08 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючий суддя: Качан В.Я.
Судді: Шиманський В.Й., Кравець В.А.
Секретар: Дука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
встановила:
У січні 2016 року ПАТ «Київенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що відповідач самовільно здійснила підключення до мережі енергопостачальної організації позивача та отримання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, всупереч умовам договору про користування електричною енергією, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго» 27.02.2014, у зв'язку із чим станом на 01.12.2015 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 325,40 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 19 325,40 грн. та судові витрати в сумі 1 218,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з невірною оцінкою доказів у справі.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа 753/351/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6403/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Вовк Є.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту № 33067 від 02.03.2015 позивачем було виявлено здійснення відповідачем самовільного підключення до мережі енергопостачальної організації позивача та отримання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1.
ІзПротоколу № 2136 від 20.03.2015 засідання комісії по розгляду акту про порушення № 33067 від 02.03.2015 вбачається, що у зв'язку із порушеннями нараховано заборгованість відповідача перед позивачем за період з 03.03.2015 по 02.03.2015 в розмірі 19 325,40 грн.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем всупереч вимог діючого законодавства, Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999, було здійснено самовільне підключення до мережі енергопостачальної організації позивача та отримання електроенергії всупереч умовам договору про користування електричною енергією від 27.02.2014. При цьому, суд першої інстанції як на допустимий та належний доказ у справі посилався на Акт № 33067 від 02.03.2015.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996, державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Із п. 3 вказаного Положення вбачається, що метою енергетичного нагляду є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України шляхом здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної енергії.
Із п. 4 Положення вбачається, що завданнями та функціями Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, з-поміж іншого є: здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб'єктами електроенергетики та споживачами електричної енергії виявлених порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у суб'єктів електроенергетики та споживачів електричної енергії.
Так, із відповіді Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії на звернення ОСОБА_1 № 03/21-2341 від 29.04.2016 вбачається, що виходячи із технічних характеристик електролічильника змінного струму типу НІК 2102-04, яким користується ОСОБА_1, неможливе розкрадання електроенергії згідно схеми, вказаної в Акті № 33067 від 02.03.2015. Електрична енергія, яка споживалася, електролічильником обраховувалася у повному обсязі, недорахованих лічильником обсягів електричної енергії фактично не було. Також, не було підстав для застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562. Таким чином, як вбачається із вказаної відповіді, енергопостачальником було порушено процедуру здійснення розрахунку за Актом № 33067 від 02.03.2015.
Враховуючи викладене та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не вірно задоволено позовні вимоги, оскільки як доказ у справі судом першої інстанції було взято до уваги Акт № 33067 від 02.03.2015, яким виявлено здійснення відповідачем самовільного підключення до мережі енергопостачальної організації та отримання електроенергії, при цьому, судом першої інстанції не враховано той факт, що при складанні вказаного акту було порушено процедуру здійснення розрахунку, у зв'язку із чим вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Крім того, з огляду на те, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії встановлено відсутність розкрадання електроенергії, а також те, що електрична енергія, яка споживалася, електролічильником обраховувалася у повному обсязі, недорахованих лічильником обсягів електричної енергії фактично не було, тому і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За таких обставин, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позовних вимог ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: