Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" червня 2016 р.Справа № 922/1416/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Заводовій К.В.
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме", м.Харків
про стягнення 9430,61грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №03/06 від 03.06.2016
Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме", м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення 9430,61грн.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не повернув вартість оплачених, але невикористаних позивачем, талонів на відпуск палива, що були придбані за договором №11 від 01.06.2010.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили, просили в його задоволенні відмовити, оскільки заборгованість перед позивачем погашена в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника відповідача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
01 червня 2010 року між відповідачем, як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено договір №11 (далі за текстом - Договір), за умовами якого, з урахуванням протоколу розбіжностей та додаткової угоди №1 від 02.06.2010, продавець зобов'язався продати, а покупець придбати нафтопродукти - бензин та дизпаливо (товар), у кількості, за ціною та на суму згідно специфікації (додатки №1, 2, 3, 4, 5). Загальна сума договору складає 10121700,00грн.
Згідно пункту 2.1 Договору покупець здійснює передоплату або, за згодою сторін, здійснює розрахунок після отримання товару протягом 10 календарних днів.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що базисом поставки є мережа АЗС "Best". Умови поставки - EX W (мережа АЗС "Best").
Відповідно до пункту 6.4 Договору він діє до 31.12.2014. У випадку якщо одна із сторін не заявила про свій намір розірвати Договір протягом строку його дії, він вважається пролонгованим на один рік.
Сторонами узгоджено специфікації на 2010-2014 роки (додатки №1-5 до Договору).
Як вказує позивач, і це не заперечується відповідачем, фактично за Договором позивач придбавав талони на нафтопродукти на умовах передоплати (придбання талонів на відпуск палива мережою АЗС "Best").
З огляду на зупинення з березня 2014 року відпуску палива вказаною мережою АЗС за талонами, придбаними у відповідача, позивач звернувся до нього з листом №205/05-594 від 16.04.2014 з проханням компенсувати вартість недоотриманого палива в сумі 12059,29грн.
Відповідач листом №1-20/06 від 20.06.2014 підтвердив припинення операційної діяльності підприємства та наявність вказаної заборгованості перед позивачем. Крім того, запропонував повернути залишок заборгованості протягом одного місяця для чого позивачу слід повернути невикористані талони на паливо.
Згідно накладної №214 від 04.08.2014 позивач передав відповідачу талони на суму 11430,61грн.
Відповідач на підставі даної накладної перерахував позивачу 2000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №435 від 16.04.2015.
Позивач направив відповідачу листа №236/15-354 від 22.10.2015 з вимогою повернути залишок заборгованості у розмірі 9430,61грн. на розрахунковий рахунок 260093012705 в ФХОУ АТ "Ощадний банк", код 351823, ЄДРПОУ 14310052.
Відповідач вказану заборгованість погасив, що підтверджується наданими ним платіжними дорученнями №602 від 05.11.2015 на суму 2000,00грн., №606 від 11.11.2015 на суму 2000,00грн., №609 від 17.11.2015 на суму 2000,00грн., №620 від 01.12.2015 на суму 2000,00грн., №637 від 21.01.2016 на суму 1430,61грн. При цьому, грошові кошти перераховано за вказаними позивачем реквізитами.
Однак, посилаючись на неповернення відповідачем суми передоплати в розмірі 9430,61грн., позивач 29.04.2016 звернувся до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи свідчать, що відповідач до дати подачі даного позову в повному обсязі повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 9430,61грн., у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Повне рішення складено 13.06.2016 р.
Суддя ОСОБА_2