04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" червня 2016 р. Справа№ 910/4955/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Ропій Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,
представників:
від позивача Шмонденко Д.В., дов. від 01.06.2016 №343,
Драчова М.С., дов. від 12.04.2016 №4,
від відповідача Подзе С.В., дов. від 07.06.2016 №241/10,
Власенко С.В., дов. від 18.05.2016 №212/10,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дарниця-1»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 (підписане 25.04.2016)
у справі №910/4955/16 (суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Дочірнього підприємства «Дарниця-1»
про стягнення 152 122,74 грн,
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПАТ «АК «Київводоканал», або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Дарниця-1» (далі - ДП «Дарниця-1», або відповідач) про стягнення грошових коштів за роботу без умов на скид стічних вод у сумі 150 497,42 грн, інфляційних втрат у сумі 747,07грн та 3% річних у сумі 878,25 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі №910/4955/16 позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість у сумі 150 497,42 грн, інфляційні втрати у сумі 747,07 грн, 3% річних в сумі 878,25 грн та судовий збір у сумі 2 281, 84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що строк дії Умов на скид стічних вод у ДП «Дарниця-1» закінчився 26.02.2014. Оскільки протягом часу з 27.02.2014 по 13.05.2015 відповідач скидав стічні води до міської каналізації без одержання відповідних Умов, суд, на підставі п.8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд першої інстанції перевірив розрахунок та також задовольнив позовні вимоги.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зміст укладеного між сторонами договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 31.03.2008 №08182/5-02 одноосібно розроблено позивачем, як типовий. Всі зауваження та пропозиції скаржника стосовно внесення змін або доповнень до редакції договору буди відхилені.
За твердженнями скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував, що ПАТ «АК «Київводоканал» не може бути дозвільним органом, а тому не може бути уповноваженим видавати документи дозвільного характеру. Відносини щодо приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення врегульовано розд. IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190). Норми зазначених Правил №190 розширеному тлумаченню не підлягають і не визначають повноважень органів місцевого самоврядування видавати документи дозвільного характеру.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Пашкіна С.А., Ропій Л.М. прийнято апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження у справі №910/4955/16, розгляд скарги призначено на 08.06.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.
Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду апеляційної скарги є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 16.05.2016) - 18.05.2016 позивачу та відповідачу, долучені до матеріалів справи.
Розпорядженням від 07.06.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді судді Пашкіної С.А. на лікарняному.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 07.06.2016, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 вказаною вище колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дарниця-1» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі №910/4955/16.
06.06.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав додаткові пояснення (обґрунтування) до апеляційної скарги.
07.06.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 08.06.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Дарниця-1» (абонент) укладено договір № 08182/5-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій міста Києва (надалі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій міста Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 №165/374 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26.04.2002 №403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватись норм зазначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникли за цим договором.
Згідно з п.1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно з вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, Дозвіл на скид стічних вод не потрібен.
Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний приймати від абонента стічні води на умовах цього договору, витрачати у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та приймання від нього стоків в міську каналізаційну мережу.
У п.3.2.1 договору встановлено, що постачальник має право вимагати від абонента дотримання ним Правил користування, Правил приймання, місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених в п.1.1 цього договору.
Згідно з п.7.1 договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частина 1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У п.1.4 Правил користування передбачено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Пунктами 1, 6 Правил користування унормовано, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.
На виконання наведених вище пунктів, розпорядженням від 12.10.2011 №1879 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (Правила приймання), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження) (п.1.2).
Правила приймання встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п.1.5).
Згідно з п.1.7 Правил приймання стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами (далі - ТУ) на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.
У п.2.4 Правил приймання передбачено, що абоненти зобов'язані, в тому числі, отримати Умови на скид та укласти договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
У додатку до договору наведено, що житловий будинок по вул. Дніпровська набережна, 26-Ж передбачає скид стічних вод у міську мережу.
В матеріалах справи наявні Умови на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, видані Управлінням екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» (реєстраційний номер від 04.03.2013 №2446) абоненту - ДП «Дарниця-1» строком дії до 26.02.2014.
Згідно з п.8.1 Правил приймання абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
При виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил (п.7.10 Правил приймання).
Пункт 1 ст.44 Водного кодексу України визначає, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
В подальшому, 14.05.2015 ДП «Дарниця-1» листом №198/10 (а.с.19) просило продовжити Умови на скид стічних вод в міську систему каналізації на об'єкт, що розташований за адресою: вул. Дніпровська набережна, 26-Ж.
За фактом порушення Управлінням екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» ДП «Дрниця-1» був наслідний лист-попередження від 13.07.2015 з вимогою здійснити плату у розмірі 150 497,42 грн.
Згідно розрахунку від 13.07.2015 №15/ВУ-Ф-10/356-05-2015 плата за скид стічних вод у міську каналізацію розрахована наступним чином:
- з 27.02.2014 по 28.02.2014 в сумі 426,24 грн,
- з 01.03.2014 по 30.04.2015 в сум 143 769,50 грн,
- з 01.05.2015 по 13.05.2015 в сумі 6301,68 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідачем не надано доказів наявності дозволу на скид стічних вод за період з 27.02.2014 по 13.05.2015 та належних і допустимих доказів оплати виставленого Управлінням екологічного нагляду ПАТ «АК «Київводоканал» 13.07.2015 №15/ВУ-Ф-10/356-05-2015 рахунка за скид стічних вод без дозволу в систему міської каналізації Києва.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнув з ДП «Дарниця-1» п'ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид стічних вод у систему каналізації м.Києва (з 27.02.2014 по 13.05.2015) в сумі 150 497,42 грн.
Стовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 747,07 грн та 3% річних в сумі 878,25 грн, колегія суддів виходить з такого.
Зі змісту позовної заяви убачається, що ПАТ «АК «Київвводоканал» нарахування інфляційних втрат проводить за період з 05.01.2016 по 01.03.2016, а нарахування 3% річних за період з 05.01.2016 по 15.03.2016.
За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Частина 2 ст.530 ЦК України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Розрахунок від 13.07.2015 №15/ВУ-Ф-10/356-05-2015 відповідач отримав 01.10.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №02217 05788991.
Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції визнав його вірним та таким, що підлягає задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Стосовно доводів апелянта необхідно зазначити, що колегія суддів вважає їх безпідставними та виходить з такого.
Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частина 3 ст.203 ЦК України передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Решта доводів відповідача судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки не спростовує висновків суду, наведених вище.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дарниця-1» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі №910/4955/16 - без змін.
2. Матеріали справи №910/4955/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Н.Ф. Калатай
Л.М. Ропій