79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.06.2016р. Справа№ 914/24/16
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів
про: стягнення 4993,02 грн., розірвання договору оренди №94 від 30.06.2015 року, виселення з нежитлового приміщення, зобов'язання до повернення нежитлового приміщення,
Головуюча суддя Король М.Р.
Суддя Крупник Р.В.
Суддя Долінська О.З.
За участю представників:
від позивача: Стефанишин О. Б. - представник (довіреність №18-11-07796 від 02.12.2015р.); Жуган І. О. - представник (довіреність №18-11-07795 від 02.12.2015р.);
від відповідача: ОСОБА_4 - представник (договір про надання правової допомоги б/н від 12.03.2015р.);
від третьої особи: Блонський О. Л. - представник (довіреність №9/161 від 04.12.2015р.).
В судовому засіданні 08.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
позов заявлено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (м. Львів) про стягнення 4993,02грн., розірвання договору оренди №94 від 30.06.2015 року, виселення з нежитлового приміщення, зобов'язання до повернення нежитлового приміщення.
Ухвалою суду від 06.01.16 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 28.01.16 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
В судове засідання 28.01.2016 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3289/16 від 28.01.2016 року).
Розгляд справи відкладено на 18.02.2016 року.
В судове засідання 18.02.2016 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 06.01.2016 року не виконав, з клопотаннями та заявами не звертався.
Розгляд справи відкладено на 03.03.2016 року.
Представник позивача в судове засідання 03.03.2016 прибув, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №1180/16 від 02.03.2016р.), про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 7758,25 грн., з яких 8764,87 грн. - заборгованості по орендній платі, 519,4 грн. - пені, 876,49 грн. - штрафу; клопотання (вх. №1220/16 від 03.03.2016р.) про продовження строку розгляду спору. Суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвали суду від 06.01.2016 року не виконав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №8898/16 від 03.03.2016р.) про відкладення розгляду справи.
Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 17.03.2016 року.
Представник позивача в судове засідання 17.03.2016 року прибув, позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх. №11109/16 від 17.03.2016р.).
В судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2016 року.
Представник позивача в судове засідання 22.03.2016 прибув, позовні вимоги підтримав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав пояснення по справі (вх. №12039/16 від 22.03.2016р.).
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №12043/16 від 22.03.2016р.) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 22.03.2016 року призначено колегіальний розгляд даної справи.
Розгляд справи відкладено на 06.04.2016 року.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуюча суддя Король М.Р., суддя Юркевич М.В. та суддя Долінська О.З.
Представник позивача в судове засідання 06.04.2016 прибув, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю.
Розгляд справи відкладено на 20.04.2016 року, залучено Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Представники позивача в судове засідання 20.04.2016 року прибули, позовні вимоги підтримали.
20.04.2016 року представник позивача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №17337/16) про долучення документів до матеріалів справи, котре судом задоволено.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №17336/16 від 20.04.2016р.) про долучення документів до матеріалів справи, котре судом задоволено.
Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, з клопотаннями та заявами не зверталася.
Розгляд справи відкладено на 04.05.2016 року.
У зв'язку з перебуванням судді Юркевича М.В. у відпустці, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, суддю Юркевича М.В. замінено на суддю Крупника Р.В.
Представник позивача в судове засідання 04.05.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав.
Представник позивача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №2426/16 від 04.05.2016р.) про збільшення позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю, з клопотаннями та заявами не звертався.
Третя особа участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, причин неявки суду не повідомила. 26.04.2016 року від третьої особи через відділ обліку та документального забезпечення суду поступили пояснення (вх. №18259/16) по суті спору.
Розгляд справи відкладено на 11.05.2016 року.
Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 11.05.2016 року не забезпечив.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив повністю, подав клопотання (вх. №20068/16 від 11.05.2016р.) про долучення документів до матеріалів справи та клопотання (вх. №20067/16 від 11.05.2016р.) про витребування доказів у БТІ та ЕО ЛОР, а саме: матеріали інвентаризаційної справи по приміщенню А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Суд задоволив клопотання (вх. №20067/16 від 11.05.2016р.) представника відповідача про витребування доказів, яке відповідає вимогам ст.38 ГПК України.
Представник третьої особи в судове засідання прибув, надав пояснення по предмету спору, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, котре зареєстроване відділом обліку та документального забезпечення суду за вх. №20070/16.
Розгляд справи відкладено на 08.06.2016 року.
27.05.2016 року на адресу господарського суду Львівської області від Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» разом із супровідним листом (вх. №22616/16) надійшла інвентаризаційна справа, про що в судовому засіданні повідомлено представників учасників судового процесу.
Представники позивача в судове засідання 08.06.2016 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
Представник третьої особи в судове засідання прибув, надав пояснення по предмету спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
30.06.2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (далі по тексту - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - Орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна №94 (далі по тексту - Договір), відповідно до п.1.1. котрого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення на першому поверсі трьохповерхової будівлі (А-3) загальною площею 11,4 кв.м (далі по тексту - Майно, орендоване приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстровий 23312239.1.ЖЯВЦХХ011 та перебуває на балансі Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у Львівській області (далі по тексту - Балансоутримувач).
Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.12.2014 року і становить за незалежною оцінкою 101600,00грн. без ПДВ.
Площа орендованого державного нерухомого майна підтверджується п.25 Експлікації Майна від 27.06.2012 року, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи.
Відповідно до п.1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення офісу.
Згідно з п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (далі по тексту - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2015 року 1833,21 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - червень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць березень 2015 року на індекс інфляції за квітень, травень та червень місяці 2015 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць (п.3.3. Договору).
Відповідно до п.3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:
- 50% до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080200);
- 50% на рахунок Балансоутримувача.
Згідно з п.10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.06.2015 року по 29.05.2018 року включно.
Факт передачі Майна підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передавання нерухомого державного майна №94 від 30.06.2015 року, відповідно до якого претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони Орендаря не було.
Своє зобов'язання, згідно п.5.3. Договору, зі сплати орендної плати відповідач не виконував.
01.10.2015 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №11-08-06373 з вимогою сплатити протягом 10 днів заборгованість по сплаті орендної плати та нараховану суму штрафних санкцій.
28.10.2015 року на адресу відповідача позивач надіслав претензію №911-11-07074 з пропозицією в двадцятиденний термін з моменту її отримання сплатити основну суму боргу та пеню, нараховану згідно з п.3.7. Договору.
Докази сплати відповідачем заборгованості згідно з Договором у матеріалах справи відсутні.
Позивач зазначає, що відповідач не сплачував орендну плату, внаслідок чого, з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, заборгував позивачу 8764,87грн. На вищезазначену суму позивачем нараховано 995,39грн. пені та 876,49грн. штрафу.
Враховуючи наведене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача 8764,87грн. заборгованості по орендній платі, 995,39грн. пені та 876,49грн. штрафу; розірвати Договір, виселити з нежитлового приміщення відповідача та зобов'язати його повернути.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного Договору.
Проте, відповідач заперечив проти факту користування Майном у зв'язку із недопуском його до орендованого приміщення, про що складено відповідні акти.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодовування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Посилання відповідача на те, що третьою особою чинились перешкоди у користуванні орендованим приміщенням судом відхиляються, виходячи з того, що жодних доказів вжиття заходів для відновлення порушеного права відповідача на користування приміщенням, в порядку передбаченому ЦК України, шляхом подання негаторного позову, суду не надано. Крім того, подані представником відповідача акти про недопуск третьою особою до приміщення від 30.06.2015 року, 01.07.2015 року, 02.07.2015 року, 03.07.2015 року, 04.07.2015 року суд не приймає, як належний доказ наявності перешкод у користуванні відповідачем Майном, оскільки такі підписані без виклику позивача, а докази повідомлення позивача про виклик його для участі у комісії по складанню даного акту в матеріалах справи відсутні. Крім того, доказів повідомлення позивача про недопущення до орендованого приміщення, а відтак порушення його права користування Майном, суду не надано. Згідно з довідкою канцелярії позивача від 2203.2016 року, за період з 30.06.2015 року по 31.12.2015 року звернення від відповідача не надходили.
Враховуючи наведене вище, суд не бере до уваги доводи відповідача про недопуск до Майна, оскільки такі не підтверджено належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Проте, у даній справі відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами, неможливості користуватися орендованим приміщенням.
Крім того, доводи відповідача щодо неможливості використання Майна у зв'язку із знаходженням в ньому щитової не відповідають дійсності, оскільки, відповідно до заяви відповідача від 14.08.2015 року, адресованої начальникові Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львів та Пустомитівського р-ну ОСОБА_8, відповідач був ознайомлений з розміщенням в орендованому приміщенні розпридільчо-щитової шафи та зобов'язався не втручатись у роботу розподільчо - щитової електрошафи.
Доводи відповідача щодо розміщення серверної не підтверджено наленими доказами, відтак, суд не бере їх до уваги.
Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; орендна плата встановлюється у грошовій формі. Згідно з п.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач, не вносив орендну плату, у зв'язку з чим заборгував 8764,87грн.
В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України). Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Аналіз законодавства та змісту умов Договору свідчать про те, що підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що орендар прийняв приміщення в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передавання нерухомого державного майна №94 від 30.06.2015 року, підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
Оскільки користування відповідачем спірним приміщенням підтверджено належними та допустимими доказами, враховуючи акт приймання-передавання №94 від 30.06.2015 року, наданий до суду у якості доказу у справі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати.
Згідно з п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства з врахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. Договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
У постанові ВСУ від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15 викладена правова позиція про те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Проте, станом на момент укладення спірного Договору існувала наступна судова практика щодо одночасного стягнення пені та штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.231 ГК можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст.627 ЦК (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі №3-24гс12).
Згідно з п.2.1 Постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Враховуючи те, що сторони при укладенні спірного Договору мали легітимні, виправдані очікування на виконання умов цього Договору та не могли передбачати зміни в судовій практиці щодо одночасного стягнення пені та штрафу у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань, правові підстави для відмови у одночасному стягненні таких відсутні.
Дана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у рішеннях від 07.07.2011 року у справі «Сєрков проти України» та від 01.06.2006 року «Федоренко проти України».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію («Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод») та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Відтак, оскільки відповідачем допущено заборгованість за період більше трьох місяців, то стягнення штрафу є правомірним.
Із врахуванням викладеного, здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення сум, суд прийшов до висновку, що нарахування вказаних сум здійснено позивачем правильно, а тому - позовні вимоги, з врахування заяв про збільшення таких, про стягнення 8764,87грн. боргу за несплату орендної плати, 995,39грн. пені та 876,49грн. штрафу підлягають до задоволення.
Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Несплата орендної плати, на переконання суду, є істотним порушенням відповідачем умов Договору.
Приписами ч.3 ст.291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як зазначено п.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до п.10.7. Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду.
Згідно з п.10.9. Договору, у разі припинення або розірвання договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини Орендаря.
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря (п.10.10 Договору).
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, не спростованими відповідачем, та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст.49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, вул. Січових Стрільців, буд. 3; ідентифікаційний код 20823070) 8764,87грн. заборгованості по орендній платі, 995,39грн. пені та 876,49грн. штрафу, 4872,00 грн. судового збору.
3. Розірвати договір оренди державного нерухомого майна №94 від 30.06.2015 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
4. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого державного майна - нежитлового приміщення на першому поверсі трьохповерхової будівлі (А-3) загальною площею 11,4 м2, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Данила Апостола, 11.
5. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути державне майно - нежитлове приміщення на першому поверсі трьохповерхової будівлі (А-3) загальною площею 11,4 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі балансоутримувачу.
Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 10.06.2016 року.
Головуюча суддя Король М.Р.
Суддя Крупник Р.В.
Суддя Долінська О.З.