Справа № 2607/6975/12
Категорія
25 травня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_2, на постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 25 жовтня 2013 року у частині арешту майна боржника, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
У квітні 2016 року ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, звернувся зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві у частині арешту майна боржника.
Вимоги скарги обґрунтовують тим, що у провадженні Подільського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів, для виконання якого постановою від 25 жовтня 2013 року було відкрито виконавче провадження та одночасно накладено арешт на майно .
Вказав, що вказана постанова у частині накладення арешту є незаконною, оскільки у порушенні вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наклав арешт за вітсутністю заяви стягувача, не винес відповідну постанову та не надіслав вказану постанову рекомендованим листом боржнику.
Посилаючись на вищевикладені обставини, просив поновити строк для подання скарги та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 25 жовтня 2013 року у частині арешту майна боржника.
У судове засідання представник скаржниці підтримав подану скаргу, просив її задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необґрунтованість скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що 21 серпня 2013 року Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2607/6975/12 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 230 269 грн. 87 коп.
ПАТ «КБ «Надра» 22 жовтня 2013 року звернулось до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження. У заяві просили відкрити виконавче провадження та одночасно накласти арешт на все майно та кошти боржника. (а.с. 44- 45)
Постановою від 25 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження та накладено арешти на все майно в межах суми боргу 230 269 грн. 87 коп., що належить боржнику ОСОБА_2
25 жовтня 2013 року копія постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника була направлена ОСОБА_2 (а.с. 72)
Не погоджуючись із постановою у частині накладання арешту на майно ОСОБА_2звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та вищезазначену постанову.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
У заяві про відкриття виконавчого провадження представник ПАТ «КБ «Надра» одночасно просив накласти арешт на все майно та рахунки боржника. (а.с. 44-45)
У ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Винесення постанови про накладення арешту на майно боржника під час відкриття виконавчого провадження передбачено також і частиною другою ст. 57 вказаного Закону.
Таким чином, наведеними нормами закону державному виконавцю під час відкриття виконавчого провадження надано право за заявою стягувача постановити про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реалізація якого і була здійснена 25 жовтня 2013 року державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження ВП № 40385813.
Згідно зі ст. 57 вказаного закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими ч. 2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що накладення арешту на майно боржника можливе лише в межах суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів), та як на все майно боржника, так і на окремо визначене.
Як вбачається з матеріалів справи, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено державним виконавцем відповідно до вимог закону в межах суми боргу 230 269 грн. 87 коп.
Враховуючи викладене, постанова відповідає вимогам ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладався у межах боргу і тільки на майно боржника і не порушує права інших осіб.
Слід зазначити, що при реалізації державним виконавцем права накладення арешту на майно боржника під час відкриття виконавчого провадження (шляхом винесення відповідної постанови), передбаченого ч. 2 ст. 25 та ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", не можливо здійснити визначення конкретного рухомого та нерухомого майна боржника, яке підлягає арешту. Перевірка майнового стану боржника (визначення наявності у боржника коштів, інших цінностей, майна, його виду, вартості) відбувається лише після закінчення строку для самостійного виконання рішення суду, під час примусового виконання рішення.
Посилання ОСОБА_2 на те, що постанову слід скасувати у зв'язки з тим, що скаржниця копії даної потанои не отримала, суд не приймає до уваги, виходячі з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 35 вказаного Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник не направляв на адресу ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві заяву про поновлення строку на добровільне виконання та відкладення виконавчих дій.
Представник скаржниці у судовому засіданні не заперечував, що по сьогоднішній день ОСОБА_2 у добровільному порядку не виконує постанову про стягнення боргу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця, оскільки недотримання державним виконавцем строків надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для скасування постанови державного виконавця. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту, державний виконавець правомірно діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а неотримання чи несвоєчасне отримання копії постанови боржником може бути підставою лише для поновлення строку для її добровільного виконання.
Таким чином, вимоги скарги ОСОБА_1, діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_2, на постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 25 жовтня 2013 року у частині арешту майна боржника є недоведеними, оскільки дії державного виконавця при винесені постанови про арешт здійснювались у спосіб і порядок визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1, діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_2, на постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 25 жовтня 2013 року у частині арешту майна боржника, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а в разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяМ. О. Шаховніна