79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
13.06.16 Справа № 914/101/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М.
Плотніцький Б.Д.
отримав матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області за вих.№ 14-11-03627 від 03.06.16
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.16
у справі №914/101/16
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
до відповідача: ОСОБА_2, м.Львів
про розірвання договору купівлі-продажу №80/04 від 16.11.2004р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.16 у справі №914/101/16 (суддя Щигельська О.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
З підстав викладених в апеляційній скарзі, позивач оскаржив рішення місцевого господарського суду.
Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено форму і зміст апеляційної скарги, а саме до неї додаються, зокрема, докази сплати судового збору
Як вбачається з поданої скаржником апеляційної скарги, ним не дотримано вимог ст. 94 ГПК України та не подано доказів сплати судового збору. При цьому, в тексті апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши подане скаржником клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір", передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з цим, скаржником не подано належних доказів на підтвердження поданого ним клопотання, які б підтверджували неможливість сплати ним судового збору.
Відповідно до п.3 Інформаційного листа ВГС України від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII) за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Таким чином, підставою для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору є доведеність заявником належними і допустимими доказами обставин, які перешкоджали йому сплатити судовий збір у загальному порядку.
При цьому, скаржником не подано належних доказів в обґрунтування заяви про звільнення його від сплати судового збору, а лише та підстава, що у кошторисі регіонального відділення відсутні кошти на сплату судового збору не може вважатися належним обґрунтуванням важкого матеріального становища.
Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необгрунтованість доводів скаржника зазначених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували обставини, які викладені у ньому, а відтак не знайшла підстав для задоволення поданого клопотання.
За викладених обставин та приймаючи до уваги невідповідність апеляційної скарги вимогам розділу ХІІ ГПК України, суд вважає за необхідне повернути її скаржнику.
Зазначені вище обставини не позбавляють скаржника, відповідно до ч.4 ст. 97 ГПК України повторно звернутися з апеляційною скаргою усунувши наведені недоліки та подавши докази в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, або докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційну оскарження.
При цьому, подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судовою колегією не розглядалося, зважаючи на повернення апеляційної скарги з інших підстав.
Керуючись ст.ст. 86, 94, п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на 5 (п'яти) арк. повернути скаржнику.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Плотніцький Б.Д.