61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 червня 2016 року Справа № 913/579/16
Провадження №18/913/579/16
За позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 20770 грн
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем на підставі п. 122 Статуту залізниць України заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 20770 грн (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення у накладній № 49403322 маси вантажу у вагоні № 56953011.
Сторони правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач подав заяву від 04.05.2016 № 230 про зменшення розміру штрафу, в якій відповідач посилається на скрутне фінансове становище на підприємстві внаслідок зупинки виробничої діяльності (знаходження виробничих потужностей на тимчасово окупованій території) та просить зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати.
Розглянувши матеріали справи, суд
Згідно накладної від 23.10.2015 № 49403322 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (Антрацит) у вагоні № 56953011 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці для Придніпровської ТЕС, що підтверджується вищевказаною накладною (її завірена копія залучена до матеріалів справи).
У зазначеній накладній відповідачем (відправником вантажу) вказано масу вантажу у вагоні № 56953011 - 69000 кг.
При прибутті вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, за заявкою одержувача вантажу позивачем (залізницею) проведено перевірку маси вантажу, якою встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 56953011 не відповідає масі вказаній відповідачем у накладній від 23.10.2015 № 49403322.
Згідно комерційному акту РА № 004181/96 від 27.10.2015 при переважуванні вагону № 56953011 на тензометричних вагах, повірених у 11.08.2015 року, які знаходяться на обслуговуванні позивача, маса вантажу у вказаному вагоні склала 67150 кг, тобто на 1850 кг менше, ніж вказано у накладній.
На підставі вказаних доводів та п. 122 Статуту залізниць України позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 20770 грн. (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у вагоні № 56953011.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Пунктом 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.
З матеріалів справи вбачається, що по прибутті вагону з вантажем на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, за заявкою одержувача залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що фактична маса вантажу (67150 кг) у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відповідачем у накладній (69000 кг). Різниця складає 1850 кг.
Про даний факт було складено акт загальної форми від 27.10.2015 № 299 та комерційний акт РА № 004181/96 від 27.10.2015.
Згідно з пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Пунктами 23, 24 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів); вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у графі комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кілограмах, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.
Згідно пункту 52 Статут залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.
Як було зазначено вище, результатами переважування вагону № 56953011, за участю представників залізниці та одержувача, було виявлено, що маса вантажу складає 67150 кг, тобто на 1850 кг менше ніж вказано у накладній.
Згідно пункту 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача та відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту.
Пунктом 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата за вагон № 56953011 від станції Лобівські Копальні Донецької залізниці до станції Ігрень Придніпровської залізниці складає 4154 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно, сума штрафу складає 20770 грн. (4154 х 5), як і було вірно розраховано позивачем.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 20770 грн є законними та обґрунтованими.
Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення за таких підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як свідчать обставини справи, позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній), а відповідач повністю розрахувався за надані позивачем послуги.
Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху, а також тяжкий фінансовий стан відповідача (згідно фінансового звіту відповідача за І квартал 2016 рік збиток останнього склав 235.074.000,00 грн). Судом також враховується, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції ведення господарської діяльності відповідачем і виконання соціальних зобов'язань перед працівниками підприємства є утрудненим, у зв'язку з чим зменшує розмір штрафу на 50 % (до 2,5 провізних плат) до суми 10385грн.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 10385 грн.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 1378 грн. підлягає відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 30/1, ідентифікаційний код 37713861, на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815 в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код код ЄДРПОУ ВП: 40081237, штраф в сумі 10385 грн., витрати на судовий збір в сумі 1378 грн.; наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
07 червня 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 13 червня 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко