іменем україни
08 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Маляренка А.В.,
Парінової І.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» про встановлення нікчемності договору доручення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року,
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 червня 2010 року між ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та позивачем було укладено договір № 89, відповідно до якого товариство взяло на себе обов'язки надавати фізичним і юридичним особам страхові послуги.
12 червня 2012 року між вищевказаними особами укладено додаткову угоду, з якої вбачається, що права та обов'язки за договором від 11 червня 2010 року № 89 можуть передаватися третім особам (агентам). При цьому, при передачі прав та обов'язків повірений зобов'язаний укласти договір.
26 липня 2013 року між ТОВ «Купуй поліс» та ОСОБА_2 укладено договір доручення № 73713 про надання агентських послуг, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування від імені та за дорученням позивача.
Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв 300 бланків полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС з № 6710751 по № 6710950, з № 8312401 по № 8312500, та стікери до них.
У зв'язку із тим, що відповідач не виконував належним чином умови укладеного договору щодо подання звітності, своєчасного перерахування страхових платежів, не повернув страхові поліси, товариство в односторонньому порядку розірвало договір № 73713, про що надіслало відповідачу письмове повідомлення.
Після цього, ОСОБА_2 частково здійснив розрахунок і надав деякі документи, проте, до цього часу не повернув бланки страхових полісів ОСЦПВВНТЗ серії АС за № № 6710851-6710860, 6710871, 6710877, 6710886-6710888, 6710907-6710909, 8312404-8312405, 8312408-8312415 (всього 28 штук).
Згідно з п. 6.1.1. договору № 73713 відповідач повинен нести відповідальність за втрачені (неповернуті) поліси в розмірі річного максимального страхового платежу, який можна було б отримати за даним полісом в разі його реалізації.
Отже, загальна сума відшкодування за 28 втрачених полісів становить 178 827 грн 04 коп.
Крім того, ОСОБА_2 не перерахував страхові платежі на суму 30 355 грн 42 коп. за договорами страхування, укладеними за полісами ОСЦПВВНТЗ серії АС за №№ 6710801-6710807, 6710873, 6710881, 6710882, 6710931-6710940, 6710752-6710762, 6710915, 6710883, 6710809, 6710808, 6710777, 6710776, 6710874, 6710763-6710770, 8312483-8312486, 8312441-8312445, 8312447-8312451, 8312461-8312463, 8312465-8312482, 8312487, 6710778, 6710785-6710797, 6710810, 6710875, 6710876, 6710884, 6710885, 6710913, 6710914, 6710921-6710924, 6710946-6710948, 8312417, 8312418, 8312420, 8312421, 8312446, 8312422, 8312423,8312431, 8312433, 8312434, 8312416. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 209 182 грн 46 коп. та судові витрати.
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позов до ТОВ «Купуй поліс», в якому просив встановити нікчемність договору від 26 липня 2013 року № 73713, укладеного між ним та ТОВ «Купуй поліс». В обґрунтування позову посилався на те, що спірний договір від імені генерального директора ТОВ «Купуй поліс» ОСОБА_3 підписано особою, яка не мала на це повноважень.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2015 року позов ТОВ «Купуй поліс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» 209 182 грн 46 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2015 року змінено.
Абзац перший резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Позов ТОВ «Купуй поліс» задоволено частково».
Зменшено розмір коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Купуй поліс» з 209 182 грн 46 коп. до 170 862 грн 38 коп. та розмір судового збору з 2 091 грн 82 коп. до 1 708 грн 62 коп.
У решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язаннянастають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судами встановлено, що між сторонами укладено договір про надання агентських послуг, умови якого ОСОБА_2 належним чином не виконував у результаті чого товариство листами повідомило про одностороннє розірвання цього договору, однак на листи ОСОБА_4 не відреагував.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2015 року в частині залишення без змін рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2015 року в частині залишення без змін рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: А.В. Маляренко
І.К. Парінова