04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" травня 2016 р. Справа№ 910/219/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Яковлєва М.Л.
Гончарова С.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Середа Ю.В. - дов. № 135-01 від 01.02.2016р.
від відповідача: Даниленко Є.М. - дов. б/н від 28.03.2016р.
розглянувши апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016р.
у справі № 910/219/16 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Державного підприємства Український державний інститут
з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродар»
до Служби автомобільних доріг у Київській області
про стягнення 100 000, 00 грн.
В судовому засіданні 18.05.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В грудні 2015р. Державне підприємство Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродар» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 100 000, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 616-11/46-11 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації будівництва транспортної розв'язки в різних рівнях на км 15+668 автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп від 14.06.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі №910/219/16 позов задоволено.
Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродар» 100 000, 00 грн. основного боргу, 1 500, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки судом не враховано п. п. 4.1. та 4.3. договору, відповідно до яких виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, виконаних позивачем, безпосередньо пов'язаний з настанням певної події - отриманням коштів з Державного бюджету.
Станом на дату розгляду даної справи кошти з Державного бюджету на погашення заборгованості за спірним договором на рахунок відповідача не надходили, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання не настав.
В доповненнях до апеляційної скарги відповідач вже посилався на підписання акту здачі-приймання робіт № 348 від 27.12.2012р. невідомою особою, на ненадання позивачем доказів того, що розроблена ним проектно-кошторисна документація отримала позитивний висновок комплексної державної експертизи, та на те, що строк виконання обов'язку відповідача по оплаті вартості виконаних позивачем робіт не настав.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача 02.03.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2016р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.04.2016р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 18.05.2016р., ухвалою суду від 20.04.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2016р. підтримав вимоги апеляційної скарги та додаткових пояснень до неї, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.06.2011р. між Державним підприємством Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (позивач, підрядник за договором) та Службою автомобільних доріг у Київській області (відповідач, замовник за договором) укладено договір № 616-11/46-11 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації будівництва транспортної розв'язки в різних рівнях на км 15+668 автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується у 2011 році виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації будівництва транспортної розв'язки в різних рівнях на км 15+668 автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно п. 2.1. договору замовник на протязі 15 днів від дня одержання акту здачі-приймання робіт підписує його та перевіряє належність його виконання і повертає підряднику або надає мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді. Якщо замовник письмово не висунув мотивованих зауважень до проектно-кошторисної документації - вона вважається такою, що прийнята замовником без зауважень і підлягає оплаті. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.
Остаточний розрахунок в сумі 5% вартості договору, за розроблену проектно-кошторисну документацію здійснюється після отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що ціна цього договору становить - 1 987 010,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 331 168,33 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів державної підтримки з держбюджету на рахунок замовника), але не більше 95% до отримання позитивного висновку експертизи та погодженої технічної документації по землеустрою.
Згідно п. 4.2. договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти прийняття виконаних підрядником робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 25 числа поточного місяця. Виконані роботи субпідрядними організаціями передаються на оплату замовнику підрядником за підписами та печатками підрядника та субпідрядника з наданням відповідних підтверджуючих документів та розрахунків субпідрядника. До акту виконаних робіт додаються виконавчі кошториси з усіма підтверджуючими документами та технічний звіт.
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів державної підтримки держбюджету на рахунок замовника), але після підписання сторонами акту виконаних робіт на протязі 5 робочих днів.
Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (по актам здачі-приймання проектно-кошторисної документації, відповідно договірних цін (по мірі надходження коштів державної підтримки з держбюджету на рахунок замовника); приймати виконані роботи згідно з актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації.
Цей договір, згідно п. 10.1., набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011 року.
Додатковими угодами до спірного договору, а саме: № ДУ-1 від 30.12.2011р., № 2 від 12.10.2011р., № 3 від 26.12.2012р., № 4 від 30.12.2013р. та календарними планами виконання робіт до них, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками підприємств, було визначено термін дії договору до 31.12.2014р. та конкретизовано етапи виконання робіт та їх вартість.
Зокрема, погоджено виконання робіт по VI етапу (строк виконання грудень 2012р.) та їх вартість - 100 000, 00 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи по VI етапу на загальну суму 100 000, 00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 340 від 27.12.2012р., в якому відповідач визнав, що виконані роботи (послуги) задовольняють умовам договору і технічного завдання і належним чином оформлені.
Доводи відповідача (апелянта) про те, що вказаний акт зі сторони відповідача підписаний невстановленою особою та незавірений печаткою відповідача, оскільки наявний в акті підпис від імені начальника Служби автомобільних доріг у Київській області ОСОБА_4 суттєво відрізняється від того підпису, що міститься в укладеному між сторонами договорі № 616-11/46-11 від 14.06.2011р., не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження неприйняття відповідачем робіт по VI етапу за вказаним актом здачі-приймання, а матеріали справи не містять даних про проведення відповідачем службового розслідування щодо обставин підписання акту № 340 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 27.12.2012р. невстановленою особою.
Наявний в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків за період з 14.06.2011р.-18.08.2014р. між сторонами по договору № 616-11/46-11 від 14.06.2011р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а. с. 24), свідчить також про прийняття відповідачем робіт за грудень 2012р. на суму 100 000, 00 грн. та наявну заборгованість саме в даному розмірі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, додаткових угод до нього, календарних планів виконання робіт, графіків фінансування робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 616-11/46-11 від 14.06.2011р. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації будівництва транспортної розв'язки в різних рівнях на км 15+668 автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов договору.
Оскільки роботи, передбачені VI етапом по договору, були повністю та належним чином виконані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг), жодних зауважень щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт відповідач не висловив, заявлене відповідачем в суді апеляційної інстанції клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою для встановлення обсягу та вартості фактично виконаних позивачем робіт за спірним договором не підлягає задоволенню.
Всупереч умовам договору, відповідач за виконані роботи розрахунок належним чином не провів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 100 000, 00 грн.
В листі № 08с/2416 від 01.09.2014р. відповідач зазначив про те, що фінансування з Державного бюджету не надійшло і вказана сума в розмірі 100 000, 00 грн. зафіксована як кредиторська заборгованість за Договором № 616-11/46-11 від 14.06.2011р., про що сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 14.06.2011р. по 18.08.2014р. по спірному договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про те, що у відповідності до умов договору термін виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, виконаних позивачем, безпосередньо пов'язаний з настанням певної події - отриманням коштів з Державного бюджету. Станом на дату розгляду даної справи кошти з Державного бюджету на погашення заборгованості за спірним договором на рахунок відповідача не надходили, у зв'язку з чим, на його думку, строк виконання зобов'язання з оплати по VI етапу не настав.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів державної підтримки з держбюджету на рахунок замовника), але не більше 95% до отримання позитивного висновку експертизи та погодженої технічної документації по землеустрою.
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів державної підтримки держбюджету на рахунок замовника), але після підписання сторонами акту виконаних робіт на протязі 5 робочих днів.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, договірна умова про здійснення оплати по мірі надходження коштів державної підтримки з держбюджету на рахунок замовника не позбавляє відповідача господарського обов'язку здійснити оплату та не може бути належною правовою підставою для відтермінування цього зобов'язання на фактично невизначений строк, оскільки така договірна умова не є подією, яка неминуче має настати у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідач не звільняється від обов'язку оплатити вартість виконаних позивачем робіт по VI етапу, незважаючи на ненадходження на його рахунок коштів з Державного бюджету.
Обов'язок відповідача (замовника) прийняти та оплатити надані послуги (договір підряду є двостороннім та оплатним) витікає із Закону та умов договору, і не може ставитись в залежність від виконання певних дій третьою особою.
Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів того, що розроблена ним проектно-кошторисна документація отримала позитивний висновок комплексної державної експертизи, а тому позивач не має права на отримання 5% від вартості договору, як це передбачено п. 2.2. договору, не ґрунтуються на матеріалах справи виходячи з наступного.
Сторонами в договорі, додаткових угодах до нього та календарних планах виконання робіт погоджено проведення робіт у VIII етапів на загальну суму 1 987 010, 00 грн.
Згідно акту звірки (а. с. 24) станом на 18.08.2014р. відповідач має заборгованість перед позивачем за виконанні роботи по VI етапу на суму 100 000, 00 грн., вартість яких ввійшла до загальної суми виконаних робіт по договору 1 591 849, 05 грн., що становить 80,11% від загальної суми запланованих робіт.
Оскільки за матеріалами справи роботи по VI етапу в сумі 100 000, 00 грн. входять до вартості виконаних робіт на суму 1 591 849, 05 грн., що є менше, ніж 95% від договірної ціни, положення п. 2.2. договору щодо остаточного розрахунку в сумі 5% вартості договору лише після отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, не розповсюджуються на обов'язок відповідача сплатити існуючу заборгованість в сумі 100 000, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 100 000, 00 грн. основного боргу за договором №616-11/46-11 від 14.06.2011р. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації будівництва транспортної розв'язки в різних рівнях на км 15+668 автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 01.02.2016р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі №910/219/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. у справі №910/219/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/219/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді М.Л. Яковлєв
С.А. Гончаров