ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.06.2016Справа №910/5417/16
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва»
простягнення 54 303,16 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача - Телегін Д.В., представник за довіреністю;
Від відповідача - Клинківська М.В., представник за довіреністю.
Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 54 303,16 грн., з яких 38 292,15 грн. - сума основного боргу, 12 770,47 грн. - інфляційні втрати, 1 148,76 грн. - 3% річних, 2 091,78 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №510417 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.12.2014 на виконання умов якого Позивач поставив Відповідачу теплову енергію, однак Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за період з 01.01.2015-01.02.2016 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 38 292,15 грн. У зв'язку з простроченням сплати боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1 148,76 грн., інфляційні втрати в сумі 12 770,47 грн. та пеня в розмірі 2 091,78 грн.
25.04.2016 Позивачем подана заява про уточнення в прохальній частині реквізитів для сплати боргу за спожиту теплову енергію.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, з посиланням на те, що рішенням Київської міської ради №823/1687 від 23.07.2015 «Про припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» вирішено припинити комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва. Строк, визначений засновником юридичної особи, що прийняв рішення про припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» для заявлення кредиторами своїх вимог, встановлений до 29.02.2016, стосовно чого внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ПАТ «Київенерго» направив до КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" вимогу-претензію за вх. №103/46/99 від 10.03.2016 з вимогою про включення суми заборгованості за договором №510417 від 05.12.2014 до передавального акту КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва".
З огляду на це, Відповідач вважає, що вимоги ПАТ «Київенерго» не підлягають задоволенню, так як заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №510417 від 05.12.2014 на суму 38 292,15грн. вже заявлена в кредиторських вимогах та питання про їх задоволення буде вирішено ліквідаційною комісією відповідно до норм ст. 112 ЦК України.
Позивачем подані заперечення на відзив відповідача, які долучені судом до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (надалі - Постачальник) та Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (надалі - Споживач, Абонент) укладено Договір №510417 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.п. 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору, Споживач зобов'язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до звертання-доручення та до п. 5.1 Договору, розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями, за тарифами встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.
Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатком №4 до договору.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що споживач, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до Договору дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в РТМ «Позняки» - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Відповідно до п. 5 додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ «Позняки», за адресою: вул. Драгоманова, буд. №40-в (тел. 570-02-75) облікову карту фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РТМ); акт виконаних робіт, податкову накладну.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач, в період з 01.01.2015 по 01.02.2016, надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується обліковими картами (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 38 292,15 грн.
Вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом січня 2015 - січня 2016 років теплової енергії у гарячій воді.
В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків за теплову енергію за період з 01.01.2015 по 01.01.2016, станом на 01.04.2016 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва у справі №910/5417/16, згідно з яким за даними позивача та відповідача, за відповідачем рахується борг у розмірі 38 292,15 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств.
Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Частинами 1, 3, 6 та 7 ст. 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі, якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що постачання теплової енергії підтверджується обліковими картками (табуляграмами) відповідача за вказаний період, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві суд вказує наступне.
Рішенням Київської міської ради №823/1687 від 23.07.2015 «Про припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» вирішено припинити комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.
Вищевказаним рішенням встановлено, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна припиненого комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».
Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації №524 від 22.10.2015 «Про організаційно-правові заходи щодо припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» утворено комісію з припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» у складі згідно з додатком.
Відповідно до ч. 3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Строк, визначений засновником юридичної особи, що прийняв рішення про припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м.Києва» для заявления кредиторами своїх вимог, встановлений до 29.02.2016, стосовно чого внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
ПАТ «Київенерго» направив до КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м.Києва" вимогу-претензію за вх. № 103/46/99 від 10.03.2016 з вимогою про включення суми заборгованості за договором №510417 від 05.12.2014 до передавального акту КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", про що також було вказано і у відзиві відповідача.
З огляду на це, Відповідач вважає, що вимоги ПАТ «Київенерго» не підлягають задоволенню, так як заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №510417 від 05.12.2014 на суму 38 292,15 грн. вже заявлена в кредиторських вимогах та питання про їх задоволення буде вирішено ліквідаційною комісією відповідно до норм ст.112 ЦК України.
Позивачем не надано відповіді на вказану претензію позивача, зворотного матеріали справи не містять.
Порядок ліквідації юридичної особи встановлено ст. 111 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Враховуючи викладені норми, в даному випадку, не отримавши відповіді по розгляду претензії щодо включення вимог ПАТ «Київенерго» до передавального акту, звернення позивача до суду за захистом своїх прав є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Щодо інших заперечень відповідача, суд вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» після частини третьої доповнено двома новими частинами такого змісту:
« 4. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
5. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення».
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою».
Тобто, враховуючи внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме ч. 4 ст. 19, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є ПАТ «Київенерго».
Однак, в ч. 6 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що внесенні зміни 26.04.2014 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», а саме визначення ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг не позбавляють балансоутримувача (управителя) будинку в даному випадку Відповідача бути споживачем або виконавцем послуг.
Крім того, Договір № 510417 від 05.12.2014 було укладено після прийняття змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тобто Відповідач знав про внесені зміни і все одно виявив бажання укласти даний Договір.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням показників від'ємного значення) від простроченої суми за період з лютого 2015 року до січня 2016 року, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшов до висновку про його обґрунтованість на наявність підстав для стягнення за період з лютого 2015 року до січня 2016 року 12 770,47 грн. інфляційних втрат та 1 148,76 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 091,78 грн.
Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7 Додатку №4 до Договору, Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Суд погоджується з розрахунком пені, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 2 091,78 грн. пені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, ідентифікаційний код 38133008) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 38 292 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 15 коп. основного боргу, 12 770 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 76 коп. 3% річних, 2 091 (дві тисячі дев'яносто одну) грн. 78 коп. пені, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 09.06.2016
Суддя І.І.Борисенко