13.06.2016 Справа № 756/14397/15-ц
унікальний №756/14397/15-ц
провадження № 2/756/6508/16
09 червня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Приголовкіну В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 липня 2015 року в садовому товаристві «Сучасник» вона вийшла на прогулянку зі своєю молодшою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та двома собаками породи йоркширський тер'єр. На перехресті вулиць загального користування зі сторони вул. Садової вибігла велика собака породи німецька вівчарка, яка була без намордника, нашийника, повідка та без хазяїна, при цьому поводилась дуже агресивно. Позивач заслонила собою доньку, яка дуже перелякалась, а вівчарка схопила в пащу одного з йоркширських тер'єрів на прізвисько Зелімханн Бенджамін Золтон та почала тріпати головою. Позивач з донькою почали кричати, потім позивач наказала доньці покликати тата, а сама почала відбивати у вівчарки свого песика. Після цього на крик вийшов ОСОБА_4, який замість того, щоб дати команду своєму собаці відпустити собаку позивача почав докоряти позивачу про те, що він її попереджав, що таке може статися. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 повідомляв її, що він інколи не в змозі утримати агресивну собаку. Також позивач з'ясувала, що вказана вівчарка вже розривала собаку породи такса попереднього власника її дачної ділянки. Коли ОСОБА_4 побачив, що біжить чоловік позивача, він відтягнув свого собаку, яка випустила тіло песика позивача, та зник в невідомому напрямку, а чоловік позивача повіз їх песика до Центру сучасної ветеринарії «Алден-Вет», проте допомогти песику не вдалося, він загинув.
27 липня 2015 року позивач звернулася до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області з заявою щодо вказаної події, згідно висновку від 30 липня 2015 року було встановлено, що власником вказаної німецької вівчарки є ОСОБА_2, в діях якої вбачаються ознаки адміністративного правопорушення. Як було повідомлено позивачу, протокол про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності було направлено на адміністративну комісію за місцем проживання ОСОБА_2
Позивач вказує, що йоркширського тер'єра вона придбала у ОСОБА_5 за 2000 доларів США, у зв'язку з чим вона просить стягнути з відповідача 45807,97 грн., що є еквівалентом вказаної суми станом на 30 жовтня 2015 року.
Також позивач просила стягнути з відповідача 10000 грн. моральної шкоди, обґрунтовуючи це тим, що внаслідок безконтрольного ставлення відповідача до утримання свого собаки, порода якої входить до переліку порід собак з підвищеною агресивністю, постраждала її п'ятирічна донька, яка дуже злякалася, коли спостерігала атаку собаки відповідача, вона пережила психологічний шок, який в подальшому переріс в затяжну депресію, донька постійно кричить та плаче коли бачить німецьку вівчарку, їй часто сниться ця собака, від чого дитина просинається з криками. Крім того, позивач вказує, що в результаті загибелі її песика родині позивача нанесена душевна травма внаслідок втрати маленького члена родини, що відображається у порушенні життєвого укладу сім'ї, погіршенні сну та апетиту, у позивача з'явилося почуття провини перед родиною за те, що не вберегла їхнього улюбленця.
В судовому засіданні позивач позов підтримала. Додатково пояснила, що подія сталася біля селища Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області на дорозі, яка розмежовує АДРЕСА_1. Вівчарка вибігла з боку вул. Садова сама, без хазяїна, потім хвилин через п'ять після того, яка вівчарка напала на її песика, прийшов ОСОБА_4
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. При цьому в попередніх судових засіданнях відповідач визнавала той факт, що саме вона є власником собаки породи німецька вівчарка, яка напала на песика позивача. Як пояснювала відповідач, вона з 2009 року постійно проживає з собакою на дачі за адресою АДРЕСА_1. Проте в судовому засіданні, яке відбулось 09 червня 2016 року, відповідач стверджувала, що власником вказаної собаки є її вітчим ОСОБА_4, який проживає на дачі разом з нею та її матір'ю ОСОБА_6 Також відповідач пояснювала, що 25 липня 2015 року її не було на дачі, оскільки вона перебувала в м. Києві, і про те, що сталося, вона дізналася лише 03 серпня 2015 року від позивача. Відповідач зазначала, що не бачила того, що відбувалось, у зв'язку з чим не може давати пояснення з цього приводу, та просила виключити її з числа відповідачів та залучити в якості відповідача ОСОБА_4 Як пояснювала відповідач, ОСОБА_4 їй розказував, що він 25 липня 2015 року близько 22 години вийшов погуляти з собакою, не встиг надіти їй повідок і собака вибігла на вулицю через хвіртку гуляти як завжди, а потім кинулася на маленького песика.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Згідно договору купівлі-продажу чистопородної собаки від 03 травня 2009 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_5 собаку породи йоркширський тер'єр на прізвисько Зелімханн Бенджамін Золтон, номер реєстраційного свідоцтва цуценяти: 00252764, номер клейма UF-21509 NL, стать: кобель, окрас: срібло з золотом, дата народження: 08.03.2009 року, вартістю 2000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на дату придбання становить 15400 грн.
Відповідно до пп.пп. 2.2, 2.3 договору оплата за договором здійснюється наступним чином: покупець зобов'язується сплатити вартість собаки в момент укладення цього договору та передачі собаки. Продавець виписує розписку про отримання грошових коштів від покупця, яка є невід'ємною частиною договору та підтверджує порядок розрахунків за собаку.
Відповідно до п.3 договору продавець підтверджує, що має право власності на собаку, та зобов'язується передати її у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти собаку та сплатити за неї грошову суму, визначену в пп.2.1 цього договору. Право власності на собаку набувається після повної оплати. Собака є чистопородною, відповідає вимогам до породності та кондиції, щеплена за віком, є фізично та психічно здоровою, клеймована, не має видимих аномалій і вад, має необхідні племінні документи.
Відповідно до пп.пп.4.1, 4.2 договору недоліків, які б перешкоджали успішній участі у виставках, собака не має. Разом з собакою покупцю передані наступні документи: реєстраційне свідоцтво цуценяти, міжнародний ветеринарний паспорт, ветеринарне свідоцтво.
Як вбачається з розписки ОСОБА_5 від 03 травня 2009 року, вона цього дня отримала від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 2000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на дату придбання становить 15400 грн., як оплату за породну собаку породи йоркширський тер'єр.
Згідно сертифікату Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська Кінологічна Федерація» №017732 від 19 вересня 2009 року про походження собаки визначено родовід йоркшир-тер'єра на прізвисько Зелімханн Бенджамін Золтон, №137-00404/2008, номер клейма UF-21509 NL, стать: кобель, окрас: срібло з золотом, дата народження: 08.03.2009 року.
З договору №2281 від 04 травня 2009 року, укладеного між ФОП ОСОБА_7 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується протягом дії цього договору за завданням замовника надавати йому за плату послуги пов'язані з профілактикою, діагностикою та лікуванням хворобо тварин, утриманням тварин, консультуванням з питань ветеринарної медицини, та супутні послуги, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
Згідно міжнародного ветеринарного паспорту, виданого Центром сучасної ветеринарії «Алден-Вет», ОСОБА_1 є власником собаки йоркширського тер'єра на прізвисько Зелімханн Бенджамін Золтон, дата народження: 08.03.2009 року, окрас: срібло з золотом.
Згідно виписки Центру сучасної ветеринарії «Алден-Вет» з історії хвороби собаки йоркширського тер'єра на прізвисько Зелімханн Бенджамін Золтон, 25 липня 2015 року о 21 год. 45 хв. до клініки поступила тварина в стадії клінічної смерті (зі слів власника, множинні укуси від німецької вівчарки).
З пояснень позивача та висновку Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 30 липня 2015 року вбачається, що 25 липня 2015 року о 21 год. 10 хв. в СТ «Весна» в с. Н.Дубечня Вишгородського району Київської області ОСОБА_1 вийшла зі своєю п'ятирічною донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та двома собаками на вулицю загального користування, а собака ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1, вибігла з її подвір'я та розірвала одну собачку ОСОБА_1, чим налякав доньку ОСОБА_1 З цього приводу ОСОБА_1 звернулася в телефонному режимі до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, на підставі чого було сформовано матеріали перевірки ЖЕО №6108 від 27 липня 2015 року.
З висновку Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 30 липня 2015 року також вбачається, що при опитуванні ОСОБА_2 пояснила, що її собака дійсно вирвався з вольєра, який знаходиться на її подвір'ї, та кинувся на собачку ОСОБА_1 Відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 154 КУпАП тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно відповіді Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області №373вх від 15 лютого 2016 року складений відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 154 КУпАП адміністративний протокол від 27.07.2015 року був направлений 30 липня 2015 року на адміністративну комісію с. Н.Дубечня.
До вказаної відповіді було додано витяг з бази Армор щодо внесення даних про складення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, адміністративного протоколу №729 від 30.07.2015 року за ч.1 ст. 154 КУпАП.
Як вбачається з відповіді Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області вих. №02-31/114 від 01.03.2016 року, адміністративний протокол складений відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 154 КУпАП до сільської ради не надходив та комісією не розглядався, СТ «Сучасник» знаходиться за межами населеного пункту і до компетенції сільської ради не відноситься.
З відповіді Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області вих. №538 від 01.03.2016 року вбачається, що складений відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол №729 від 27.07.2015 року за ч.1 ст. 154 КУпАП направлено до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (вих. №2178 від 12.08.2015 року), на даний час повідомлень про прийняте рішення немає, у зв'язку з чим направлено запит до вищевказаної установи.
Як вбачається з відповіді Оболонської РДА в м. Києві №104-1907 від 21.03.2016 року, інформація щодо надходження адміністративного протоколу №729 від 27.07.2015 року складеного відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 154 КУпАП в Оболонській РДА в м. Києві відсутня. Рішенням Київської міської ради №18/5405 від 17.02.2011 року «Про внесення змін до рішення Київської міської ради №82/82 від 28.08.2008 року «Про адміністративні комісії у м. Києві» було скасовано повноваження районних рад щодо утворення адміністративних комісій при виконавчих органах у м. Києві. Складені адміністративні протоколи розглядає адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка утворена відповідно до вищезазначеного рішення.
Згідно відповіді Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №09/033-224 від 01.03.2016 року, на розгляд до адміністративної комісії за період 2015-2016 рр. протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 154 КУпАП не надходив. Відповідно до ч.5 ст. 276 КУпАП адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Таким чином, наслідки розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 154 КУпАП, невстановлені.
На підставі викладеного судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем правил утримання та вигулу собаки, зокрема, вигул собаки без повідка та намордника, належна їй собака заподіяла пошкодження собаці позивача, внаслідок яких вона загинула, чим позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості загиблої собаки.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 45807 грн. 97 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (сума еквівалентна 2000 дол. США станом на 30 жовтня 2015 року).
Відсутність доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП, не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Твердження відповідача про те, що вона не є власником німецької вівчарки, яка спричинила шкоду позивачу, спростовуються матеріалами справи, оскільки в судових засіданнях відповідач визнавала те, що саме вона є власником вказаної німецької вівчарки, вказаний факт також було встановлено міліцією. Крім того, відповідач не заперечувала в судовому засіданні, що німецька вівчарка перебуває на її утриманні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як вбачається з пояснень позивача, внаслідок безконтрольного ставлення відповідача до утримання свого собаки, порода якої входить до переліку порід собак з підвищеною агресивністю, постраждала її п'ятирічна донька, яка дуже злякалася, коли спостерігала атаку собаки відповідача, вона пережила психологічний шок, який в подальшому переріс в затяжну депресію, донька постійно кричить та плаче, коли бачить німецьку вівчарку, їй часто сниться ця собака, від чого дитина просинається з криками. Крім того, позивач вказує, що в результаті загибелі песика її родині нанесена душевна травма внаслідок втрати маленького члена родини, що відображається у порушенні життєвого укладу сім'ї, погіршенні сну та апетиту, а у позивача з'явилося почуття провини перед родиною за те, що не вберегла їхнього улюбленця.
Враховуючи наведене, а також те, що моральної шкоди завдано не тільки позивачу, а й її малолітній доньці, законним представником якої згідно чинного законодавства є позивач, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000 грн.
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 974 грн. 40 коп. (487,20 грн.+487,20 грн.).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45807 грн. 97 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 974 грн. 40 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Маринченко