ун. № 759/5368/16-ц
пр. № 2-о/759/278/16
14 квітня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту смерті,
У квітні 2016 р. заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд встановити факту смерті його матері, посилаючись на ті підстави, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2, яка була його матір'ю. Фактом підтвердження родинного зв'язку є свідоцтво про народження заявника. Документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 є Лікарське свідоцтво про смерть № 79 від 15.02.2016 та довідка про причину смерті. Лікарське свідоцтво про смерть видане Харцизькою центральною міською лікарнею. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не видавалось.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у заяві.
Зацікавлена особа у судове засідання не з'явилась, повідомлялася належним чином шляхом телефонограми (а.с. 10).
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності заінтересованої ооби на підставі наявних у справі доказів.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ЦПК України суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявник є сином ОСОБА_2 яка відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 79 від 15.02.2016 та довідки про причину смерті № 79 від 15.02.2016, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харцизьк, Донецька область (а.с. 4-7).
Державна реєстрація смерті громадянки ОСОБА_2 не була проведена на території України, оскільки державні органи на території України не визнають документів наданих «державними органами» на території не підконтрольній Україні, та форма документу не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України (а.с. 3).
Згідно ст. 2571 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 09.09.2011 року), підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться з амісцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Відповідно п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Оскільки реєстрація смерті в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилася, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212, 214, 215, 256, 2571, 367 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харцизьк, Донецька область.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.