ун. № 759/4353/16-ц
пр. № 2-о/759/245/16
23 березня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Сенько М.Ф.
при секретарі Ніколенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту смерті
встановив:
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_1, в м. Луганськ, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, посилаючись на те, що заявник є сином померлої ОСОБА_1, проте отримати свідоцтвом про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті необхідне для оформлення спадщини згідно заповіту.
В судове засідання сторони не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками останнього записані: батько ОСОБА_6, мати ОСОБА_1 (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про смерть виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції від 12.11.2014 року та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Луганськ.
Проте, видані органами на території м. Луганськ, свідоцтво про смерть та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання не засвідчують у встановленому порядку факту смерті громадянки ОСОБА_1, що створює перешкоди та робить неможливим оформлення спадкових прав заявника, як спадкоємця за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_1.
Як, вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 15 лютого 2013 року було складено заповіт, що посвідчений державним нотаріусом Першої Луганської державної нотаріальної контори Столяровою І.Г., відповідно до якого все майно, яке належало покійній на день смерті заповідала ОСОБА_2.
Згідно ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 09.09.2011 року), підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Відповідно п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_1 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_1, яка помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року та похована в м. Луганськ, який достовірно встановлений судом.
На підставі ч.4 ст.257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 213-215, 223, 234, 256-259 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, в м. Луганськ.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Сенько М.Ф.