08 червня 2016 р. Справа № 903/279/16
за позовом Ковельського госпрозрахункового ринку, м. Ковель, Волинська обл.
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5 596,64 грн.
Суддя Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Горблюк Р.В., довіреність від 11.02.2016р. за №263
від відповідача: н/з
Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.
В судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Ковельський госпрозрахунковий ринок звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 596,64 грн. заборгованості, з яких: 3 124,16 грн. основного боргу по орендній платі, 567,09 грн. пені, 1 905,39 грн. - штрафу та судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди торгівельного місця №831 від 31.12.2014р.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 08.06.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
07.06.2016р. через канцелярію суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2014р. подано підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
В судовому засіданні 08.06.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання 08.06.2016р. уповноваженого представника не направив, вимог ухвали суду від 26.04.2016р. не виконав, витребуваних ухвалою суду документів не надав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4500500217364 - 29.04.2016р. (а.с.25).
Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -
встановив:
31.12.2014 року між Ковельським госпрозрахунковим ринком(далі-Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(далі-Орендар) було укладено договір оренди торгівельного місця №831(далі-Договір).
Згідно п.2.1 Договору предметом Договору є торгівельне місце №1092 загальною площею 5,1 кв.м., яке розташоване на території центрального ринку в м.Ковелі по вул.Брестська, 2(далі - об'єкт оренди), та надається Орендодавцем у тимчасове користуванням Орендареві для провадження торговельної діяльності.
Згідно п.4.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди становить за місяць 234,60 грн.
Згідно п.4.2 Договору орендна плата вноситься не пізніше 15 -го числа поточного місяця.
Договір діє з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. включно(п.8.1 Договору).
Відповідач всупереч умов Договору оплату по оренді торгівельного місця не проводив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 3 124,16грн.
Позивач 15.10.2015р. з метою досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача претензію №5 з вимогою оплатити заборгованість по орендній плата , проте дана претензія була залишена відповідачем без задоволення та відповіді.
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майна у користування за плату на певний строк.
Згідно п.5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір оренди торгівельного місця №831 від 31.12.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору та не проведення при цьому відповідачем оплати за оренду торгівельного місця , суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3 124,16 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 567,09 грн. пені, слід зазначити наступне.
Згідно п.7.2 Договору за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених в п.4.2 даного Договору, Орендар сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відповідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 567,09 грн. підлягає до задоволення у повному обсязі.
При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 905,39 грн., суд зазначає наступне.
Згідно п.7.3 Договору у випадку несплати орендарем без поважних причин орендної плати та пені до закінчення розрахункового місяця, з 1-го числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, Орендарю нараховується штраф у розмірі 20% від суми боргу. З 1-го числа другого місяця, який слідує за місяцем, по якому не проведена оплата, Орендарю нараховується штраф у розмірі 50% від суми боргу.
Згідно ч.2 ст.231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 р. у справі № 3-24гс12).
Суд перевіривши правильність нарахування штрафу, приходить до висновку, що дана вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 905,39 грн. підставна та підлягає до задоволення.
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором підлягають повному задоволенню в сумі 5 596,64 грн., з яких: 3 124,16 грн. - основна сума заборгованості по орендній платі, 1 905,39 грн. штрафу та 567,09 грн. пені.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн., відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на нього
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ковельського госпрозрахункового ринку (45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Брестська, 2, код ЄДРПОУ 01557420) 5 596,64 грн. заборгованості, з яких: 3 124,16 грн. основна сума заборгованості по орендній платі, 1 905,39 грн. штрафу, 567,09 грн. пені та 1 378,00грн. витрат позивача по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішеням законної сили.
Повний текст рішення складено
13.06.2016
Суддя В. О. Кравчук