07.06.16р. Справа № 904/2639/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", (м. Запоріжжя)
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область)
про стягнення 522 976,06 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 5 від 29.10.15р.)
від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 13 від 29.01.2016р.)
Публічне акціонерне товариство "Світлотехніка" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (далі-відповідач) про стягнення 522 976,06 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 507 251,68 грн. - основний борг, 9 804,99 грн. - інфляційні втрати, 5 919,39 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 10.04.2015р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.
05 травня 2016 року представником Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву № 017/373 від 29.04.16р., яким просить суд розстрочити виконання рішення строком на 6 (шість) місяців.
На виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.16р. позивачем подано до канцелярії суду супровідний лист № 175 від 20.04.16р., яким долучає акт звірки взаєморозрахунків.
В судовому засіданні, яке відбулось 05.05.16р., на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.06.16р. о 12 год. 40 хв.
Представником позивача в судовому засіданні подано лист, в якому зазначено, що останній не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців, тобто по 53 352,82 грн. починаючи з 7 липня 2016 року та закінчуючи 7 грудня 2016 року.
Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
10 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", як покупець, та Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка", як продавець, був укладений договір № 15-0730-02.
Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна, строки поставки товару, умови поставки (відповідно до Інкотермс - правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_3 в редакції 2010 року) та умови оплати визначені в специфікаціях, прикладених до даного договору, що становлять його невід'ємну частину.
Ціна на товар встановлюється в гривнях, на умовах поставки зазначених у специфікаціях, прикладених до договору, що становлять його невід'ємну частину (п. 2.1. договору).
У відповідності до п. 3.1. договору, датою поставки автомобільним транспортом вважається дата, зазначена покупцем у видатковій накладній, що іменована далі товаросупроводжувальна накладна.
Пунктом 4.1. договору встановлено, розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення (п. 9.6. договору).
З матеріалів справи вбачається, що факт здійснення поставки продукції підтверджується наступними підписаними сторонами видатковими накладними:
- видаткова накладна № 258 від 18.05.2015 року;
- видаткова накладна № 651 від 12.10.2015 року;
- видаткова накладна № 670 від 22.10.2015 року;
- видаткова накладна № 701 від 03.11.2015 року, які додаються до позовної заяви (а.с. 19-22).
На підставі вищезазначених видаткових накладних постачальником була передана покупцю продукція у відповідній кількості згідно Специфікацій на загальну суму 632 042,52 грн.
Позивач вказує на те, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" перед Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" частково не виконало зобов'язання щодо оплати товару на загальну суму 507 251,68 грн.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що датою поставки вважається дата, яка вказується представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах.
Таким чином, згідно з вищезазначеними видатковими накладними, дата отримання та передачі продукції у повну власність покупцю є дата, яка вказана представником покупця на них.
Крім того, факт отримання продукції підтверджується наступними довіреностями:
- довіреність № 398/02 від 18.05.2015 року;
- довіреність № 919/02 від 12.10.2015 року;
- довіреність № 958/02 від 20.10.2015 року;
- довіреність № 958/02 від 20.10.2015 року, видані відповідачем своєму представнику на отримання продукції.
У відповідності до Специфікацій №№ 1, 2, що є додатком до вищезазначеного договору передбачено, що оплата здійснюється по факту поставки впродовж 20-ти банківських днів з дати поставки.
В специфікації № 5 визначено, що покупець здійснює оплату у розмірі 20% - попередня оплата після надання рахунку, інші 80% за фактом поставки протягом 7 банківських днів з моменту поставки.
Згідно специфікації № 7, покупець здійснює оплату у розмірі 20% - попередня оплата після надання рахунку, інші 80% за фактом поставки протягом 20 банківських днів з моменту поставки.
В специфікації № 8 визначено, що покупець здійснює оплату у розмірі 20% - попередня оплата після надання рахунку, інші 80% за фактом поставки протягом 20 банківських днів з моменту поставки.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає у загальному розмірі 507 251,68 грн.
16 лютого 2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про сплату заборгованості по договору № 15-0730-02 від 10.04.15р. у загальному розмірі 507 251,68 грн.
Однак, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, розрахунків не провів, тобто, заборгованість залишилась непогашеною.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у загальному розмірі 507 251,68 грн.
Доказів виконання по оплаті на загальну суму 507 251,68 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 507 251,68 грн.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 5 919,39 грн. та інфляційні втрати у сумі 9 804,99 грн., згідно розрахунку (а.с. 25 - 26).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а саме: 3% річних у сумі 5 919,39 грн. та інфляційні втрати у сумі 9 804,99 грн.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" подало до суду відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що виробничо-господарська Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" здійснюється в надзвичайно складних умовах, які викликані, з одного боку, нестабільністю кон'юктури ринку чорних металів, а з іншого, - постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, а також зростанням тарифів на залізничні перевезення на внутрішньому ринку. Через відсутність достатнього об'єму грошових коштів відповідач не має змоги сплатити позивачеві одним платежем суму заборгованості, у зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання судового рішення строком на 6 (шість) місяців.
Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Представником Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" подано лист, в якому зазначено, що останній не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців, тобто по 53 352,82 грн. починаючи з 7 липня 2016 року та закінчуючи 7 грудня 2016 року.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивач не заперечує проти розстрочки сплати даної заборгованості, господарський суд задовольняє відзив відповідача та розстрочує виконання судового рішення в частині стягнення основного боргу - 507 251,68 грн., інфляційних втрат - 9 804,99 грн., 3% річних - 5 919,39 грн., всього 522 976,06 грн. на 6 (шість) календарних місяців за наступним графіком погашення заборгованості:
1) до 25.06.2016 року - 200 000,00 грн.;
2) до 25.07.2016 року - 53 829,34 грн.;
3) до 25.08.2016 року - 53 829,34 грн.;
4) до 25.09.2016 року - 53 829,34 грн.;
5) до 25.10.2016 року - 53 829,34 грн.;
6) до 25.11.2016 року - 53 829,34 грн.;
7) до 25.12.2016 року - 53 829,36 грн.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 74б; код ЄДРПОУ 2970085) - 507 251 (п'ятсот сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 68 коп. основного боргу.
Розстрочити сплату основного боргу в розмірі 507 251,68 грн. на 7 (сім) місяців до 25.12.2016 року рівними частинами, наступним чином:
1) до 25.06.2016 року - 200 000,00 грн.;
2) до 25.07.2016 року - 53 829,34 грн.;
3) до 25.08.2016 року - 53 829,34 грн.;
4) до 25.09.2016 року - 53 829,34 грн.;
5) до 25.10.2016 року - 53 829,34 грн.;
6) до 25.11.2016 року - 53 829,34 грн.;
7) до 25.12.2016 року - 53 829,36 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 74б; код ЄДРПОУ 2970085) - 7 844 (сім тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 13.06.16р.
Суддя ОСОБА_4