ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2016Справа №910/5626/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМФІНАНС ГРУП»
до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя В.О. Демидов
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача Собко О.В. (довіреність №2-42д від 08.12.2015).
встановив :
29.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМФІНАНС ГРУП» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про зобов'язання прийняти від позивача товар, в обсязі та за ціною, визначеними специфікацією №1 до договору поставки №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти) від 17.06.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти) від 17.06.2015 щодо прийняття товару.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5626/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2016.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. 21.04.2016 у відрядженні, розгляд справи №910/5626/16 призначено на 05.05.2016.
Судове засідання 05.05.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/5626/16 призначено на 31.05.2016.
Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що договір №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 є розірваним в односторонньому порядку, а тому зобов'язання сторін за цим договором є припиненими.
31.05.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що на розгляду господарського суду перебуває справа №910/5625/16 про визнання недійсним п. 11.2 договору поставки №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015, а тому факт розірвання договору поставки або продовження його дії має вирішальне значення для вирішення цієї справи, у зв'язку з чим, на думку позивача, провадження у справі №910/5626/16 має бути зупинено до вирішення справи №910/5625/16.
В судовому засіданні 31.05.2016 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.06.2016.
Представник позивача в судове засідання 08.06.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи наведені нижче обставини.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Ч. 1 ст. 79 встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, в тому числі з підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Позивачем в заяві про зупинення провадження у справі не зазначено підстав саме неможливості розгляду судом справи №910/5626/16 до вирішення справи №910/5625/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМФІНАНС ГРУП» до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання недійсним п. 11.2 договору поставки №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015, а тому у задоволенні вказаної заяви позивача слід відмовити.
Обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.
В судове засідання 08.06.2016 з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 08.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
17.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМФІНАНС ГРУП» (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - покупець) укладено договір поставки №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти) (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (далі - специфікація), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до п. 1.2 найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації.
За умовами п. п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях та включаючи ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента). Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом: 50% попередньої оплати від ціни договору в розмірі 25 500 999,60 грн. на підставі рахунку. Постачальник протягом 15 діб з дня надходження коштів, як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням. Решта суми договору сплачується покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації. До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товарів або видаткова накладна.
Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору (п. 5.1 договору).
Згідно з пп.5.4.1 п.5.4 договору постачальник письмово повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження товару шляхом направлення листа. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання рознарядки покупця. Відвантаження товару без рознарядки не допускається.
Відповідно до п. п. 6.1.1, 6.1.2, 6.3.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, примати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною. Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та специфікацією.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань (п. 10.1 договору).
За умовами п. 11.2 договору сторони погодили, що у випадку якщо в період строку дії договір не виконаний або виконаний постачальником не у повному обсязі та покупець виявив товар/и за ціною, меншою ніж ціна, зазначена в договорі, покупець направляє постачальнику лист з пропозицією внесення до договору змін щодо зменшення ціни товару/ів в частині непоставленого постачальником товару до ціни, виявленої покупцем, та проект додаткової угоди про внесення таких змін до договору, підписаний покупцем. Постачальник протягом 3 робочих днів з дня отримання листа покупця та проекту додаткової угоди про внесення змін до договору щодо зменшення ціни товару/ів, зобов'язаний підписати та повернути покупцю додаткову угоду про внесення змін до договору. У випадку якщо постачальник не повернув покупцю підписану постачальником додаткову угоду у строк, визначений в цьому пункті, покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків постачальнику.
Специфікацією №1 від 17.06.2015, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками товариств, сторони погодили загальну вартість товару, що поставляється у розмірі 51 001 999,20 грн.; умови поставки; граничний строк поставки товару - до 31.12.2015; умови та строк оплати - 50% попередня оплата, решта 50% оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що 17.06.2015, відповідно до п. 4.1 договору, він надав відповідачу рахунок на оплату №4 на суму 25 500 999,60 грн., а відповідач сплатив передоплату в розмірі 14 850 999,60 грн., проте за умовами п. 5.4.1 договору відвантаження товару проводиться тільки після отримання рознарядки покупця, у зв'язку із чим позивач, маючи у своїй власності товар, просив суд зобов'язати відповідача прийняти товар в обсязі та за ціною, визначеними специфікацією №1 до договору поставки №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти) від 17.06.2015.
Разом з тим, у зв'язку із виявленням покупцем товару за меншою ціною ніж у постачальника, відповідач, відповідно до вимог п. 11.2 договору, листом від 09.09.2015 №2555-л надіслав позивачу два примірника проекту додаткової угоди до договору №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 та два примірника проекту специфікації. Вказаний лист було підписано директором з питань матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 24.07.2015 №2-493д.
11.09.2015 вказаний лист із додатками було отримано позивачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку із неповерненням покупцю підписаної постачальником додаткової угоди у триденний строк, відповідач направив позивачу вимогу, підписану ОСОБА_2 від 28.09.2015 №8-09-5802, якою повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку та вимагав повернути здійснену попередню оплату за договором у розмірі 14 850 999,60 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначав, що договір №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 є розірваним та зазначав, що ТОВ «ПРОМФІНАНС ГРУП» звертався до суду з позовною заявою про визнання недійсним правочину щодо розірвання в односторонньому порядку договору №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015, викладеного в листі від 28.09.2015 №8-09-5802, проте враховуючи відмову ТОВ «ПРОМФІНАНС ГРУП» від позову, ухвалою господарського суду м. Києва від 02.12.2015 провадження у справі №910/28022/15 було припинено.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною третьою ст.651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За умовами п. 11.2 договору сторони погодили, що у випадку якщо в період строку дії договір не виконаний або виконаний постачальником не у повному обсязі та покупець виявив товар/и за ціною, меншою ніж ціна, зазначена в договорі, покупець направляє постачальнику лист з пропозицією внесення до договору змін щодо зменшення ціни товару/ів в частині непоставленого постачальником товару до ціни, виявленої покупцем, та проект додаткової угоди про внесення таких змін до договору, підписаний покупцем. Постачальник протягом 3 робочих днів з дня отримання листа покупця та проекту додаткової угоди про внесення змін до договору щодо зменшення ціни товару/ів, зобов'язаний підписати та повернути покупцю додаткову угоду про внесення змін до договору. У випадку якщо постачальник не повернув покупцю підписану постачальником додаткову угоду у строк, визначений в цьому пункті, покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків постачальнику.
Як зазначалося вище, у зв'язку із виявленням покупцем товару за меншою ціною ніж у постачальника, відповідач, відповідно до вимог п. 11.2 договору, листом від 09.09.2015 №2555-л надіслав позивачу два примірника проекту додаткової угоди до договору №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 та два примірника проекту специфікації.
Вказаний лист було підписано директором з питань матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_2, який, підписуючи вказаний лист та додаткову угоду про розірвання договору, діяв у межах наданих йому повноважень на підставі довіреності від 24.07.2015 №2-493д.
11.09.2015 вказаний лист із додатками було отримано позивачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку із неповерненням покупцю підписаної постачальником додаткової угоди у триденний строк, відповідач направив позивачу вимогу, підписану ОСОБА_2 від 28.09.2015 №8-09-5802, якою повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку та вимагав повернути здійснену попередню оплату за договором у розмірі 14 850 999,60 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 не визнано судом недійсним, він є дійсним, а тому договір №УГВ11174/08-15 від 17.06.2015 є розірваним в односторонньому порядку.
Крім того, згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Аналізуючи положення вищезазначених норм чинного законодавства, суд зазначає, що строком дії договору є час його чинності (обов'язковості); сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору упродовж строку дії договору; строк чинності договору зумовлює строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору.
Враховуючи те, що строк дії договору закінчився 31.12.2015, відсутні правові підстави для прийняття товару в обсязі та за ціною, визначеними специфікацією №1 до договору поставки №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти) від 17.06.2015.
Обов'язок прийняти товар за договором, строк дії та строк поставки по якому закінчився, і без передплати за ним, не може бути покладений на відповідача, оскільки відповідно до частини 1 статті 13 та частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, і не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї, а відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином зобов'язання припиняється внаслідок припинення строку дії договору, так як це є різновидом домовленості сторін, яка зафіксована, зокрема, в умовах угоди. Вказана позиція висловлена і в постанові Вищого господарського суду України від 03.11.2015 по справі №917/859/15.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складене та підписане 10.06.2016
Суддя В.О. Демидов