номер провадження справи 10/114/14
09.06.2016 Справа № 905/3135/14-908/4229/14
Суддя Алейникова Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ у справі,
за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 - Банк", м. Київ
до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Льодовий комплекс", м. Маріуполь
до відповідача 3: Приватного акціонерного товариства Торговий Дім "Азовзагальмаш", м. Маріуполь
до відповідача 4: Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь
до відповідача 5: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь
до відповідача 6: Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава
про стягнення 36 109 183, 66 доларів США або 411 698 857, 50 грн.
за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ, м. Київ
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, на підставі довіреності № 161/16 від 18.01.2016 р.;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від відповідача 3 - не з'явився;
від відповідача 4 - ОСОБА_3, № 301/7Д від 25.03.2016 р. ;
від відповідача 5 - не з'явився;
від відповідача 6 - ОСОБА_3, на підставі довіреності б/н від 25.03.2016 р.;
від ВДВС - не з'явився;
28.04.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ.
Господарський суд виніс ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття даної скарги до надходження матеріалів справи № 905/3135/14-908/4229/14 з Вищого господарського суду України.
19.04.2016 р. на адресу суду надійшов запит справи з Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням заяви про ухвалення додаткового рішення та про роз'яснення постанови ХАГС від 09.11.2015 р.
Ухвалою суд зупинив провадження по справі № 905/3135/14-908/4229/14 до повернення матеріалів справи із Харківського апеляційного господарського суду.
Справа повернулась до Господарського суду Запорізької області, ухвалою суд прийняв скаргу та призначити скаргу до розгляду на 02.06.2016 р. о 10:00 год.
У судовому засіданні 02.06.2016 р. представник заявка підтримав свою скаргу. Представник позивача 02.06.2016 р. проти скарги заперечив, також надав письмові заперечення. Представник ВДВС відзив не направив, ніяких клопотань не надав.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
Для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд скарги на 09.06.2016 р. о 09 год. 15 хв.
Скаржник в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в скарзі. Представник позивача 09.06.2016 р. проти скарги заперечив та надав до суду доповнення до відзиву на скаргу. Представник ВДВС направив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Свою скаргу Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш", м. Полтава обґрунтовує наступним:
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС при МЮУ) ОСОБА_4 від 28.12.2015 року було відкрите виконавче провадження ВП № 49737114 про виконання наказу господарського суду Запорізької області № 905/3135/14-908/4229/14 від 15.12.2015р.
Постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 25.01.2016 року від 22.02.2016 року ВП № 49737114 було накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у установах банків та всіх інших рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, від 18.02.2016 року ВП № 49737114 було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
28.03.2016 року о 8.00 год. до ПАТ «Полтавхімамаш» за адресою 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85. прибули головні державні виконавці ВПВР ДДВС при Міністерстві юстиції України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (далі -державні виконавці та/або посадові особи ВПВР ДДВС при МЮУ) в супроводі представників ПАТ «Альфа-Банк» (далі - Банк) а також великої кількості (понад 50 осіб) невідомих осіб спортивної тілосложенія з метою проведення опису майна ПАТ «Полтавхіммаш».
За наслідками здійсненого опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» головними державними виконавцями ВПВР ДДВС при Міністерстві юстиції України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було складено ОСОБА_1 опису та арешту майна №214/20 від 28.03.2016 р.
Скаржник зазначає, що копія ОСОБА_1 опису після закінчення його складання представникам Боржника в день його складання надана не була, про зміст вказаного ОСОБА_8 опису боржнику стало відомо лише 11.04.2016 року після його отримання засобами поштового зв'язку.
Відповідно до положень ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені Стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
При цьому, відповідно до вимог ст. 121" ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані Стягувачем. боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня. коли дія мала бути вчинена.
Скаржник повідомляє суд, що в ході здійснення опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» та складання відповідного ОСОБА_8 опису 28.03.2016 року посадовими особами ВПВР ДДВС при Міністерстві юстиції України було вчинено ряд порушень Закону України «Про виконавче провадження» а також ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень, що в свою чергу призвело до знищення майна ПАТ «Полтавхіммаш» та як наслідок грубого порушення прав та інтересів останнього.
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог ч.2 ст.7 Закону скаржник зазначає наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, поліцейських, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
При виконанні рішень судів та ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності можуть залучатися виключно поліцейські. Залучення інших осіб у процесі виконання таких рішень не допускається.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, до повноважень державного виконавця належать зокрема:
- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання:
- у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленному порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;
- у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Відповідно до п. 2.7. ОСОБА_8, залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється державним виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.
В контексті викладеного, скаржник звертає увагу суду, що державний виконавець може залучати інших осіб та організації лише у відповідності та в порядку передбаченому Законом.
Проте, 28.03.2016 року до ПАТ «Полтавхімааш» за адресою 36007. м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова. 85. прибули головні державні виконавці ВПВР ДДВС при Міністерстві юстиції України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в супроводі великої кількості (понад 50 осіб) невідомих осіб спортивної тілостатури з метою проведення опису майна ПАТ «Полтавхіммаш». Ані вказані державні виконавці, ані представники Стягувача не надали жодних документів або пояснень стосовно того, ким є вказані особи . та на якій підставі, а також з якою метою вказані особи прибули разом з державними виконавцями на територію ПАТ «Полтавхіммаш». Більше того, саме зазначеними особами було здійснено злам головних воріт підприємства, та фактично, разом з державними виконавцями та представниками Стягувача було здійснено силове проникнення на територію підприємства, про що було зареєстроване відповідне повідомлення в органах Київського відділення Поліції в м. Полтава.
На думку скаржника, слідує висновок, що головними державними виконавцями ВПВР ДДВС при Міністертсві юстиції України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було порушено вимоги ч.2 ст.7 Закону, а саме без винесення відповідної постанови про залучення інших організацій, було залучено невідомих осіб, які вчинили незаконний злам воріт підприємства, що, в свою чергу, призвело до знищення майна ПАТ «Полтавхіммаш».
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог ст.15 Закону скаржник зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону, виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 17 Закону, присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнений, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
Згідно з вимогами п. 4.2.2. ОСОБА_8 опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Частина 3 ст. 17 Закону закріплює чіткі вимоги до понятих у виконавчому провадженні, а саме те. що як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.
В контексті викладеного, скаржник вважає за необхідне зазначити, що 28.03.2016 року прибувши до ПАТ «Полтавхімааш» за адресою 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85, головні державні виконавці ВПВР ДДВС при Міністертсві юстиції України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучили під час вчинення виконавчих дій було залучено понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Під час спілкування з вказаними особами 28.03.2016 року останні повідомили, що вони є мешканцями міста Києва, а також є співробітниками ПАТ «Альфа Банк».
На думку скаржника, із вказаного випливає, шо поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мають особисту заінтересованість у провадженні виконавчих дій і пов'язані між собою, а також із ПАТ «Альфа Банк» як Стягувачем по виконавчому провадженню, що в свою чергу, вказує на грубе порушення норм ч. 3 ст.17 Закону.
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог ст.55, 58 Закону та п.4 ОСОБА_8 скаржник повідомляє наступне:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 4 Закону заходами примусового виконання рішень є в тому числі звернення стягнення на майно боржника
Згідно до ч. 1 ст. 50 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Статтею 55 Закону встановлено порядок накладення арешту на майно боржника. Арешт на майно боржника може накладатися шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 1 ст. 55 Закону). Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону, про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника, час проведення опису й арешту майна боржника, державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним. а в разі потреби обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.
Статтею 58 Закону встановлено порядок зберігання описаного й арештованого майна. Майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам. призначеним державним виконавцем (зберігачеві) під розписку в акті опису. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом. Аналогічні норми містять п. 5.8.1 та 5.8.7 ОСОБА_8 про проведення виконавчих дій. Крім того, відповідно до абзацу другого п. 5.8.7. ОСОБА_8 державний виконавець, виявивши розтрат)7, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи органів прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скаржник звертає увагу суду, що під час проведення опису майна Боржника 28.03.2016 року посадовими особами ВПВР ДДВС при Міністертстві юстиції України було допущено ряд порушень Закону, про що також свідчить сам ОСОБА_8, який містить численні неточності, які, в свою чергу, є підставою для визнання його незаконним.
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог вимог п.п.А) п.4.2. ОСОБА_8 скаржник повідомляє наступне:
За положеннями п.4.2. ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень після виявлення майна скаржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешу майна боржника повинні бути вказані, зокрема:
а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид. колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо):
г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач):
ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату; відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження:
є) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
На думку скаржника, стає очевидним, що вказаний ОСОБА_8 не відповідає вимогам п.4.2 Існтрукції. Так, скаржник зазначає, що зокрема згідно п.п. а) п.4.2 ОСОБА_8, державний виконавець повинен внести в акт окрім назви кожного предмета також його відмінні ознаки. Згідно вказаного положення ОСОБА_8, до таких відмінних ознак зокрема належать наступні: вага, метраж, розмір, форма, вид. колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо.
Вказані вимоги в ОСОБА_8 зокрема обумовлені тим. що держаний виконавець, з метою збереження майна, повинен максимально чітко його описати, вказати ступінь зносу такого майна, його марку: дату випуску. Саме така чітка ідентифікація майна надасть можливість захистити таке майно, зокрема від його підміни майном подібного виду, або пошкодження.
В контексті викладеного, скаржник звертає увагу суду, що посадовими особами ВПВР ДДВС при Міністертстві юстиції України було описано 28.03.2016 року зокрема три види майна: нерухоме майно, транспортні засоби, а також обладнання. В Додатку №2 до ОСОБА_8 здійснений опис саме обладнання, за рахунок якого Боржник і здійснює свою господарську діяльність.
Скаржник зазначає, що посадовими особами ВПВР ДДВС при Міністертстві юстиції України, під час проведення опису майна Боржника фактичний огляд обладнання державними виконавцями не здійснювався. Боржнику взагалі невідомо, з яких джерел посадові особи ВПВР ДДВС при Міністертстві юстиції України отримали інформацію та найменування майна, яке зазначено в ОСОБА_8.
Більше того, з аналізу Додатку № 2 до ОСОБА_8 випливає, що найменування обладнання в ОСОБА_8 є занадто загальними, що не дають змоги чітко ідентифікувати, який саме об'єкт було описано.
При цьому, скаржник звертає увагу суду, що державні виконавці не звертались до Боржника з вимогою надати копії належним чином засвідчених бухгалтерських та інших документів щодо майна. Фактичного огляду майна Баржника державними виконавцями також здійснено не було. Взагалі невідомо, звідки державні виконавці взяли вказані назви об'єктів нерухомості із зазначеною площею.
Ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Проте, скаржник зазначає, що як вбачається з ОСОБА_8 опису майна, не зазначена вартість описаного майна, що в свою чергу суперечить нормам права, якими чітко передбачено, що під час виконавчих дій повинна бути вказана оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна.
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог п. 4.2.2. ОСОБА_8 скаржник зазначає наступне:
Відповідно до п.4.2.2. зазначеної ОСОБА_8 акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Аналізуючи зміст вказаного положення ОСОБА_8, її положення фактично передоачають обов'язок державного виконавця забезпечити представництво інтересів боржника при описі й арешті майна.
Однак при проведенні опису та арешту майна ПАТ «Полтавхіммаш» 28.03.2016 року, права Боржника на думку скаржника не були забезпечені шляхом його участі, або участі його представника, під час вчинення вказаної виконавчої дії. На момент проведення опису майна Боржника, директор останнього - ОСОБА_11 перебував на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою, яка наявна в додатках. ОСОБА_12 складено по суті одноособово, без достатньої перевірки належності майна боржнику.
На думку скаржника, права ПАТ «Полтавхіммаш» як боржника були порушені при проведенні оспорюваної виконавчої дії.
Щодо порушення посадовими особами ВПВР ДДВС при МЮУ при здійсненні опису майна ПАТ «Полтавхіммаш» вимог вимог ст. 59 Закону скаржник зазначає наступне:
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.
Відповідно до п.4.2 ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. опис та арешт майна боржника здійснюється в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складається акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид. колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); в)якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування: г)прізвище. ім'я та по-батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі - паспортні дані. її місце проживання.
Відповідно до п.4.2.2 вказаної ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень, акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які присутні при проведенні опису майна.
Відповідно до п.4.2.8 вказаної ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень, факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна.
Скаржник звертає увагу суду, що згідно сторінки 3 ОСОБА_8 вказано, що описане майно передане на відповідальне зберігання ПАТ «Альфа Банк» в особі представника ОСОБА_1 Проте, жодних актів приймання-передавання описаного майна на відповідальне зберігання, або будь-яких розписок з боку ПАТ «Альфа Банк» про прийняття вказаного майна на відповідальне зберігання не було, що чітко випливає з ОСОБА_1.
Таким чином випливає обґрунтований висновок, що під час складання оскаржуваного ОСОБА_1, вказане майно не було передано на відповідальне зберігання. Вказані дії державного виконавця на думку скаржника суперечать вимогам діючого законодавства, зокрема ст.59 Закону, тому повинні бути визнані неправомірними.
Щодо строку на подачу даної скарги скаржник повідомляє наступне:
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем. боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скаржник звертає увагу суду, що про всі вищеописані порушення ПАТ «Полтавхіммаш» стало відомо лише після отримання 11.04.2016 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 опису та арешту майна № 214/20 від 28.03.2016 року. Скаржник зазначає, що 28.03.2016 року копія ОСОБА_1 не була надана Боржнику, останній лише 11.04.2016 року дізнався про вказані у даній скарзі порушення, а відтак, саме з цієї дати повинен обчислюватись 10-ти денний строк на оскарження дій посадових осіб ВПВР ДДВС при МЮУ та ОСОБА_1. Відтак, вказана скарга є такою, що подана з дотриманням строку встановленого ст. 121 ГПК України.
Підсумовуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 27, 66, 67, 121-2 ГПК України, ст.ст. 12. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скаржник просить суд: визнати протиправними дії головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з проведення опису і арешту майна ПАТ «Полтавхіммаш» в рамках виконавчого провадження ВП № 49737114 на виконання наказу господарського суду Запорізької області № 905/3135/14-908/4229/14 від 15.12.2015р . та складання акт опису й арешту майна від 28.03.2016 року № 214/20.
Скасувати акт опису й арешту майна від 28.03.2016 року № 214/20, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області № 905/3135/14- 908/4229/І4 від 15.12.2015р.
Вивчивши матеріали скарги та враховуючи докази надані до суду сторонами, суд відмовляє в задоволеніі скарги виходячи з наступного:
Твердження скаржника, щодо залучення державними виконавцями при проведенні опису невідомих осіб спортивної тілостатури замість працівників Поліції не відповідає дійсності є надуманим та таким, що не підтверджується жодним належним та допустимим доказом. Більше того, в повному обсязі спростовується Постановою від 24.03.2016 року про залучення працівників органів внутрішніх справ, відповідно до якої, і було залучено Поліцію для забезпечення правопорядку при вчиненні виконавчих дій 28.03.2016 року за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85.
Аргумент Скаржника щодо залучення державним виконавцем понятих, які мають особисту зацікавленість у провадженні виконавчих дій і пов'язані з ПАТ «Альфа- Банк» (начебто являються працівниками ПАТ «Альфа-Банк») є надуманим, оскільки поняті - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є і ніколи не були працівниками ПАТ «Альфа-Банк».
Твердження Скаржника щодо того, що державними виконавцями не здійснювався фактичний огляд майна, яке описувалось, а також щодо невідомості джерел з яких державні виконавці отримали інформацію про найменування описаного майна, не відповідає дійсності, оскільки, державними виконавцями в присутності понятих, представника стягувача, заступника директора ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_13, заступника головного інженера ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_14, інженера ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_15 було проведено повний та детальний огляд всієї території та обладнання заводу боржника.
Ідентифікацію майна державні виконавці проводили за участі і допомоги вказаних вище представників боржника. Більше того, державним виконавцям самими представниками боржника було надано витяг із балансу боржника стосовно всього майна, яке перебуває на балансі підприємства. Інженером ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_15 було надано усі необхідні документи для ідентифікації об'єктів нерухомого майна (план-схеми із зазначенням площ та всіх відмінних ознак об'єктів, які давали можливість провести чітку ідентифікацію їх).
Твердження Скаржника, щодо порушення державним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження» в частині не визначення в акті опису вартості описанного майна, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, так як ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначено право державного виконавця на залучення суб'єкта оціночної діяльності для оцінки описаного майна, про що зроблено відповідний запис в оскаржуваному акті опису.
Так само, не відповідає нормам чинного законодавства аргумент скаржника, щодо порушення державним виконавцем порядку передачі на відповідальне зберігання описаного майна, оскільки відповідно до вимог ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем було належним чином визначено особу, якій передано на відповідальне зберігання майно. Факт передачі майна на відповідальне зберігання посвідчується самим ОСОБА_1 опису і арешту майна.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуются вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Скаржником не надано жодного належного і допустимого доказу в обґрунтування своєї правової позиції, що свідчить про її необґрунтованість.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що скарга ПАТ «Полтавхіммаш» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції під час вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №49737114 не підлягає задоволенню, оскільки:
Державним виконавцем було залучено працівників Поліції при проведенні опису майна боржника;
- Поняті, які були залучені при проведенні виконавчих дій не є працівниками ПАТ «Альфа-Банк»;
- Огляд та ідентифікацію описаного майна боржника було проведено державним виконавцем належним чином;
- Державним виконавцем у встановленому законом порядку залучено експерта для визначення вартості описаного майна;
- Державним виконавцем було належним чином визначено особу, якій передано на відповідальне зберігання майно. Факт передачі майна на відповідальне зберігання посвідчується самим ОСОБА_1 опису і арешту майна.
Скаржником не надано жодного належного і допустимого доказу в обґрунтування своїх доводів.
Твердження скаржника, щодо порушення державним виконавцем п. 4.2 ОСОБА_8 з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (надалі по тексту - ОСОБА_8), в частині не відображення в акті опису відмови від підпису представників боржника не відповідає дійсності та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до п. 4.2.2 ОСОБА_8, Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Присутні при проведенні опису майна боржника - заступник директора ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_13, заступник головного інженера ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_14, інженер ПАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_15 (особи, яких встановлені державним виконавцем на підставі наданих ними паспортів) не надали відповідні довіреності на представництво інтересів боржника, а тому і не були уповноваженими представниками боржника на підписання ОСОБА_8 опису і арешту майна, саме тому в ОСОБА_8 і не було відображено ні їх підписів ні факт їх відмови від підпису ОСОБА_8.
Відповідно до п. 4.2.4. ОСОБА_8, якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.
Тобто, виходячи із буквального аналізу і тлумачення п. 4.2.4. ОСОБА_8, в якому зазначено про те, якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках, можна прийти до висновку, що опис і арешт майна може проводитись без участі і без присутності самого боржника чи його представників. Отже, твердження скаржника, щодо порушення державним виконавцем прав боржника при проведенні опису не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Скаржником не надано жодного належного і допустимого доказу в обґрунтування своєї правової позиції, що свідчить про її необґрунтованість.
Враховуючи викладене вище, судом відмовляє в задоволенні скарги ПАТ «Полтавхіммаш» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції під час вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №49737114.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції під час вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №49737114 відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова