03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/ 945/2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Ключник А.С.
Доповідач - Мараєва Н.Є
8.06.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 р.
в справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 р. задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2709/0908/71-552 від 1.09.2008 р. у розмірі 2 217 148,32 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи,не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 01.09.2008 р. між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та відповідачем було укладено кредитний договір №2709/0908/71-552, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 95000,00 дол.США строком користування до 01.09.2038 р. під 12,5 % річних (а.с.5-8).
25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.
В свою чергу, 15.06.2012 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.
Таким чином відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №2709/0908/71- 52 від 01.09.2008 р., укладеного між ВАТ «Сведбанк» (ПАТ Сведбанк») та ОСОБА_1
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 95000,00 дол.США.
Проте, відповідачка своїх зобов'язанб за вказаним договором належним чином не виконує, тим самим порушила умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.03.2015 р. за нею наявна прострочена заборгованість за кредитом розмірі 75686,91 дол.США, що за курсом НБУ на 01.03.2015 р. складає 2101304,76 грн., за відсотками - 3969,50 дол.США, що за курсом НБУ на 01.03.2015 р. складає 110205,70 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх зобов'язань, зі сплати кредиту, було нараховано неустойку, яка станом на 01.03.2015 р. становить: пеня - 203,07 дол.США, що за курсом НБУ на 01.03.2015 р. складає 5637,86 грн.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позки, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням становленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від гостроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений зшою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що уклавши вказаний кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідачка порушила взяті на себе договірні зобов»язання, допустила заборгованість за кредитним договором, тому, її слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження отримання відповідачкою кредиту, спростовуються наявністю в матеріалах справи доказів щодо часткового погашення нею отриманої суми кредиту. Як зазначали в судовому засіданні відповідачка та її представник, кредит сплачувався відповідачкою до листопада 2014 року.
Зазначене не суперечить матеріалам справи - наданим розрахункам заборгованості (а.с. 29 т.1, та а.с.15 т.2) та підтверджується поясненнями позивачки та наданими нею письмовими доказами щодо сплати кредитних коштів (а.с.153-229).
Крім того, відповідачка зазначала, що вона зверталася до банку із заявою про зміну валюти кредиту, а саме про переведення валити кредитування із долара США у гривню, проте, це питання вирішено не було. У березні 2016 року вона звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва із таким позовом.
На час розгляду даної справи в апеляційній інстанції рішення Шевченківським районним судом м.Києва не постановлено.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно відповіді ПАТ «Альфа-Банк» від 6.01.2016 р. грошове забов»язання відповідачки за кредитним договором від 1.09.2008 р. в національну валюту не переводилось.
Що стосується решти доводів апеляційної скарги, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, в т.ч., і зазначеними вище письмовими доказами.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.
Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.
Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2015 р. - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :