року № 993 та, врахувавши, що ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», в якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_6, є банкрутом, дійшов висновку, що позивачем за відновлення пошкодженого автомобіля сплачено 26 400 гривень, які стягнув з відповідача МТСБУ на підставі пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Як вбачається з матеріалів справи, з 25 вересня 2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» знаходиться в стані припинення на підставі рішення Господарського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі про банкрутство. Так, регулювання діяльності та здійснення регламентних виплат МТСБ здійснюються відповідно до розділу IV Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Відповідно до ст. 20 Закону у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Відповідно до ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового цивільно-правової відповідальності. Виходячи з результатів правового аналізу вказаних норм матеріального права, обов'язок із виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів/майна - на МТСБУ. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що МТСБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього будуть включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, буде затверджений ліквідаційний баланс, яким підтверджується відсутність коштів та майна страховика, за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов'язкового страхування. Так, відповідно до п. 51.7. ст. 51 Закону, у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов'язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування. Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Згідно із ч. 3 ст. 23 зазначеного вище Закону господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23). Вирішуючи спір, суд першої інстанції не з'ясував, чи передано страховиком до МТСБУ матеріали щодо укладеного ним договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_6, чи затверджений реєстр кредиторів Господарським судом м. Києва, чи затверджено ліквідаційний баланс, чи звертався позивач до Господарського суду м. Києва з вимогою про включення його до реєстру кредиторів та чи наявні у зв'язку із цим умови для проведення регламентної виплати відповідачем за страховика-банкрута. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та помилково залишив рішення без змін. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийВ.І. Мартинюк Судді:О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік