Справа № 758/5796/16-ц
Категорія 33
06 червня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,
У травні 2016 року ПрАТ «УАСК АСКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.
Свої вимоги мотивує тим, що 03 квітня 2013 року о 10.45 год. по пр-ту Палладіна - вул. К. Уборевича в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року відповідач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті дій відповідача, автомобіль «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Випадок було визнано страховим та на виконання умов договору страхування на рахунок СТО було перераховано страхове відшкодування у розмірі 7 801 грн. 92 коп.
Вказують, що на момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ "СК "Лафорт" згідно полісу №АВ/3683471, однак дана страхова компанія відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 10.09.2014 року визнана банкрутом.
Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодовує суму франшизи, просять стягнути з ОСОБА_1 на свою користь франшизу у сумі 500 грн. 00 коп., а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу у відсутність представника ПрАТ «УАСК АСКА», проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Крім того, просив врахувати, що на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей та просив застосувати строки позовної давності до даного спору.
Заслухавши пояснення відповідач, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ТОВ «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» ( а.с. 13).
23 січня 2013 року між ПрАТ «УАСК АСКА» та ТОВ «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» було укладено договір страхування транспортного засобу №3127658, за яким були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2 ( а.с. 5-11).
03 квітня 2013 року о 10.45 год. по пр-ту Палладіна - вул. К. Уборевича в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ( а.с. 38).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними (ті самі особи (особа) або правонаступники) і об'єктивними (предмет спору, предмет доказування) межами, за якими сторони чи інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом у рішенні в такій справі факти і правовідносини.
29 квітня 2013 року водій ТОВ «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» звернувся до ПрАТ «УАСК АСКА» з заявою про настання страхового випадку (а.с. 12).
Внаслідок даного ДТП автомобіль «Рено Символ» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
На підставі звіту № 180 від 22 квітня 2013 року ( а.с. 18-32) страховою компанією ПрАТ «УАСК АСКА» було складено страховий акт (а.с. 36 зворот) та розрахунок страхового відшкодування та виплачено на рахунок СТО страхове відшкодування в розмірі 7 801 грн. 92 коп. (а.с. 37).
Матеріали справи свідчать, що 20 жовтня 2015 року позивачем на ім'я відповідача було направлено претензію (а.с. 41-43).
Крім того, на момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ "СК "Лафорт" згідно полісу АВ/3683471.
ПрАТ "СК "Лафорт" було визнано банкрутом (ухвала Господарського суду м. Києва від 06.10.2015 року № 910/20063/12. Вимоги ПрАТ "СК "Лафорт" за даним страховим випадком було включено до реєстру вимог кредиторів ( а.с. 47-50).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтями 1187, 1194 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником транспортного засобу, винним в завданні шкоди. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховим відшкодуванням.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страховиком згідно із договором страхування не відшкодовується частина збитків (франшиза).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги щодо відшкодування франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, то воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Частиною 2 ст. 264 ЦПК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом спору є лише частина вимог, право на яку має позивач.
Оскільки ПрАТ «УАСК АСКА» звернулося з заявою у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Лафорт» до Господарського суду м. Києва, 06.10.2015 року за № 910/20063/12 було винесено ухвалу, то строк позовної давності у даному випадку перервався з моменту звернення до Господарського суду, а саме з 09.01.2014 року, та почався заново 06.10.2015 року, отже, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строку позовної давності, а тому клопотання про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 500 грн. 00 коп. суми франшизи.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ПрАТ «УАСК АСКА» підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 318 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 23, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 56, 58, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) грошові кошти у розмірі 500 грн. (п'ятсот гривень) 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 318 грн. (одна тисяча триста вісімнадцять гривень) 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна