Справа: № 317/3575/15-ц
№/п 2/317/178/2016
08 червня 2016 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ГРОМОВОЇ І.Б.
при секретарі Коваль В.В,
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, -
У листопаді 2015 року до Запорізького районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_8, третя особа: ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, вказана позовна заява уточнювалася в останнє 11.04.2016р. Ухвалою суду від 21.04.2016р. за клопотанням представника позивачки було виключено ОСОБА_9 як відповідачку по справі та залучено її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_5 зазначила, що 18.10.2015р. приблизно о 18-20 год.., автомобіль НОМЕР_1, яким керував чоловік позивачки - ОСОБА_7 на 7 км + 100 м автодороги Запоріжжя - Біленьке, зіткнувся з твариною - конем, який вибіг на проїжджу частину дороги. За результатами ДТП протокол про адміністративне правопорушення не складався, а із довідки, яка була видана відділом ДАІ Запорізького району вбачається, що при скоєні ДТП потерпілих немає. Також позивачка зазначила, що згодом їй стало відомо, що кінь належить ОСОБА_8 та те що в результаті ДТП кінь був сильно травмований, а згодом помер. Автомобіль «Пежо - 208» д.н. НОМЕР_2 належить позивачці ОСОБА_5 на праві приватної власності. Вказаний автомобіль було значно пошкоджено, а на підтвердження цього позивачка посилається на висновок експерта автотоварознавця. Позивачка ОСОБА_5 вказала, що відповідно до висновку експерта їй було завдано збитків в наслідок пошкодження автомобіля на суму 83 816,45 грн., а за проведення експертизи вона також заплатила 900,00 грн. Про день, місце та час проведення експертного дослідження позивачка ОСОБА_5 намагалася повідомити ОСОБА_8, однак телеграма їй не була вручена оскільки остання не з'явилася для отримання. Натомість позивачці стало відомо, що ОСОБА_8 звернулась до Запорізького РВ УВМС України в Запорізькій області з заявою, в якій звинуватила чоловіка позивачки, ОСОБА_7, в загибелі її коня, якого збив на автомобілі ОСОБА_7 Позивачка вважає, що ОСОБА_9, як власник коня повинна була його доглядати та не залишати його без належного нагляду, через що він опинився на автодорозі в темний час доби та наніс шкоду автомобілю позивачки внаслідок зіткнення. В ході розгляду вказаної цивільної справи стало відомо, що власником коня є ОСОБА_6, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 уточнювались. Позивачка вважає, що саме вона є постраждалою стороною, а тому власник коня повинен їй відшкодувати заподіяну шкоду внаслідок ДТП, тому вона була вимушена звернутись до Запорізького районного суду Запорізької області із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_6 на її користь 84 716,45 грн. майнової шкоди, яка складається завданої пошкодженням автомобілю з 83 816 ( вісімдесят три тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 45 копійок майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля та 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок сплачених за послуги авто товарознавця, а також судові витрати.
В судових засіданнях був присутній представник позивачки ОСОБА_3, який підтримував уточнену позовну заяву ОСОБА_5, надавав в судовому засіданні пояснення та просив суд задовольнити уточнену позовну заяву позивачки в повному обсязі, відносно відповідача ОСОБА_6.
08.06.2016р. була присутня представник позивачки ОСОБА_2, яка також підтримувала уточнену позовну заяву ОСОБА_5 та просила суд її задовольнити.
Представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представляли інтереси ОСОБА_5 на підставі виданої нею довіреності від 06.11.2015 року. Згідно з нотаріально посвідченою довіреністю представники діяли кожен самостійно на підставі укладеного з довірителем усного договору.
В судовому засіданні був присутній представник ОСОБА_8 - ОСОБА_4, який заперечував проти первинного позову ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_9 не є власником тварини, а тому вона не може бути відповідачем по справі. Зазначив, що ОСОБА_9 уклала договір оренди денника на утримання коня з ОСОБА_6, а тому всі вимоги необхідно заявляти до власника. Як пояснювала його довірителька, вона за договором є приватним підприємцем, а не звичайною фізичною особою. В час, коли коня було збито автомобілем була відсутня в Запорізькій області, за яких обставин кінь вискочив на проїзджу частину їй не відомо. Кобила перебувала у власника. Вона особисто звернулася до правоохоронних органів наступного дня, коли тварина загинула від травм та як відповідальна людина просила знайти винуватця трагедії та притягти його до відповідальності. На той час володіла лише уривками інформації, а особисто власник був приголомшений.
Представник відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_1 також був присутній в судовому засіданні та визнав уточнену позовну заяву ОСОБА_5 в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення всіх представників, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_7 18.10.2015р. приблизно о 18-20 год. автомобіль НОМЕР_1, яким керував чоловік позивачки - ОСОБА_7 на 7 км + 100 м автодороги Запоріжжя - Біленьке, був деформований внаслідок ДТП.
До вказаної довідки було надано додаток схема наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.10.2015 року. Схема складена не як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення та без участі власника або утримувача тварини. В схемі підпис про згоду з описаними пошкодженнями транспортного засобу - відсутній.
На підставі заяви ОСОБА_5 від 24.10.2015 року Консультативне-автоекспертне бюро ТОВ ВЕП «Стандарт-сервіс» зробило висновок № 942 від 27.10.2015 року про розмір матеріальної шкоди, що спричинена власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження.
Експерт ОСОБА_10 зробив висновок, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику становить 83816 грн.45 коп.
Відповідно до приписів статті 66 ЦПК України,висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. Оскільки складений висновок не є висновком експерта у розумінні статті 66 ЦПК України, він не складався за ухвалою суду, а також вказана особа, експерт ОСОБА_10, не попереджалась судом про кримінальну відповідальність, тому суд дійшов переконання, що вказаний висновок не може враховуватися судом як доказ у даній справі та не може бути покладений в основу рішення суду.
Поряд із цим, жодна із сторін не заявляла під час розгляду справи клопотання про проведення автотехнічної експертизи, а тому при ухваленні рішення суд спирається на докази, які наявні в матеріалах справи. А висновок експерта приймає, як інформацію щодо оцінки завданої шкоди.
Експерт, що склав протокол огляду транспортного засобу - ОСОБА_10 зазначив, що провів його за відсутності ОСОБА_8 За проведення експертизи ОСОБА_5 сплатила ТОВ ВЕП «Стандарт-Сервіс» 900 гривень, про що надала суду копію квитанції. Позивачка та її представник стверджували, що вони належним чином сповістили відповідача про проведення експертизи, про що надали копію телеграми на ім.*я ОСОБА_8 Але в судовому засіданні представник ОСОБА_8 заперечував, що його довірителя належним чином сповістили, оскільки телеграма була надіслана на адресу ресторанного комплексу «Панська Хата» в якому ОСОБА_8 не працює, а тому про проведення дослідження їй було не відомо. Представник ОСОБА_6 також звертав увагу на той факт, що відповідача та третю особу належним чином про день та час проведення дослідження не повідомляли, але він погодився з результатами експертного висновку і не наполягав на визнанні вказаного доказу недопустимим.
Суд бере до уваги, що в позовній заяві з первісними вимогами до ОСОБА_8 позивачкою, для виклику відповідача до суду було зазначено місце реєстрації, а не місце можливого розташування чи роботи особи.
На ухвалу суду Запорізьким ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП України в Запорізькій області біло надано висновок № 4973 за 2015 рік за зверненням ОСОБА_7 У висновку, на підставі письмових пояснень ОСОБА_7 та звернення до оператора «102» ОСОБА_8 було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_7 відсутні складові адміністративного правопорушення, а тому перевірка зупинена. Вказаний висновок не було в установленому законом порядку оскаржено. Судом було вивчено всі матеріали, що надані до висновку, а саме судом з*ясовано, що ОСОБА_7 звернувся до оператора служби «102» з заявою про те, що він зіткнувся з твариною - конем, 18.10.2015 року о 18-40. Оперативний черговий в рапорті зазначив, що за поясненнями по телефону ОСОБА_7 вказав, що на проїжджу частину дороги вийшов кінь, якого він збив, про що повідомив міліцію. 19.10.2015 року в 15-43 до оператора «102» звернулася ОСОБА_8В, яка зазначила свою адресу проживання, та повідомила, що 18.10.2015 року в 18-20 невідомі на автомобілі біля с.Нижня Хортиця збили коня. В той же день ОСОБА_8 звернулася із заявою в якій просила притягнути до відповідальності водія який збив коня, який загинув наступного дня. В своїх поясненнях в суді представник ОСОБА_8 та в своїх поясненнях до правоохоронних органів, що вивчені в суді ОСОБА_8 зазначила, що вона є приватним підприємцем. Неподалік від ресторанного комплексу «Панська хата» вона орендує конюшню з 2009 року. 18.10.2015 року вона перебувала за межами Запорізької області. Приблизно о 18-20 часу їй зателефонувала особа, яку вона просила пригледіти за стайнею та кіньми на час своєї відсутності, та повідомила, що ОСОБА_7 збив коня, який був в стайні по договору оренди. Свідоцтво на коня у ОСОБА_8 є. Кінь 19.10.2015 року від травм помер.
Представники ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 зазначили, що ОСОБА_8 в своїх зверненнях та заявах не вказувала, що вона є власницею коня. Вказаний висновок було зроблено в рапорті інспектора Коробова М.А. який він надав не зареєструвавши та не зазначивши дату складання на ім*я начальника ОСОБА_11
Вказані пояснення повністю співпадають з дослідженим в судовому засіданні та долученим в копії до матеріалів справи договором оренди денника та утримання коня. Вказаний договір було укладено 01.10.2010 року між КСК «Кавалькада», що розташований в с.Нижня Хортиця на території ресторанного комплексу «Панська Хата» в особі ПП ОСОБА_8 з ОСОБА_6 про надання комплексу послуг відносно утримання кобили на прізвисько Бахрома, що належить ОСОБА_6 Пунктом 2.1 договору передбачені обов*язки, що виконувала ПП ОСОБА_8
Згідно вказаного договору власник - ОСОБА_6 повинен був застрахувати за свій рахунок коня від нещасних випадків та інших ризиків.
Щодо тлумачення змісту пункту 2.2.8 договору, то суд вважає, що він не стосується обставин, які виникли 18.10.2015 року, оскільки вивозу коня за межі території та розрахунок на час вивозу не здійснювався, оскільки кобилу не вивозили, вона перебувала у власника, та з невідомих йому причин зірвалася з прив*язі та вийшла на дорогу. Дозвіл на вигул коня був отриманий в усному вигляді. Письмова форма договором не передбачається. Зі змісту вказаного пункту договору мова йде про фінансові розрахунки між сторонами.
Згідно до пункту 3.5 вказаного договору ПП ОСОБА_8 не несе матеріальної, моральної та будь-якої іншої відповідальності, спричиненої власнику коня та коню, поза конюшнею, у разі порушення умов техніки безпеки при спілкуванні, тренінзі коня самостійно. Пункт 3.6 договору передбачає, що ПП ОСОБА_8 не несе відповідальності за життя та здоров*я коня. Договір неодноразово прологновувався строком до 2016 року.
Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» повідомило, що ОСОБА_8 як власник тварин в Єдиному державному реєстрі тварин не зареєстрована.
Представником ОСОБА_6 було надано оригінал для огляду та копію, що долучена до матеріалів справи - племінного свідоцтва на кобилу на призвисько Бахрома ІНФОРМАЦІЯ_1, що передана до приватної власності ОСОБА_6 14.06.2009 року. До свідоцтва надано родовід.
Представником позивачки було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи ОСОБА_8, а ОСОБА_6 - в якості співвідповідача, оскільки позов пред*явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.
Належний відповідач, що є власником коня, фактично проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.Леніна буд.6-б, як зазначено в уточненій позовній заяві позивачкою, тому розгляд справи відбувався за місцем фактичного проживання відповідача.
Відповідач маючи належну юридичну допомогу, позовні вимоги визнав повністю.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій спричинено збитки внаслідок порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, понесені особою в зв'язку з пошкодженням або знищенням майна, а також витрати, які особа понесла або повинна була понести для поновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст.1166 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:
1.наявність шкоди,
2.протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,
3.причинний звязок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою,
4.вина особи, що завдала шкоду.
Положення статті 22 Закону України "Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Але ОСОБА_5 до страхової компанії не зверталась, вважаючи, що вказані обставини не є страховим випадком, як зазначила представник позивачки у судовому засіданні.
Як вказує ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Статтею 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що особи, які утримують домашню тварину, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору (ч.1 ст.79 ЦПК України), витрати, повязані із проведенням судових експертиз (п.2 ч.3 ст. п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України) понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, ст..ст.9,12 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», ст.ст.10,57, 60,61, 79,88,209,212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6, 07.08.1957 р.н.( ІПН:НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН:НОМЕР_5) 84 716 (вісімдесят чотири тисячі сімсот шістнадцять) гривень 45 копійок майнової шкоди, яка складається з 83 816 ( вісімдесят три тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 45 копійок майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля та 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок сплачених за послуги автотоварознавця.
Стягнути з ОСОБА_6, 07.08.1957 р.н.( ІПН:НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН:НОМЕР_5) суму судового збору в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) гривень 16 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя І.Б.ГРОМОВА