ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.06.2016Справа № 910/2235/14
Скаржник (боржник) Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт"
Стягувач Антимонопольний комітет України
Суб'єкт оскарження Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про скарга відповідно до ст. 121-2 ГПК України (ВП 49838951)
По справі № 910/2235/14
За позовом Антимонопольного комітету України
до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"
про стягнення 4 400 000,00 грн. та про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" виконати пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2013 р. № 92-р
Судді Гумега О.В. (головуючий)
Літвінова М.Є.
Сташків Р.Б.
Представники:
від скаржника (боржника, відповідача): Павлік І.П. за довіреністю № 0129-01 від 29.04.2016
від стягувача (позивача): Новицький М.З. за довіреністю № 300-122/02-30 від 04.04.2016
від суб'єкта оскарження: Гречух О.Я. за довіреністю б/н від 16.09.2015
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/2235/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гумега О.В., судді Ващенко Т.М., Картавцева Ю.В.) позов Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" задоволено повністю.
15.12.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/2235/14 видано накази про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" штрафу у розмірі 2 199 000,00 грн. та пені у розмірі 2 200 000,00 грн., зарахувавши зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106);
- стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" судового збору в розмірі 74298,00 грн., який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р. у справі № 910/2235/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/2235/14 - без змін, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.
02.03.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/2235/14, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, видано наказ про:
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 70; ідентифікаційний код 03150071) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2013 № 92-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 243-26.13/133-11, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного в пункті 2 вказаного рішення, яке полягає у розташуванні понтонів біля причалів №№ 7-14, крім №№ 8, 9 причалів, пасажирської причальної набережної, розташованої на вул. Набережно-Хрещатицька у місті Києві, та здачу її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Річкове пасажирське екскурсійне агентство" (згідно з договором від 01.04.2011 № 4411).
19.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у м. Києві у справі Господарського суду міста Києва № 910/2235/14, зокрема, щодо визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 46242294 від 29.01.2015 (далі - Постанова); зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у м. Києві закінчити виконавче провадження № ВП 46242294 та повернути виконавчий документ за місцезнаходженням платника податків боргу до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.03.2015, у зв'язку з перебуванням суддів Ващенко Т.М. та Картавцевої Ю.В. у відпустці, справу № 910/2235/14 передано для розгляду скарги відповідно до ст. 121-2 ГПК України колегії суддів у складі: головуючий суддя Гумега О.В., судді Полякова К.В., Літвінова М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у м. Києві у справі Господарського суду міста Києва № 910/2235/14 задоволено частково. Визнано протиправними дії відділу ДВС щодо винесення Постанови. Зобов'язано відділ ДВС повернути до Господарського суду міста Києва наказ від 15.12.2014 № 910/2235/14. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 910/2235/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/2235/14 скасовано, викладено її резолютивну частину у наступній редакції: "Скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у м. Києві у справі № 910/2235/14 відхилити".
24.03.2015 Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про виправлення описки у рішенні суду та помилки в наказі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/2235/14, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015, відмолено Антимонопольному комітету України в задоволені заяви про виправлення описки у рішенні Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року та помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 15.12.2014.
31.03.2016 2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" надійшла скарга (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі Господарського суду міста Києва № 910/2235/14.
У зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Полякової К.В., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи № 910/2235/14, розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 № 04-23/693 призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи № 910/2235/14 для визначення складу колегії суддів для розгляду скарги в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 31.03.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.04.2016 визначено склад колегії суддів для розгляду скарги в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 31.03.2016, у справі № 910/2235/14, а саме: Гумега О.В. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є., Маринченко Я.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 (колегія суддів: Гумега О.В. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є., Маринченко Я.В.) матеріали скарги в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України у справі № 910/2235/14 від 30.03.2016 повернуто Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" без розгляду.
15.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (надалі - скаржник) надійшла скарга (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі Господарського суду міста Києва № 910/2235/1 (далі - скарга (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 або скарга від 30.03.2016).
Відповідно до наведеної скарги скаржник просить суд:
- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправними;
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо ненадання відповіді на заяву Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" від 11.03.2016 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправною;
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо нескасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправною;
- визнати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, недійсною.
Разом з наведеною скаргою скаржник подав клопотання № б/н від 14.04.2016 (вх. № 06-29.1/5560/16), відповідно до якого просив: визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку на подання скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) ПАТ "Київпорт" від 30.03.2016 у справі №910/2235/14 поважною; відновити ПАТ "Київпорт" пропущений строк на подання скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) ПАТ "Київпорт" від 30.03.2016 у справі №910/2235/14.
У зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Полякової К.В., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи № 910/2235/14, розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 № 04-23/766 призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи № 910/2235/14 для визначення складу колегії суддів для розгляду скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2016 визначено склад колегії суддів для розгляду скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016, у справі № 910/2235/14, а саме: Гумега О.В. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.
Згідно частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України стягувачем, боржником або прокурором можуть бути подані скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 відновлено Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" строк на подання скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14, наведену скаргу прийнято до розгляду колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Літвінова М.Є., Сташків Р.Б. та призначено розгляд скарги на 23.05.2016 о 11:30 год.
23.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача (стягувача) надійшли пояснення на скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" від 30.03.2016 № б/н, відповідно до яких позивач вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 діяв в межах наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства, а тому підстави для задоволення скарги ПАТ "Київський річковий порт" від 30.03.2016 № б/н відсутні.
23.05.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача (скаржника, боржника) надійшла заява, відповідно до якої суд повідомлено, що ПАТ "Київський річковий порт" не отримувало відповіді на заяву від 11.03.2016 у виконавчому провадженні ВП № 49838951, яка була подана товариством до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Судове засідання, призначене на 23.05.2016, не відбулося, у зв'язку з тим, що суддя Гумега О.В. перебувала у відрядженні.
Після повернення судді Гумеги О.В. з відрядження, суд призначає розгляд скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 розгляд скарги (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14 призначено на 06.06.16 о 11:30 год.
01.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача (скаржника, боржника) надійшла заява про надання матеріалів справи № 910/2235/14 на ознайомлення.
06.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача (скаржника, боржника) надійшли додаткові пояснення у справі № 910/2235/14, в тому числі по скарзі від 30.03.2016. Зокрема, скаржник зазначив, що із поданих суду доказів - виписки по рахунку ПАТ "КБ Глобус" вбачається, що 20.05.2016 з р/р відповідача списано 54400,01 грн. за платіжною вимогою № 144/9 від 17.05.2016 на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2235/14 та постанови державного виконавця, а таке свідчить, що кошти на виконання наведеного наказу суду списуються і рішення суду виконується. Крім того, скаржник повідомив, що майно ПАТ "Київський річковий порт" перебуває у податковій заставі, і відповідно на нього не може бути звернено стягнення на виконання наведеного наказу суду.
В судове засідання, призначене на 06.06.2016, з'явились представники відповідача (скаржника, боржника), позивача (стягувача) та суб'єкта оскарження.
Представник суб'єкта оскарження в судовому засіданні 06.06.2016 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копій матеріалів виконавчого провадження ВП №49838951. Клопотання судом задоволене та передане для реєстрації до відділу діловодства суду, копії матеріалів виконавчого провадження ВП №49838951 долучені до матеріалів справи.
Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 06.06.2016 надав усні пояснення по суті поданої ним скарги від 30.03.2016 з урахуванням додаткових пояснень, поданих через відділ діловодства суду 06.06.016, просив суд задовольнити вимоги скарги від 30.03.2016 у повному обсязі.
Представник стягувача (позивача) в судовому 06.06.2016 надав усні заперечення на скаргу від 30.03.2016, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні скарги повністю, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 діяв в межах наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства.
В судовому засіданні 06.06.2016 представник суб'єкта оскарження надав усні заперечення на скаргу від 30.03.2016, відповідно до яких у задоволенні скарги просив суд відмовити повністю.
При розгляді скарги ПАТ "Київський річковий порт" (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14 Господарський суд міста Києва
16.01.2016 Антимонопольний комітет України звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 № 910/2235/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, штрафу у розмірі 2 199 000,00 грн. та пені у розмірі 2 200 000,00 грн., зарахувавши зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) (далі - Наказ № 910/2235/14 від 15.12.2014 про стягнення штрафу та пені).
19.01.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом Олегом Ярославовичем (далі - державний виконавець) на підставі ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусовому виконання вищевказаного виконавчого документа (ВП № 49838951), надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду.
Оскільки у строки, надані на самостійне виконання, рішення суду боржником не було виконано, інформації про причини невиконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не надано, державний виконавець, керуючись ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та ст.ст. 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про арешт коштів боржника.
15.02.2015 державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику (ПАТ "Київський річковий порт") у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 4838900,00 грн.
25.02.2015 наведена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження надійшла на адресу ПАТ "Київський річковий порт".
11.03.2016 Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт", керуючись ст. 12, 83 Закону України "Про виконавче провадження", звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ) із заявою, в якій просило скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 (далі - заява від 11.03.2016).
Оскільки станом на 30.03.2016 Відділом не було вчинено дій щодо скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016, ПАТ "Київський річковий порт" (боржник) звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14, відповідно до якої просив суд:
- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправними (далі - Вимога 1);
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо ненадання відповіді на заяву Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" від 11.03.2016 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправною (далі - Вимога 2);
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо нескасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 протиправною (далі - Вимога 3);
- визнати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, недійсною (далі - Вимога 4).
В обґрунтування наведеної скарги, скаржник (боржник) зазначив, що в спірному виконавчому провадженні (ВП №49838951) при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 № 910/2235/14 про стягнення штрафу у розмірі 2 199 000,00 грн. та пені у розмірі 2 200 000,00 грн., реальне виконання рішення суду, на думку скаржника, не може бути здійснено за рахунок майна боржника, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі №910/2235/14, на підставі якого було винесено вищевказаний наказ, було чітко визначено порядок його виконання, а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, штраф у розмірі 2 199 000,00 грн. та пеню у розмірі 2 200 000,00 грн., зарахувавши зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106). Тобто, як вважає скаржник, виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 № 910/2235/14 має відбуватися лише за рахунок коштів боржника, розміщених на його рахунках, а не за рахунок майна боржника. У зв'язку з наведеним, 11.03.2016 боржник звернувся до Відділу із заявою, в якій просив скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951. Заява скаржника розглянута не була, відповідь скаржнику не надано, жодних дій щодо скасування оскаржуваної постанови Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчинено не було, а тому скаржник звернувся з наведеною скаргою до Господарського суду міста Києва.
Розглянувши скаргу в частині вимог скаржника про визнання протиправними дій Відділу щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 (Вимога 1) та про визнання недійсною вказаної постанови (Вимога 4), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних вимоги скаржника з огляду на таке.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, на підставі наказів господарських судів.
Частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Судом також враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Частиною 5 наведеної статті передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016, остання винесена державним виконавцем у виконавчому провадженні з примусового виконання Наказу № 910/2235/14 від 15.12.2014 про стягнення штрафу та пені на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", даною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику (ПАТ "Київський річковий порт") у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 4838900,00 грн.
Отже, враховуючи наведені норми Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 діяв виключно в межах наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства України. При цьому суд критично оцінює доводи відповідача про списання коштів на виконання наказу суду та виконання рішення суду у справі № 910/2235/14, з огляду на незначний розмір списаних коштів у порівнянні із розміром суми до стягнення з відповідача за наказом суду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання дій Відділу щодо винесення оскаржуваної постанови протиправними, рівно як і для визнання оскаржуваної постанови недійсною.
Розглянувши скаргу в частині вимог скаржника про визнання протиправною бездіяльності Відділу щодо ненадання відповіді на заяву ПАТ "Київський річковий порт" від 11.03.2016 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 (Вимога 2), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги скаржника з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується факт звернення скаржника до Відділу із заявою від 11.03.2016. Зокрема, наведена заява зареєстрована Відділом 11.03.2016 за вх. № 2037/021-28.
Судом встановлено, що станом на час розгляду скарги в судовому засіданні 06.06.2016, Відділом не розглянуто заяву ПАТ "Київський річковий порт" від 11.03.2016 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Зі змісту заяви від 11.03.2016, а також з наданих скаржником в судовому засіданні пояснень, вбачається, що наведена заява подана скаржником, зокрема, на підставі ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, наведеною нормою Закону України "Про виконавче провадження" визначено право (не обов'язок) начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, до того ж у разі, якщо вони суперечать вимогам закону. При цьому строк для вчинення начальником відділу відповідних дій у Законі України "Про виконавче провадження" не встановлено, т.т. фактично не обмежено часовими межами.
Наразі суд відхиляє як безпідставні посилання скаржника на встановлений іншими законами строк для надання відповіді на звернення підприємств, оскільки рішення господарського суду, що набрало законної сили, виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"), а звернення скаржника в спірному випадку (заява від 11.03.2016) фактично стосується виконавчого провадження.
Отже, ненадання Відділом відповіді на заяву від 11.03.2016 станом на час судового розгляду скарги не може вважатись протиправною бездіяльністю суб'єкта оскарження.
Розглянувши скаргу в частині вимог скаржника про визнання протиправною бездіяльності Відділу щодо нескасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 (Вимога 3), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги скаржника з огляду на таке.
За змістом ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу має право скасувати постанову, винесену у виконавчому провадженні державним виконавцем, лише у разі, якщо вона суперечать вимогам закону.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016 у виконавчому провадженні ВП №49838951 винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", при цьому матеріали виконавчого провадження ВП №49838951 та матеріали даної господарської справи № 910/2235/14 не містять доказів того, що оскаржувана постанова суперечить вимогам закону.
Водночас, з матеріалів справи вбачається незавершений стан виконавчого провадження ВП №49838951, скаржником не надані суду докази виконання ним в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/2235/14 на підставі Наказу від 15.12.2014 у справі № 910/24315/15, у зв'язку з чим також відсутні підстави для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.02.2016.
За таких обставин, Вимога 3 скаржника відхиляється судом як безпідставна та необґрунтована.
Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Отже, за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14, доводи скаржника визнаються судом необґрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому скарга відхиляється повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Керуючись ст.ст. 86, 87, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України) від 30.03.2016 у справі № 910/2235/14 відхилити повністю.
2. Дана ухвала направляється сторонам та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з урахуванням ст. 87 ГПК України, положень п.п. 3.18 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Судді Гумега О.В. (головуючий)
Літвінова М.Є.
Сташків Р.Б.