Рішення від 13.06.2016 по справі 903/291/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

08 червня 2016 р. Справа № 903/291/16

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 81 706,90 грн.

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Корнійчук І.М., довіреність від 01.06.2016р. за №2543/08

від відповідача: н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - Державне комунальне підприємство "ЛУЦЬКТЕПЛО" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 81 706,90 грн., з них: 55 833.69 грн. боргу за надані послуги з теплопостачання згідно договору №3-137 від 04.11.2014р., 1 547,07 грн. -3% річних та 24 326,14 грн.- інфляційних втрат.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті послуг теплопостачання згідно договору № 3-137 від 04.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.04.2016р. порушено провадження у справі, розгляд призначено на 08.06.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2016р. заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити у повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 28.04.2016р. не виконав, в судове засідання 08.06.2016р. уповноваженого представника не направив. Ухвала суду від 28.04.2016р. повернулась до господарського суду Волинської області з відміткою "За зазначеною адресою не проживає" - 10.05.2016р.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, явку позивача та відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

21.05.2009 року між державним комунальним підприємством "Луцьктепло" , як теплопостачальною організацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як споживачем, було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню № 3 -137.

Згідно ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності із ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктами 6, 7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Законом України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч.6 ст.19 даного Закону та п.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язано споживача щомісячно здійснювати оплату послуг теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, послуги надаються споживачеві на підставі договору ,що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

З п. п. 3.1., 3.1.1. договору вбачається, що споживач сплачує теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по діючих згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладів обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі теплового навантаження, розрахунки оформляються додатком №1 до договору.

Споживач зобов'язувався проводити 50 % передоплату за послуги, згідно додатку №1 в термін до 1-го числа розрахункового місяця (п.3.2 договору)

За період з жовтня 2013р. по квітень 2014р. відповідачу було нараховано за спожиті послуги по теплопостачанню 23 595,32 грн. За період з 01.11.2014р. по 30.04.2015р. відповідачем було спожито теплової енергії на суму 32 238,37 грн, що підтверджується розрахунк

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання, не оплатила у повному обсязі вартість наданих послуг за теплопостачання, в зв'язку з чим заборгувала перед ДКП "Луцьктепло" 55 833,69 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову .

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом та не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з постачальною організацією.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. передбачених вказаним Кодексом, іншими законами або договором ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу на весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати послуг теплопостачання, встановлених п.3.2. договору №3-153 від 04.11.2004р., з останнього відповідно до ст. 625 ЦК України слід стягнути 3 проценти річних в сумі 1 547,07 грн. та збитки, завдані інфляцією в сумі - 24 326,14 грн. (за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року).

Таким чином, загальна заборгованість становить 81 706,90 грн., в тому числі основний борг - 55 833,69 грн., 1 547,07 грн. - 3% річних та 24 326,14 грн.- інфляційних втрат. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати в сумі 1 378,00 грн. по справі на підставі ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741, код 30391925) заборгованість в розмірі 81 706,90 грн., з яких: основний борг - 55 833,69 грн., 1 547,07 грн. - 3% річних, 24 326,14 грн.- інфляційних втрат та 1 378.00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

13.06.2016

Суддя В. О. Кравчук

Попередній документ
58272488
Наступний документ
58272490
Інформація про рішення:
№ рішення: 58272489
№ справи: 903/291/16
Дата рішення: 13.06.2016
Дата публікації: 17.06.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: енергоносіїв