04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" червня 2016 р. Справа№ 910/6237/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання: Євдокимову В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства ,,Національна енергетична компанія ,,Укренерго"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2016
у справі № 910/6237/16 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Державного підприємства ,,Національна енергетична компанія ,,Укренерго"
до Торгово - промислової палати України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ,,НТП Континент"
про визнання сертифікату недійсним
Державне підприємство ,,Національна енергетична компанія ,,Укренерго" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Торгово-промислової палати України (далі - відповідач) про визнання сертифікату недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6237/16 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю ,,НТП Континент".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6237/16 припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6237/16 скасувати та передати справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а оскаржувану ухвалу винесено на підставі неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, на думку скаржника, висновки суду першої інстанції щодо того, що оскаржуваний сертифікат не породжує прав та обов'язків для позивача, не відповідає обставинам справи, оскільки саме через сертифікат ТПП України від 10.12.2014р. № 2143 позивач був позбавлений права на отримання неустойки, закріпленого ст.ст. 611, 624 ЦК України та ст.ст. 216, 218, 230, 231, 232 ГК України.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.06.2016.
В судовому засіданні 08.06.2016 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти наведених доводів заперечив, представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411614717068, своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу скористався.
Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів, враховуючи належне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду скарги, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд визнати недійсним сертифікат Торгово-промислової палати України від 10.12.2014 № 2143 про форс-мажорні обставини, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що сертифікат виданий в порушення Закону України ,,Про торгово - промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної дії), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3), що діяв на момент видачі сертифікату.
Так, позивач зазначає, що 15.11.2013р. між ДП ,,Національна енергетична компанія ,,Укренерго" (далі - покупець, позивач) та ТОВ ,,НТП Континент" (далі постачальник, третя особа) укладено договір поставки № 03-0/5030-13 від 15.11.2013р. за змістом п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю шість штук трансформаторів, а покупець - прийняти та оплатити такі товари на умовах договору. Однак, всупереч умов договору, три трансформатори, які повинні були бути поставлені у травні, були поставлені 04.06.2014, а три трансформатори, які мали бути поставлені у червні 2014, були поставлені 27.08.2014, що є порушенням господарського зобов'язання та за прострочення постачальника за договором було нараховано неустойку.
22.04.2015 постачальником був наданий оригінал сертифікату Торгово - промислової палати України від 10.12.2014 № 2143 про форс - мажорні обставини, як підставу для звільнення постачальника від відповідальності за порушення господарського зобов'язання.
На думку позивача, зокрема, в порушення п. 6.12 Регламенту, в сертифікаті не наведено жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, або посилання на документи, які б підтверджували вказані факти.
Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначив, що оскаржуваний сертифікат про форс - мажорні обставини не є актом нормативного характеру, оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача та йому не адресований, подав заяву про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Припиняючи провадження у даній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції вказав, що сертифікат не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.
Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає вірним такий висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно з ст. 14-1 Закону торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Детально порядок видачі сертифікатів визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 р. № 40 (3), та новою редакцією Регламенту, затвердженій рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5).
Слід зауважити, що п. 7 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в редакції рішення Президії ТПП України від 15.07.2014 р. № 40 (3) було передбачено порядок оскарження виданих сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскарження відмови у їх видачі.
Зокрема, пунктами 7.1 - 7.7 Регламенту було визначено, що виданий Торгово-промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) може бути оскаржений в Регламентний комітет ТПП України з питань сертифікації форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який призначається рішенням Президії ТПП України.
До складу Регламентного комітету входить Президент ТПП України та два фахівці ТПП України / регіональних ТПП, що мають вищу юридичну освіту, досвід практичної роботи яких у юридичній сфері і ТПП України / регіональній ТПП складає не менше 5 років.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) може бути оскаржено стороною по договору, контракту, угоді протягом трьох місяців з дати, коли стороні стало відомо про його видачу.
Заявник може оскаржити відмову у видачі сертифіката щодо висновку про відсутність форс-мажорних обставин або відсутність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов'язання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відмови.
Регламентний комітет зобов'язаний розглянути заяву про оскарження сертифіката або оскаржити відмову у його видачі протягом 30 календарних днів з дня її надходження до ТПП України. Рішення Регламентного комітету про залишення сертифіката / відмови в його видачі в силі або їх скасування приймається більшістю голосів його членів і є остаточним.
У разі скасування сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) про це робиться відповідний запис в єдиному Реєстрі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
При скасуванні відмови у видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) розгляд заяви зацікавленої особи поновлюється і здійснюється відповідним уповноваженим органом у складі іншої уповноваженої особи.
У новій редакції Регламенту, затвердженій рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. 44(5), положення про можливість оскарження до Регламентного комітету виданих сертифікатів та відмови у їх видачі, не передбачені.
Проаналізувавши положення ст. 14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), колегія суддів відзначає, що вони свідчить про те, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки такий сертифікат не є актом, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Сертифікат, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України визначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як і інші докази при вирішенні судом спору про право, оцінюється на предмет належності та допустимості й лише за наслідками такої оцінки суд вирішує питання про можливість звільнення боржника від відповідальності перед кредитором у зобов'язанні, застосовуючи відповідні приписи чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний сертифікат не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 910/24738/15 від 18.02.2016 та № 910/11826/15 від 17.02.2016.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відтак, враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що спір про визнання сертифікату недійсним не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі №910/6237/16 припинив.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги позивача є необґрунтованими, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6237/16 відповідає обставинам справи, є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Національна енергетична компанія ,,Укренерго" - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6237/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко