ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
про повернення позовної заяви
06 червня 2016 року Справа № 913/688/16
Провадження №34/913/688/16
Господарський суд Луганської області у складі:
судді Іванова Антона Володимировича
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
до DSF Logistic Austria Gmbh ("ДСФ Логістик Австрія" ТОВ), Австрія м.Відень
про стягнення заборгованості в розмірі 8 000,00 євро
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача - DSF Logistic Austria Gmbh ("ДСФ Логістик Австрія" ТОВ), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 8 000,00 євро. Крім того, до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.
При підготовці до розгляду даної позовної заяви, суд прийшов до висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав:
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір ", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктами 2.20. - 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", передбачено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Суд, зазначає, що позивачем до суду надано лише ксерокопію платіжного доручення № 58 від 30.05.2016 року на суму 3 368,63 грн., в той же час, відповідні докази подаються до суду лише в оригіналі.
Так, судом було складено відповідний акт суду, про відсутність в матеріалах позовної заяви оригіналу квитанції про сплату судового збору, адже останнім надано лише копію платіжного доручення № 58 від 30.05.2016 року, що не є оригиналом квитанції.
Так, відповідно до п.4. ч.1. ст. 63 ГП України, господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві.
Натомість, позивачем до позову надано не завірені копії документів.
Згідно з п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Проте, позивачем, в порушення зазначених вимог, подані додатки до позовної заяви, які незавірені належним чином - відсутні печатка, дані про прізвище, ініціали та посаду особи, яка засвідчила документи.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Остання з зазначених засад судочинства кореспондується з положеннями ст. 33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відтак вбачається не справедливим у відношенні до особи, визначеної відповідачем у даному позові, прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам законодавства.
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів п.4 ч. 1 ст. 57 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Керуючись ст.ст. 54-57, п. 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 позовну заяву від 30.05.2016 року та додані до неї документи всього на 59 аркушах без розгляду.
Направити на адресу позивача акт суду про відсутність у додатках до позовної заяви оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, що зумовили повернення позовної заяви без розгляду, заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
Суддя А.В. Іванов