Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Вовк Є.І.
№22-ц/796/6987/2016 Доповідач - Борисова О.В.
справа №753/17909/15-ц
м. Київ
03 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.
при секретарі: Меженко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року про відмову у відкритті провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві НовакГалини Миколаївни, боржник: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання постанови неправомірною, зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2015 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Новак Г. М. від 31.08.2015 року (ВП № 48547343) неправомірною та скасувати її; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження за дублікатом виконавчого листа № 2а-827/2006 від 22.06.2015 року, виданим Дарницьким районним судом м. Києва про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати пенсію у повному обсязі без будь-яких обмежень з врахуванням ОСОБА_1 40% надбавки від посадового окладу введеної Указом Президента № 847/99 від 14.07.1999 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1695 від 15.09.1999 року з 01.09.1999 по 31.12.2002 року (включно).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду та направити праву для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує на те, що ч.1 ст.181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім того, дана позиція підтверджується п.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Зазначив, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Вважає, що згідно положення КАС України, Закону України «Про виконавче провадження», Дарницький районний суд м. Києва є тим судом, до підсудності якого належать адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та боржник: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що скарга має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2015 року ОСОБА_1 було подано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом м. Києва 22.06.2015 pоку № 2а-827/2006 про примусове виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07.09.2006 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію у повному обсязі без будь-яких обмежень з врахуванням 40% надбавки від посадового окладу введеної Указом Президента № 847/99 від 14.07.1999 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1695 від 15.09.1999 року з 01.09.1999 року по 31.12.2002 року (включно).
31.08.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві НовакГ.М. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому без посередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника, відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органам державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звертаючись зі скаргою просив визнати неправомірною та скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. від 31.08.2015 року, що винесена в рамках виконання виконавчого листа від 22.06. 2015 року №2а-827/2006, виданого Дарницький районним судом м. Києва на підставі постанови ухваленої за правилами КАС України.
Як вбачається з копії дублікату виконавчого листа Дарницький районний суд м. Києва розглянув адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та інших до Київського міського військового комісаріату про право на отримання суми пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентований ст.267 КАС України.
Згідно з ч.ч.9, 10 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 6 ст.181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою у порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
А тому колегія суддів, вважає що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підставно відмовив у відкритті провадження у даній справі.
Доводи апелянта про те, що так як вказаний виконавчий документ був виданий Дарницький районним судом м. Києва на виконання прийнятого ним рішення у справі №2-а-827/2006, а тому і скарга на дії державного виконавця повинна розглядатися саме цим судом колегія суддів не приймає до уваги, оскільки апелянт не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою щодо порушення його прав при примусовому виконанні постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07.09.2006 рокудо Дарницького районного суду м. Києва проте в порядку встановленому КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді