ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.06.2016Справа №910/4280/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про"
доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
провідшкодування шкоди в сумі 10 441,94 грн.
СуддяБорисенко І.І.
Представники:
від позивача - Більчук О.О., представник за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди у сумі 10 441,94 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" через загальний відділ діловодства суду подало заяву про процесуальне правонаступництво, а саме просило суд змінити позивача у справі - ПАТ "СК Універсальна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" на підставі укладеного 28.04.2016 між ТОВ "ФАКТОРИНГ ПРО" та ПАТ "СК "Універсальна" договору про надання фінансових послуг факторингу №6/28-04/2016 ФП (2). У п. 1.2 якого вказано, що в силу цього Договору ТОВ "ФАКТОРИНГ ПРО" займає місце ПАТ "СК "Універсальна" (як кредитора) по всіх регресних вимогах ПАТ "СК "Універсальна" згідно Додатку №1 до Договору, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі, з моменту оплати вартості переданих вимог згідно п. 4.1. Договору.
Суду доведено факт переходу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" (Новий кредитор) відповідно до умов п. 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу №6/28-04/2016 ФП (2), у зв'язку з чим судом на підставі ухвали суду від 24.05.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" задоволено. Замінено у справі №910/3984/16 позивача - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія Універсальна" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про".
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145.
Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.
На призначені судові засідання представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні в матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 28.03.2016, 23.05.2016.
Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.09.2014 в м. Вишгород по вул. Київській була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Ситроен", д.р.н. АІ3061ЕС, яким керував Давиденко В.Д. та автомобіля «Шкода», д.р.н. АА9246ОС.
Причиною ДТП стало те, що водій Давиденко В.Д., керуючи автомобілем "Ситроен", д.р.н. АІ3061ЕС, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпеченої дистанції руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.р.н. АА9246ОС, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9432713 та постановою Вишгородського районного суду Київської області (справа №363/3905/14-п), копії яких містяться у матеріалах справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», д.р.н. АА9246ОС (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 17.11.2013 №3001/294/020075.
Згідно з умовами договору, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, звіту про незалежну оцінку №106/09/14, рахунку СТО ТОВ «Автоцентр Прага на Кільцевій» №361074 від 05.09.2014, де був відремонтований автомобіль та оплачено виконані роботи ТОВ «ОТП Лізинг» з розмірі 12 321,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15561 від 10.09.2014. На підставі зібраних по справі документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 11 441,94 грн., що підтверджується Договором №1 від 26.11.2014 про авансову сплату страхових відшкодувань для ремонту транспортних засобів ТОВ «ОТП Лізинг» та платіжним дорученням №69881 від 27.11.2014. Кошти було перераховано на особистий рахунок Страхувальника, згідно його заяви.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Ситроен", д.р.н. АІ3061ЕС, яким керував Давиденко В.Д., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Вишгородського районного суду Київської області (справа №363/3905/14-п).
На час скоєння вищевказаної ДТП (04.09.2014) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, під час експлуатації автомобіля "Ситроен", д.р.н. АІ3061ЕС, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АІ/0819816 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000,00 грн., строк дії полісу з 20.05.2014 до 19.05.2015.
Отже, відповідач є особою на яку полісом №АІ/0819816 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Ситроен", д.р.н. АІ3061ЕС, на час спірної ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №САСТ-361074 від 05.09.2014 та відповідно до акта виконаних робіт №АСК-300003722 від 07.10.2014 складає 12 321,13 грн.
При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).
Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Шкода», д.р.н. АА9246ОС, склав 12 321,13 грн., відповідно до акта виконаних робіт №АСК-300003722 від 07.10.2014. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 11 441,94 грн. суду також доведений (підтверджується Договором №1 від 26.11.2014 про авансову сплату страхових відшкодувань для ремонту транспортних засобів ТОВ «ОТП Лізинг» та платіжним дорученням №69881 від 27.11.2014).
Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також, на підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», д.р.н. АА9246ОС, позивачем надано суду Звіт про визначення вартості матеріального збитку №106/09/14, складений 25.09.2014, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», д.р.н. АА9246ОС з урахуванням значенням коефіцієнта фізичного зносу у результаті його пошкодження при ДТП складає 12 373,84 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Шкода», д.р.н. АА9246ОС, рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП (04.09.2014) строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищував 7 років, а отже підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 11 441,94 грн.
28 квітня 2016 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПРО» та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №6/28- 04/2016ФП (2).
Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (надалі - «Регресні вимоги»).
У п. 1.2 вказаного Договору, зазначено, що в силу цього Договору ТОВ «ФАКТОРИНГ ПРО» займає місце ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» (як кредитора) по всіх регресних вимогах ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» згідно Додатку №1 до Договору, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі, з моменту оплати вартості переданих вимог згідно п. 4.1. Договору.
Згідно п. 1.4.1 Договору Страховик, якому пред'явлено регресну вимогу - ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».
Також, сторонами підписано додаток №1 до договору про надання фінансових послуг факторингу № 6/28-04/2016ФП (2) від 28.04.2016, в якому наведено перелік регресних вимог, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий прийняв права вимоги за полісом АІ-0819816.
Отже, суду доведено факт переходу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" (Новий кредитор) відповідно до умов п. 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу №6/28-04/2016ФП (2).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріали справи свідчать про те, що Фактор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про") сплатив Клієнтові (ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»), відповідно до п. 4.1 Договору 77 636,05 грн. за передані права регресних вимог до Боржника.
Таким чином, права кредитора у зобов'язаннях, що виникли між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» - перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про".
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АІ/0819816 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191, 1077 ЦК України позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій позивачем сумі 10 441,94 грн.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Ветеринарна, буд. 22, ідентифікаційний код 39030472) 10 441 (десять тисяч чотириста сорок одну) грн. 94 коп. страхового відшкодування, а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.06.2016
Суддя І.І. Борисенко