08.06.2016 року Справа № 912/1443/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Джихур О.В.
при секретарі Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 18.03.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №132 від 29.12.2015 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", від імені якого діє Кіровоградська філія на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 року у справі №912/1443/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровітал", м. Одеса
до відповідача: приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", від імені якого діє Кіровоградська філія, м. Кіровоград
про стягнення 953 092,81 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016р. у справі №912/1443/16 (суддя Вавренюк Л.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агровітал" заборгованість в сумі 953 092,81 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 14 296,39 грн.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Посилається на те, що суд безпідставно взяв до уваги надану позивачем копію акта звірки розрахунків лише за період з 01.10.2015р. по 04.03.2016р., який підписаний особою, яка на той час немала повноважень щодо його підписання, а тому він не може слугувати належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.10.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агровітал" (далі - Продавець) та Кіровоградською філією приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1288 (далі - Договір, а.с. 10-11).
Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію українського походження (далі - товар), номенклатура якої погоджується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 1, 2 Договору).
Кількість товару визначається у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 3 Договору).
Згідно п.п. 4.1.- 5.1. Договору, місце передачі товару - склад Продавця. Зберігання товару на складі Продавця і поставка товару по території України входять в ціну товару і здійснюється за рахунок Продавця; поставка всієї партії законтрактованого товару здійснюється не пізніше 31.12.2015 р.
У п.п. 6.1.7.1. Договору сторони погодили, що ціна за метричну тонну товару, включаючи вартість пакування, визначається в Специфікаціях для кожної окремої партії товару; ціна на товар визначається в гривнях і зміні не підлягає; загальна сума Договору визначається додаванням сум, зазначених в Специфікаціях для кожної окремої партії товару; платежі по даному Договору здійснюються в українській гривні шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань і повного взаєморозрахунку між ними (п. 9.7. Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Продавця і Покупця, скріплений круглими печатками сторін.
Шляхом підписання специфікацій сторони погодили поставку товару на загальну суму 137 693 324,16 грн. (а.с. 12-67).
Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 137648328,36грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріпленою печатками сторін (а.с. 81-138).
Згідно накладних № 1 від 30.11.2015 р. та № 2 від 30.11.2015 р. відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 34 845,36 грн. (а.с. 139-140).
Відповідач, в порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань, за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 953 092,81грн.
28.12.2015 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 28/1 про сплату покупцем заборгованості за договором (а.с. 68), але заборгованість залишилась несплаченою, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.
За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з картки рахунку позивача за період з 01.01.2013р. по 05.04.2016р., оборотно-сальдової відомісті по рахунку ТОВ «Агровітал» за період з 01.01.2013 р. по 05.04.2016 р. та підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств акту звірки взаємних розрахунків від 04.03.2016 р. за відповідачем існує борг в сумі 953092,81грн.
Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 953092,81грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що суд безпідставно взяв до уваги надану позивачем копію акта звірки розрахунків лише за період з 01.10.2015р. по 04.03.2016р., який підписаний особою, яка на той час немала повноважень щодо його підписання, а тому він не може слугувати належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказаний акт звірки взаємних розрахунків містить підписи директора та головного бухгалтера Кіровоградської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", які скріплені печаткою відповідача.
Доказів щодо відсутності повноважень у директора та головного бухгалтера Кіровоградської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на підписання вказаного акта взаємних розрахунків, відповідач, в порушення вимог ст. ст. 33,34 ГПК України не надав.
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", від імені якого діє Кіровоградська філія залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 року у справі №912/1443/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Джихур
Постанова виготовлена в повному обсязі 13.06.2016 року.