Номер провадження 1-кп/754/412/16
Справа№754/6887/16-к
Іменем України
14 червня 2016 року місто Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду кримінальне провадження № 12016100030004194 від 09.04.2016 стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, офіційно не працює, має тимчасові доходи, неодружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- 01.03.2010 Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
- 21.12.2010 Деснянським районним судом м. Києва за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 2, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі. 27.02.2013 умовно - достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк 11 місяців 02 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинив кримінальне правопорушення - злочин повторно за наступних обставин.
Так, 08.04.2016 приблизно о 07:15 год. ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , куди останнього запросила раніше незнайома йому жінка на ім?я ОСОБА_6 , таємно, повторно, викрав сумку темно-синього кольору, в якій знаходився ноутбук, марки «Асер» 2*2,4/4/700, вартістю 1 881 грн. 03 коп., який належить ОСОБА_5 .
Після вчинення кримінального правопорушення - злочину обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1 881 грн. 03 коп.
Дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
01.06.2016 в даному кримінальному провадженні, між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 468 ч.1 КПК України.
Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 185 ч.2 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч.2 КК України, а саме у виді обмеження волі на строк 2 роки та звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, відповідно до ст. 75 КК України, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладанні угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити укладену з обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про примирення від 01.06.2016 та призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 зробив для себе належні висновки та здатний виправитися.
Також, потерпілий показав, що завдана йому шкода відшкодована в повному обсязі, претензій будь - якого характеру до обвинуваченого він не має.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив укладену з потерпілим угоду про примирення затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, в обсязі підозри, відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоду про примирення, за наступних підстав.
Так, відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
В даному випадку ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, що згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд переконавшись, що укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також переконавшись, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
При вирішені питання про затвердження угоди про примирення, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме:
- за місцем проживання заяв та скарг на обвинуваченого ОСОБА_3 не надходило (а.п. 29);
- раніше судимий (а.п.23-24, 25, 26);
- не перебуває на обліку у лікаря - психіатра Київської міської психоневрологічної лікарні №2 (а.п.28) ;
- не перебуває під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.п.27);
- працює хоча і неофіційно;
- згідно письмової заяви відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду (а.п.30).
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання, а також те, що ОСОБА_3 дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, угода про примирення укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК України та КК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення потерпілого з обвинуваченим та призначити ОСОБА_3 покарання, яке визначено в угоді у виді обмеження волі на строк в межах, передбачених санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння (ст. 185 ч.2 КК України) із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд не вирішує, оскільки відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування вони відсутні.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Під час досудового розслідування та підготовчого судового розгляду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, ст. 65 КК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 01 червня 2016 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016100030004194 від 09.04.2016.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 01 червня 2016 року покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи,
-періодично заявлятися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена. Для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Обвинуваченому, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1