Справа № 317/1843/16-а
№/п 2-а/317/19/2016
09 червня 2016 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого судді - Гончаренко П.П.
при секретарі - Ігнатченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення дій, суд -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 з 30 січня 2016 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 та відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки, здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 30 січня 2016 року.
Позивач посилається на те, що він перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізькій області як отримувач пенсії по вислузі років у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії він продовжив працювати та працює до цього часу. З 30 січня 2016 року ОСОБА_1 набув право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і у встановлений Законом тримісячний строк, 26 лютого 2016 року, звернувся до Управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії. Листом від 10.03.2016 року № 7/Н-4 позивача було повідомлено про необхідність звернутись до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області з заявою встановленого зразка та надати у разі наявності додаткові документи про стаж. 12 березня 2016 року ОСОБА_1 було подано заяву встановленого зразка про призначення пенсії за віком та надано необхідні документи.
Але Управлінням пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області 12 березня 2016 року позивача було фактично переведено з пенсії, призначеної у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому під час розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він просить провести призначення йому пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ст. 40 Закону, а працівники відповідача пояснили йому що вони можуть лише прийняти заяву про переведення з одного виду пенсії на інший. Позивач вважає, що відповідач умисно підмінює поняття «призначення пенсії за іншим законом» поняттям «переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону». Різниця в зазначених поняттях полягає у тому, що при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах одного закону застосовується показник заробітної плати, з якого обраховувалась пенсія при призначенні її вперше, а при призначенні пенсії за віком за іншим законом використовується показник середньої заробітної плати за три роки перед зверненням з заявою про призначення пенсії.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та підтвердила зазначені вище обставини.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області та отримує пенсію по вислузі років. Згідно наданої 12.03.2016 року заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 42 зазначеного Закону за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії. Відтак підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників за три роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком відсутні, просить у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
18 серпня 2002 року Управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області позивачеві була призначена пенсія за вислуга років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та працює до цього часу.
Станом на день призначення пенсії позивачеві виповнилось повних 46 років, на той час пенсія призначалась лише за ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а тому пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не могла бути призначена за будь-яких умов.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, «у частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років даним Законом не передбачена та за рахунок коштів Пенсійного фонду не виплачується.
Разом з тим ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачає такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років.
Відтак суд вважає, що твердження позивача про те, що йому була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», відповідачем не спростоване.
26.02.2016 року у зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач письмово повідомив позивача, що йому у 2002 році призначено пенсію за вислугу років , а тому його згідно заяви від 12.03.2016 року переведено на пенсію за віком.
Враховуючи, що Законом №1058 не передбачена пенсія по вислузі років, суд вважає дії відповідача щодо відмови в застосуванні показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вищезазначеного закону протиправними, оскільки в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з займаної посади, позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.
Крім того, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003 року, а саме п. 2 розділу XV Прикінцевих положень, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Зважаючи на вищенаведене, слід дійти до висновку, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються особам:
1.які працювали або працюють на підземних роботах,
2.працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1,
3.на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2,
4.за вислугою років.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що пільгова пенсія по вислузі років призначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», хоча і обраховується з 2004 року за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і виплата і доставка пенсій покривається за рахунок підприємства, на якому працювала особа, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Враховуючи наведене та позицію Верховного Суду України, відповідачу необхідно було провести перерахунок пенсії позивачу з урахування вимог ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач вперше за цим Законом звернувся до УПФУ з заявою про нарахування пенсії.
Таким чином, доводи відповідача, що позивач скористався первинним призначенням при оформленні пенсії надаючи заяву в 2002 році, подальше звернення позивача до відповідача є вимогою про переведення його пенсії з одного виду на інший, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області призначити йому пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували зверненню за призначенням пенсії, починаючи з 30 січня 2016 року, то суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Право на пенсію за віком у позивача виникло 30 січня 2016 року. Вперше до Управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області з питання призначення пенсії за віком позивач звернувся 26 лютого 2016 року.
Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання, пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Як видно з матеріалів справи, в тримісячний термін, 12 березня 2016 року, позивачем були надані всі необхідні документи, тож пенсію ОСОБА_1 має бути призначено з 30 січня 2016 року.
Згідно абзацу першого частини першої ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата.(дохід), за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058 з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-УІ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних, органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої, заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Однак, як встановлено судом, позивач при переведенні з пільгової пенсії по вислузі років на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а лише був ознайомлений з цим фактом, тому відповідач в своєму розрахунку протиправно зменшує розмір пенсії, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Таким чином, особам, які звернулися за призначенням пенсій в 206 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2013-2015 роки.
Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ч.1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку жінками, які народились з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року після досягнення ними 56 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, та вимогам абзацу 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, та вимогам частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Подібна правова позиція була висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2015 року по справі № К/800/33192/15.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на відшкодування всіх понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи - судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 551 грн. 20 коп., та витрат на правову допомогу, яка станом на 18 травня 2016 року становить 1 100 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 26, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати виникнення права на пенсію - з 30 січня 2016 року.
Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в Запорізькому районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 30 січня 2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Суму судового збору в розмірі 551,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1100 грн.стягнути з Управління пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя: П.П. Гончаренко