79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.06.16 Справа № 914/451/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Бонк Т.Б.,
суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Стремільче, Львівська обл., від 27 травня 2016 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.05.2016 року (суддя Горецька З.В.)
за заявою: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Стремільче, Радехівський район, Львівська область, про розстрочку виконання рішення суду
у справі № 914/451/16
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль,
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Стремільче, Львівська обл.,
про стягнення 142 566,00 грн.
до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.05.2016 року за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с.Стремільче, Радехівський район, Львівська область, про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/451/16.
Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,0 грн.
З матеріалів справи вбачається, що скаржником не долученого доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, про такі скаржник також не зазначає у додатках до апеляційної скарги. Крім того, скаржник не просить відстрочити йому сплату судового збору.
Статті 2 та 5 Закону України "Про судовий збір" передбачають пільги щодо сплати судового збору та випадки, коли судовий збір не справляється.
Однак, в даному випадку апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору на підставі ст.ст. 2, 5 закону України «Про судовий збір».
Відтак, скаржником не сплачено судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції як окремий процесуальний документ.
Реквізити Львівського апеляційного господарського суду для сплати судового збору зазначені на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати чи настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк подання апеляційної скарги обчислюється не з дня фактичного отримання стороною повного тексту рішення, а з дня оголошення рішення місцевим господарським судом, відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України (постанова Вищого господарського суду України від 18.07.2012 року у справі № 5015/507/12).
Згідно ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Крім того, згідно ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року).
Скаржник не заперечує, що 12.05.2016 року він дізнався про прийняття господарським судом Львівської області ухвали про призначення до розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду від 06.05.2016 року, а відтак не обґрунтував перешкод для вжиття своєчасних заходів, щоб дізнатись про стан та хід відомого відритого судового провадження.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що згідно даних на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» операція «вручення адресату особисто» кореспонденції зі штрихкодовим ідентифікатором 7901410449636 відбулася 21.05.2016 року о 20:00 год.
Відповідно до статті 93 ГПК України апеляційний господарський суд може поновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку та за клопотанням скаржника.
Згідно ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Апеляційний суд звертає увагу, що скаржником є СТОВ «Прогрес», а як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, довіреність на ОСОБА_4, яка підписала апеляційну скаргу, видана ТДВ «Модем», яке не є учасником даного спору, та підписана також директором ТДВ «Модем». А відтак, за таких обставин апеляційна скарга підписана неуповноваженою особою, тобто такою, яка не має права її підписувати.
Згідно п.1 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п.п 1,3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.86, п.п. 1,3 ч.1 ст.97, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Стремільче, Львівська обл., від 27 травня 2016 року - повернути скаржнику.
Після усунення вказаних обставин апеляційна скарга може бути подана повторно.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: Бонк Т.Б.
Судді: Бойко С.М.
Якімець Г.Г.