79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"07" червня 2016 р. Справа № 926/1341/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В. Матущака О.І.
за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.,
представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача: ОСОБА_2 - адвокат (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, вих № НЮС-04/15 від 19.02.2016
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 (головуючий суддя Дутка В.В., судді Ковальчук Т.І. та Скрипничук І.В.)
у справі № 926/1341/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпропетровськ
відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет”, м. Чернівці
про стягнення 64 090, 00 грн.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (правонаступником якого є ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця”) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ “Вторчермет” про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 64 090, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходив, зокрема з того, що позивач застосував інший спосіб зважування, аніж той, який застосував відповідач, а різний спосіб зважування може суттєво впливати на показник маси вантажу.
Таким чином, суд вважає, що комерційний акт не доводить факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу (лом чорних металів), оскільки цей акт складений на підставі даних переважування вагону з повною зупинкою без розчеплення вагону, що є порушенням вимог п. 10 Правил приймання вантажів до перевезень, а тому не доводить вину відповідача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ “Вторчермет” звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, покликається на те, що відповідач при відправленні спірного напіввагону не надавав залізниці доказів щодо його комісійного зважування та не сплачував збір, передбачений Тарифним керівництвом № 1.
Вказує, що лом чорних металів не входить в перелік вантажів, що зважується із зупинкою і розчіпленням вагонів, а туди згідно з Правилами приймання вантажі до перевезення входить лише лом кольорових металів, які є різними видами вантажу. Отже, повинні застосовуватись приписи п. 10 вищевказаних Правил щодо інших вантажів, які зважуються із зупинкою вагонів без розчіплення.
10 травня 2016 року відповідач, скориставшись правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі та законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Отже, просив залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2016 ПАТ «Запоріжсталь» (одержувач) надіслано копію комерційного акту РА № 007036/26/255 від 10.02.2015 з заповненим розділом Є.
В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 у справі № 926/1341/15 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.02.2015 товариство з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” по залізничній накладній № 44561686 зі станції Охтирка Південної залізниці відправило на адресу ВАТ “Запоріжсталь” на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці лом чорних металів, зокрема у вагоні № 65945313 відправлено вантаж вагою 66500 кг. Вантаж завантажено вантажовідправником, масу визначено на вагонних вагах.
Для зважування вагона перед його відправкою відповідач звернувся до ДП “Охтирськимй комбінат хлібопродуктів”, який провів 07.02.2015 зважування вагону № 65945313 на справних 150-тонних вагонних вагах, що підтверджується технічним паспортом на ваги і витягом із журналу повірок.
За послуги ДП “Охтирськимй комбінат хлібопродуктів” відповідач сплатив 367, 88 грн, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 02.02.2015.
Як вбачається з довідки начальника станції Охтирка від 15.05.2015, зі станції Охтирка 07.02.2015 був прийнятий до перевезення вагон №65945313 по ж/д накладній №44561686, вагою нетто 66500 кг., брутто 91500 кг., тара 2500 кг. Вказаний вагон був зважений один із зупинкою і розчіпленням.
При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу та виявлено, що у вагоні №65945313 маса вантажу не відповідає масі, вказаній у накладній.
За результатами перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА №007036/26/255 від 10.02.2015.
У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №44561686 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 64090,00 грн., з урахуванням провізної плати за один вагон 12 818, 00 грн (12 818, 00 грн х 5 = 64 090, 00 грн).
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
Як вбачається з залізничної накладної №44561686 відправником вантажу зазначено масу вантажу 66500 кг у вагоні №65945313.
Зважування вантажу на станції відправлення було здійснено на справних 150-тонних вагонних вагах ДП “Охтирський комбінат хлібопродуктів”, зазначені вагонні ваги взяті на облік залізницею, про що свідчить виданий технічний паспорт.
Згідно з п. 28. Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №65945313 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА №007036/26/255 від 10.02.2015, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65945313 з повною зупинкою без розчеплення, двічі, на справних 150-тонних вагонних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці (держ. повірка від 28.11.2014) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 87000 кг, тара з документа 25000 кг, нетто 62000 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 4500 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що за документами значиться навал, лом чорних металів, нанесено маркування вапном. Навантаження в вагоні нижче бортів 0,3 м, рівномірна. Вантаж вкритий листами, звареними між собою, маркування проведено вапном, маркування не порушено, виїмок не встановлено, доступу до вантажу немає. Вагон бездверний в технічному відношенні справний, люки закриті і скручені проволокою. Вантаж прибув без охорони, переданий під охорону стрілку ВОХР СК-3 ОСОБА_3
Відповідно до п.12. Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
Так, на станції призначення був заповнений розділ “Є” комерційного акта РА №007036/26/255 від 10.02.2015 про те, що при перевірці вантажу різниці проти цього акта не виявлено. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами представників залізниці, зі сторони одержувача міститься підпис ОСОБА_4, повноваження якого не підтверджені.
Згідно з технічним паспортом ваг № 6 станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 2006 рік, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 28.11.2014. Тобто ваги відповідають вимогам.
Порядок проведення зважування передбачений Правилами приймання вантажу до перевезення (далі-Правила).
Відповідно до пункту 5 Правил загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 за N 527/9126.
Пунктом 10 Правил встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Правилами перевезення вантажів навалом і насипом (ст. 37 Статуту), визначено перелік вантажів, які допускаються до перевезення навалом (насипом), із зазначенням номерів номенклатурних груп згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів, зокрема метали чорні, прокат чорних металів (дрібних фракцій, з яких неможливо сформувати пакети, зв'язки), метали кольорові (дрібних фракцій, з яких неможливо сформувати пакети, зв'язки), вироби металеві та. ін.).
Як вбачається з матеріалів справи, здійснювалось перевезення вантажу - лом чорних металів. В накладній зазначено документи, що додані відправником, а саме, документ про якість або сертифікат на продукцію № 33 від 07.02.2015 та посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність № 33 від 07.02.2015.
Отже, ДСТУ 4121-2002 поширюється на метали чорні вторинні (металобрухт) для переробляння, а також на продукти їхнього переробляння (шихтовий брухт), які використовують, як металургійну сировину у процесі виплавляння чавуну та сталі, для виробництва сталевих і чавунних виливків та феросплавів або з іншою метою, до яких входить лом чорних металів.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про поширення на даний вантаж, зазначеного у п. 10 Правил, способу зважування - із зупинкою і розчіпленням вагонів.
Відповідачем зважування вантажу здійснювалось на повірених та зареєстрованих 150 тонних 150-тонних вагонних вагах з зупинкою та розчепленням вагона, які взяті на облік залізницею.
В той час, як позивач застосував інший спосіб зважування - з зупинкою вагону без розчіплення.
Однак, такий спосіб визначення маси вантажу суперечить п. 10 Правил приймання вантажів до перевезень, в якому чітко вказано, що метали всіх найменувань, до яких входить лом чорних металів, які перевозяться навалом, зважується із зупинкою і розчіпленням вагонів.
Відтак, дані комерційного акту щодо маси ватажу не доводять факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу (лом чорних металів), оскільки цей акт складений на підставі даних переважування вагону №65945313 з повною зупинкою без розчеплення вагону, тобто не передбаченим законодавством способом.
Крім того, як зазначено в комерційному акті, вагон № 65945313 відправлявся у супроводі охорони залізниці. Поряд з цим, як вказувалось вище, на проміжну станцію прибув без охорони. Жодних пояснень з даного факту залізницею не надано.
Відповідно до п. 8 Правил складання актів комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень.
Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (п. 10 Правил).
Як вбачається з комерційного акта, такий підписано начальником залізниці - ОСОБА_5, комерційним агентом - ОСОБА_6 та ОСОБА_7
В акті вказано, що посада начальника вантажного району згідно з штатним розписом на станції Синельниково 1 не передбачена. Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на посаду ОСОБА_7, а з комерційного акту це встановити не вбачається за можливе, оскільки мало місце накладання тексту, що також суперечить п. 8 Правил складання актів щодо чіткості заповнення акту та заборони виправлень.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, в даному випадку, тягар доказування покладено на позивача, який не надав суду доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_7 на підписання комерційного акта.
З огляду на викладене, колегія суддів не вважає комерційний акт належним доказом у справі, який би засвідчив обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу і може бути підставою для матеріальної відповідальності.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У зв'язку з відсутністю доказів, які б обґрунтовували правомірність та підставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернівецької області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2016 у справі № 926/1341/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повна постанова складена 08.06.2016
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Матущак О.І.