308/5981/16-к
10.06.2016 року місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_3 , про застосування щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Водяне Рахівського району, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді старшого державного інспектора митного поста «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
У провадженні слідчого відділу прокуратури області перебувають матеріали досудового розслідування за №42016070000000114 від 07 червня 2016 року по підозрі ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне.
ОСОБА_5 , обіймаючи посаду старшого державного інспектора митного поста «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС, будучи службовою особою, представником влади, до кола обов'язків якого входило виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, вдався до вимагання та одержання від громадянина ОСОБА_7 , 1977 року народження, неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США, взамін за не створення даній особі штучних перешкод у переміщенні товарів комерційного призначення (біжутерії) через митний пост « Солотвино» на територію України.
Так, 08 червня 2016 року, близько 22 години, старший державний інспектор митного поста «Солотвино» Закарпатської митниці ОСОБА_8 , перебуваючи на службі, будучи службовою особою, представником влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена сплатити неправомірну вигоду, висунув громадянину ОСОБА_7 вимогу про сплату йому 300 доларів США неправомірної вигоди, взамін за не створення перешкод у переміщенні ОСОБА_7 товарів комерційного призначення (біжутерії) через зазначений митний пост на територію України .
Після отримання ОСОБА_5 зазначеної суми неправомірної вигоди, він був викритий на місці вчинення кримінального правопорушення.
Громадянин ОСОБА_7 07 червня 2016 року звернувся із письмовою заявою до Управління СБУ в Закарпатській області, та повідомив про вимагання в нього старшим державним інспектором митного посту «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США.
Станом на 08 червня 2016 року, згідно курсу НБУ, вартість 300 доларів США була еквівалентною 7 470 грн.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
08 червня 2016 року, о 22 год. 00 хв., на місці вчинення злочину, ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
09 червня 2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно примітки до ст. 45 КК України, вчинений ОСОБА_5 злочин відноситься до категорії корупційних.
В ході допиту підозрюваний ОСОБА_5 вину свою не визнав, давати будь-які показання відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема, оглядом місця події від 08 червня 2016 року вилученими грошовими коштами в сумі 300 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди, заявою громадянина ОСОБА_7 про вимагання неправомірної вигоди від 07 червня 2016 року, рапортом оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ області, іншими вилученими в ході огляду речовими доказами, а також матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий просить суд обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали зазначене клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутня обґрунтована підозра та не обґрунтовані ризики, перелік яких встановлений ст. 177 КПК України.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Проаналізувавши вищезазначене та надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.
В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначив, що ними встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим також зазначено, що усвідомлюючи тяжкість покарання ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за межами області на не підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим.
Більшість свідків у даному кримінальному провадженні працівники митного посту «Солотвино», які є колегами останнього, крім того у провадженні необхідно провести ряд судових експертиз, у тому числі судово-хімічну, а тому орган досудового розслідування не виключає можливості, що ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності буде, незаконно впливати на вказаних осіб.
Суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, на які вказує, прокурор, а саме: усвідомлюючи тяжкість покарання ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за межами області на не підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд також оцінює в сукупності всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, а саме судом з'ясовано, що підозрюваний зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, неповнолітніх утриманців не має, його середньорічний дохід складає 60 тис. грн., не має будь - яких збережень, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
При обранні запобіжного заходу суд та приймає до уваги те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, відсутні документальні підтвердження перешкоджання стану здоров'я триманню під вартою підозрюваного; наявність постійного місця роботи судом не враховується, оскільки існує імперативна норма ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до якої, особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом; підозрюваний за місцем роботи та проживання характеризується позитивно; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено суду належними та допустимими доказами, що більш м'який запобіжний захід не надасть можливість забезпечити усунення наявних ризиків, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого та за власною ініціативою обрати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- з метою уникнення будь-якого тиску на заявника ОСОБА_7 , спілкуватися з останніми лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;
- з метою запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню не відвідувати місце роботи - Закарпатську митницю ДФС;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- з метою уникнення будь-якого тиску на заявника ОСОБА_7 , спілкуватися з останніми лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;
- з метою запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню не відвідувати місце роботи - Закарпатську митницю ДФС;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії зазначеної ухвали - два місяці з дня винесення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1