Справа № 756/5489/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8387/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
07 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Горбачовій І.В.
за участю: представника заявника ОСОБА_3
представника заінтересованої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року
у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення.
ОСОБА_5, звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме відновлення національності. Та ставила питання про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_6 є полька за національністю, як і ОСОБА_5. Також просила суд зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві внести відповідні зміни до актових записів про народження в частині зміни національності.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник подала апеляційну скаргу де ставила питання про її скасування та направлення справи для розгляду до суду першої інстанції. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначаючи також, що перелік підстав для відмови у відкритті провадження по справі встановлений ч. 2 ст. 112 ЦПК України є вичерпним і не містить заборон щодо неможливості встановлення у судовому порядку національності особи.
Представник заявника та заінтересована особа ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити.
Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві будучи належним чином повідомленою про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомила. ( а.с. 55).
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у її відсутність, виходячи з положень ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Заяви про встановлення факту належності до певної національності - в даному переліку відсутні.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, згідно з ст. 234, ч. 2 ст. 256 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема : встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 300 ЦК України та ст. 11 ЗУ «Про національні меншини» фізична особа має право на збереження своєї національної самобутності. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року було затверджено Положення про паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якими не передбачено зазначення національності громадян у вказаних документах.
Згідно до Указу Президента України №70/99 від 27.01.1999 року втратив чинність Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», і з того часу в законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.
Таким чином, факт належності особи до певної національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 256 ЦПК України не належить до юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.
Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року № 55/18793.
Згідно з п.1.1 зазначених Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.15. Правил визначено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Отже, з аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують походження особи, і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.
Як вбачається із матеріалів справи, заявник отримала висновок відділу реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві про відмову у внесенні змін.
Що не позбавляє її права на оскарження такої відмови у відповідності до діючих норм законодавства.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: