"09" червня 2016 р. Справа № 922/5517/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
третіх осіб - 1) не з'явився; 2) не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1, дов. б/н від 25.04.2016 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 943 Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 09 березня 2016 року у справі № 922/5517/15
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", м. Червоноград Львівської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-МЦ”, м. Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Сава”, м. Дніпропетровськ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Груз", м. Харків,
про стягнення коштів,
У вересні 2015 року ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій” звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ “Бест Груз” про стягнення 281068,74 грн. вартості втрачених вантажів, які були прийняті відповідачем до перевезення на підставі виписаних ТОВ “Метінвест-МЦ” та ТОВ “Сава” видаткових накладних.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2015 р. у справі № 922/5517/15 до у часті у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено ТОВ “Метінвест-МЦ” та ТОВ “Сава”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.03.2016 р. у справі № 922/5517/15 (суддя Жельне С.Ч.) в позові відмовлено повністю.
Позивач - ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій” звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що факт прийняття відповідачем до перевезення вантажу підтверджено матеріалами справи, зокрема, висновком судової економічної експертизи від 11.02.2015 р. № 405, проте відповідачем було допущено втрату вантажу і спір у даній справі стосується саме втрати вантажу.
А тому, за твердженням позивача, судом першої інстанції неправомірно було застосовано пункти 13.6, 13.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, які не стосуються втрати вантажу, разом з цим місцевим господарським судом безпідставно застосовано положення частини 1 статті 314 Господарського кодексу України та частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Також позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано лист № 08-09-20/1 від 09.09.2015року, який є в матеріалах справи, долучений позивачем з додатком до позовної заяви № 306 від 18.09.2015року. Даним листом ТОВ "Сава" підтверджує факт оплати позивачем товару за видатковою накладною № РН - 0000304 від 15.07.2015р. на суму 37 804,80грн., на підстав виставленого рахунку - фактури № СФ-0000358 від 20.05.2015року до Договору № 03/02/15 від 03.02.2015 року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.04.2016 р. та ухвалою від 26.04.2016 р., у зв'язку з ненаданням відзивів 1-ю та 2-ю третіми особами та відсутністю в судовому засіданні представників 1-ї та 2-ї третіх осіб, відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.05.2016 р.
У зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О. 25.05.2016 року автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 922/5517/15 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.
Відповідно до пункту 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014 р.), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2016 року.
Представник відповідача - ТОВ “Бест Груз” у відзиві на апеляційну скаргу ( вх. № 4414 від 25.04.2016 року ) та в судових засіданнях 26.05.2016 року та 09.06.2016 року не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що жодного письмового підтвердження про подачу конкретного автомобіля для здійснення перевезення вантажу в порядку п.2.2.1. договору ТОВ “Бест Груз” не надавало, тому замовник не повинен був завантажувати вантаж на транспортний засіб, який прибув, при цьому жодного документа , який би підтвердив завантаження металу на автомобіль, який за твердженням позивача подав для переведення відповідач, в матеріалах справи відсутній.
Крім того, жодних товарно-транспортних накладних, які є обов'язковими документами при здійсненні перевезення, між сторонами не складалося.
Таким чином, за висновком відповідача, доказів того, що ТОВ “Бест Груз” прийняв вантаж від позивача для здійснення його перевезення, або доручив прийняти та перевезти вантаж іншій особі згідно замовлення позивач не надав, а тому не має підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення умов договору - заявки від 14.07.2015 р.
Крім того, звертає увагу на те, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N 363, встановлено обов'язковість проведення експертизи компетентними органами в присутності представників Перевізника і Замовника, результати якої оформляються актом, і цей акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи, проте вказана експертиза не проводилась.
Третя особа - ТОВ “Метінвест-МЦ” у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 5149 від 20.05.2016 р.) зазначає, що вантаж було відвантажено на адресу покупця - ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій” на підставі довірчого листа покупця водію найманого перевізника - ТОВ “Метінвест-МЦ”, що підтверджується висновком судової економічної експертизи від 11.02.2015 р. № 405.
Представник позивача - ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій” в судове засідання 09.06.2016 р. не прибув, 07.06.2016 р. за вх. № 5838 надіслав факсом клопотання, в якому просив розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, у зв'язку з неможливістю позивачу забезпечити участь його представника в судовому засіданні.
Третя особа - ТОВ “Метінвест-МЦ” свого представника в судове засідання не направила, про причину неявки представника суд не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним повідомленням 61022 18446379 про вручення вказаній третій особі ухвали апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року .
Третя особа - ТОВ “Сава” відзив на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання також не направила, про причину неявки представника суд не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним повідомленням 61022 18445860 про вручення вказаній третій особі ухвали апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року.
Представник позивача - ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій” в судове засідання 09.06.2016 р. не прибув, 07.06.2016 р. за вх. № 5838 надіслав факсом клопотання, в якому просив розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, у зв'язку з неможливістю позивачу забезпечити участь його представника в судовому засіданні.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу, доводи позивача та відповідача та третьої особи - ТОВ “Метінвест-МЦ”, заслухавши усні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом,
03.02.2015 року між ТОВ “Сава”, постачальником, та ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, покупцем, було укладено договір поставки №03/02/15, відповідно до умов пункту 1.2 якого постачальник зобов"язується передати у встановлений у даному договорі строк товар у власність покупця, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 2.2 цього договору ,поставка товару здійснюється на умовах ЕХW Інкотермс- 2010 (товар передається перевізнику замовника).
Також 23.03.2015 року між ТОВ “Метінвест-МЦ”, постачальником, та ТДВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, покупцем, було укладено договір поставки №МКП-142742/03/15, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору. Поставка товару за цим договорам здійснюється на умовах FCA Інкотермс, що означає передачу продавцем товару перевізнику покупця, тобто перевезення забезпечує покупець, який сам обирає вид транспорту, сам організовує увесь ланцюг доставки товару, укладає договори перевезення. При цьому, обов'язки продавця вважаються виконаними, коли він поставить товар перевізнику, визначеному покупцем.
З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2015 року між позивачем та відповідачем в електронній формі було укладено договір-замовлення № 0/02/15 про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі договір), у відповідності до якого ТОВ “Бест Груз”, як перевізник-експедитор, зобов'язалось надати ТДВ “ЧЗМК”, як замовнику, транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажу автомобільним транспортом, а ТДВ “ЧЗМК” зобов'язалось прийняти вантаж та провести оплату транспортних послуг.
Укладення вказаного договору у спрощений спосіб в електронній формі шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, з урахуванням положень частини 1 ст. 181 Господарського кодексу України, частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, є дотриманням письмової форми правочину, яка в вимагається для укладення договору транспортного експедирування в силу частини 1 статті 930 Цивільного кодексу України
В розділі 1 договору встановлено, що 14.07.-15.07.2015 р. в с. Партизанське Дніпропетровської обл. та в м. Дніпропетровську буде здійснено завантаження металом в кількості 21, 5 т., а 16.07.2015 р. до 14.00 буде здійснено розвантаження вантажу в місті Червоноград Львівської області, за адресою ТДВ “ЧЗМК”. Перевезення мало бути здійснено водієм ОСОБА_2, техпаспорт СХХ 836018, водійське посвідчення № ВВТ 122089 від 10.02.76, на автомобілі МАН АО 2837 AI, AM 8001 ХТ.
Винагорода ТОВ “Бест Груз” становить 12200 грн. з ПДВ після відвантаження протягом 3-4 днів.
Строк дії даного договору-заявки до 31.12.2015 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 2.2.1 договору перевізник-експедитор зобов'язується організувати подачу автотранспорту під завантаження в указані замовником строки, документально і технічно готового к виконанню перевезення вантажів.
Згідно з пунктом 3.2.1 договору перевізник-експедитор несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передання його вантажоотримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній.
В пункті 3.2.1 договору встановлено, що умови перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування за цим договором регулюються Статутом автомобільного транспорту, Конвенцією про міжнародні перевезення.
Отже місцями завантаження за договором є:
- Дніпропетровська область, Дніпропетровська район, с.м.т. Партизанське, вул. Леніна, 25. Вантажовідправник TOB “Метінвест-СМЦ”, із яким позивачем укладено договір поставки металопрокату № МКП - 142742/03/15 від 23.03.2015 р.;
- м. Дніпропетровськ, вул. Будівельна, 60. Вантажовідправник - TOB “САВА”, з яким позивачем укладено договір поставки металопрокату № 03/02/15 від 03.02.2015 р.
Місцем розвантаження є адреса : вул. Львівська, 53, м. Червоноград, Львівська область (склад позивача).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що на виконання умов договору відповідач надав погоджений сторонами автомобіль МАН АО 2837 AI, причіп AM 8001ХТ під завантаження металопрокату 14.07.15-15.07.2015 р., що підтверджується копіями видаткових накладних №№ 90358465, 90353681, 90361672, РН - 0000304 від 15 липня 2015р., виданими відповідно TOB “Метінвест-СМЦ” та TOB “САВА”, а також заявками на транспортування та нарядами на навантаження, у яких водій, зазначений у договорі розписався про отримання товару, погодився з його номенклатурою та вагою.
Однак, як стверджує позивач, у встановлений термін та місце товар для розвантаження не надійшов, у зв"язку з чим позивач 22.07.2015 р. цінним листом направило TOB “Бест Груз” лист-вимогу № 247 від 21.07.2015 р. про видачу товару або відшкодування його вартості, яка була залишена відповідачем без уваги.
Таким чином, за висновком позивача, має місце втрата перевізником вантажу, у зв"язку з чим із відповідача в порядку частини 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України та частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України підлягає стягнення вартість втраченого вантажу на суму 281068,74 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на те, що належними та допустимими доказами, в тому числі висновком експерта вх. № 405 від 11.02.2015 р. , підтверджено факт прийняття відповідачем до перевезення за договором вантажу за:
- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;
- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;
- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.
Товарно-транспортних накладних на передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу, зокрема отриманого позивачем від ТОВ “Сава”, позивачем суду не надано і факт прийняття такого вантажу відповідачем до перевезення суд вважає недоведеним.
Разом з цим, позивачем, який стверджує про втрату вантажу, не дотримано вимог пункту 13.6. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 стосовно проведення експертизи з питання виявленої недостачі вантажу та складання відповідного акту.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
За змістом положень статей 909, 917 Цивільного кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Як встановлено частиною 4 статті 306 Господарського кодексу України допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Аналогічні положення містяться у частинах 1, 2 статті 316 Господарського кодексу України
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (стаття 932 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 1, 8-10. 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема, надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до положень частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 314 Господарського кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
У разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу який втрачено або якого не вистачає (ч.3 ст.314 ГК України ).
Згідно з пунктом 3.2.1 договору перевізник-експедитор несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передання його вантажоотримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній.
Відповідно до пункту 140 Статуту автомобільного транспорту, вантажовідправник і вантажоодержувач мають право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей вантаж не було видано вантажоодержувачу на його вимогу: при міському і приміському перевезенні - протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні - протягом 30 днів після закінчення строку доставки.
Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранс України 14.10.1997 р. № 363, в редакції з 14.01.2014 р. (далі Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду першої інстанції від 21 жовтня 2015 року у третіх осіб було витребувано товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів для відповідача на підставі відповідних договорів поставки.
ТОВ “Сава” витребуваних судом документів та пояснень по суті спору не надало, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.
ТОВ “Метінвест-СМЦ” на виконання вказаної ухвали надало наступні документи:
- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;
- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року , в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;
- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ “Бест Груз”, водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ “Метінвест-СМЦ” у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій”, маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.
Всі вищевказані ТТН містять підпис водія/експедитора ОСОБА_2 та в кожній накладній визначено вантажоодержувачем ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» від 2.07.2015 року №495.(а.с.93, т-1)
Ухвалою місцевого господарського суду від 30 листопада 2015 року у даній справі було призначено судову експертизу. Перед експертом було поставлено наступні питання:
- 1. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80930533 від 15.07.2015 р. (а.с. 124,125)?;
- 2. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80916901 від 15.07.2015 р. (а.с. 124, 125)?;
- 3. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 від ТОВ “Сава” (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057) 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій” (80100, м. Червоноград, вул. Львівська, б. 53)?
Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 вх. № 405 від 11.02.2015 р. по першому питанню, - в обсязі наданих документів, документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій” водієм-експедитором ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80930533 від 15.07.2015 р. в кількості 11,830 т.
По другому питанню, - в обсязі наданих документів, документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій” водієм-експедитором ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80916901 від 15.07.2015 р. в кількості 2, 272 т.
По третьому питанню, - підтвердити документально прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 від ТОВ “Сава” (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057) 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій” судовому експерту не видається можливим.
Отже, матеріалами справи є доведеним факт прийняття до перевезення вантажу водієм - експедитором ОСОБА_2 за товарно-транспортними накладними № 80930533 від 15.07.2015 р. в кількості 11,830 т та № 80916901 від 15.07.2015 р. в кількості 2, 272 т, тоді як факт прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 від ТОВ “Сава” 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ “Червоноградський завод металоконструкцій” належними доказами не доведений.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на лист № 08-09-20/1 від 09.09.2015року, яким ТОВ "Сава" підтверджує факт оплати позивачем товару за видатковою накладною № РН - 0000304 від 15.07.2015р. на суму 37 804,80грн., на підстав виставленого рахунку - фактури № СФ-0000358 від 20.05.2015року до Договору № 03/02/15 від 03.02.2015 року.
Проте вказаний лист є лише доказом здійснення позивачем оплати по видатковій накладній, проте цей лист не містить даних, які б вказували на участь відповідача як перевізника у відносинах поставки між позивачем та ТОВ "Сава".
У матеріалах справи залучені видаткові накладні вантажовідправника філії ТОВ “Метінвест-СМЦ” для ТДВ "ЧЗМК", (т.1. а.с. 91-92), а саме:
№ 90353681 від 15.07.15 - на отримання металопрокату в кількості її 1,830тн. На загальну суму 147697,04 грн. в т.ч. ПДВ 24616,17грн.
№ 90358465 від 15.07.15 - на отримання металопрокату в кількості 2,272тн. На загальну суму 27161,76 грн. в т.ч. ПДВ 4526,96 грн.
№ 90361672 від 15.07.2015 р. на отримання швелера 18У в кількості 4,490 тн. На суму 68405,14 грн. в т.ч. ПДВ 11400,86 грн.
В зазначених первинних бухгалтерських документах містяться підписи від імені матеріально - відповідальних осіб в отриманні товарно-матеріальних цінностей з боку ТДВ "ЧЗМК" менеджера з постачання ОСОБА_3, який також зазначений у товарно-транспортних накладних № 80930533 від 15.07.2015 р. , № 80916901 від 15.07.2015 р,.№80931172 від 15.07.2015 р., як довірена особа вантажоотримувача, що діє по довіреності №495 від 02.07.15 від ТДВ "ЧЗМК" на отримання менеджером з постачання ОСОБА_3 металопрокату від ТОВ “Метінвест-СМЦ”.
Отже, довіреною особою позивача було отримано вантаж, який прийняв до перевезення відповідно до умов договору водій ОСОБА_2, а тому відсутні підстави стягнення з відповідача вартості вказаного вантажу за його втрату в розмірі 281068,74 грн.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 09 березня 2016 року у справі № 922/5517/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 13.06.2016 року
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Россолов В.В.