09 червня 2016 р. Справа № 903/276/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінір", м. Луцьк
до товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес", м. Ковель
про стягнення 9220,70 грн.,
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі судового засідання Хомич О.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 18.05.2016р.),
від відповідача: н/з
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.06.2016р. по 09.06.2016р.
Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 12767,16 грн., з них: 3015,20 грн. процентів річних, 9751,96 грн. збитків, завданих інфляцією, нарахованих за порушення відповідачем строків оплати переданого товару за договором поставки №3004-15 від 30.04.2015р.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невчасне виконання відповідачем умов договору поставки №3004-15 від 30.04.2015р. щодо своєчасного розрахунку за переданий товар.
Ухвалою суду від 25.04.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2016р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.
18.05.2016р. відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов №635 від 16.05.2016р., в якому просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 18.05.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала, звернулась до суду з клопотанням б/н від 18.05.2016р. про приєднання до матеріалів справи копії рішення по справі №903/51/16 від 09.03.2016р. та клопотанням б/н від 18.05.2016р. про приєднання до матеріалів справи копій видаткової накладної №РН-0000035 від 06.08.2015р., товарно-транспортної накладної №06/08В від 06.08.2015р., довіреності №241/2 від 06.08.2015р., які судом було задоволено.
Крім цього, в клопотанні б/н від 18.05.2016р. представник позивача зазначає, що в позовній заяві замість видаткової накладної №РН-0000035 від 06.08.2015р. помилково вказано накладну №РН-0000038 від 06.08.2015р.
В судовому засіданні 18.05.2016р. представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві №635 від 16.05.2016р.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів ухвалою суду від 18.05.2016р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2016р., зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення з врахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві №635 від 16.05.2016р.; розрахунок збитків, завданих інфляцією, виконаний відповідно до роз'яснень, наведених у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р., листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р., інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р.
31.05.2016р. представник позивача через канцелярію суду подала заяву про зменшення розміру позовних вимог №1 від 30.05.2016р., в якій просить стягнути з відповідача 9220,70 грн., з них: 6205,50 грн. збитків, завданих інфляцією, 3015,20 грн. процентів річних.
Крім цього, представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2016р. подала письмові пояснення б/н від 30.05.2016р.
В судовому засіданні 01.06.2016р. позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №1 від 30.05.2016р. підтримала.
Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.
А тому судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
В судовому засіданні 01.06.2016р. представник відповідача позовні вимоги заперечив.
В судовому засіданні 01.06.2016р. було оголошено перерву до 09.06.2016р. для ознайомлення із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог № 1 та розрахунками, доданими до неї.
08.06.2016р. від відповідача за допомогою факсимільного зв'язку та електронною поштою надійшло, в якому він просить продовжити перерву в судовому засіданні у зв'язку із неможливістю явки представника відповідача в судове засідання, що призначене на 09.08.2016р., оскільки перебуває на лікарняному.
В судовому засіданні 09.06.2016р. представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №1 від 30.05.2016р. підтримала.
Судом клопотання №714 від 08.06.2016р. відповідача відхилено з огляду на те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, представництво в господарському процесі не обмежено будь-яким колом осіб, а тому відповідач вправі був направити в судове засідання іншого представника, та враховуючи те, що до клопотання відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження перебування його представника на лікарняному.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, про судовий розгляд відповідач був повідомлений належним чином, справу судом розглянуто за відсутності представника відповідача відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується підписом його представника в оголошенні про перерву від 01.06.2016р., що міститься в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
30.04.2015р. року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Вінір" як продавцем і відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес" як покупцем було укладено договір поставки №3004-15, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) на умовах даного договору товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Пунктами 2.1, 2.3., 2.4 договору передбачено, що асортимент, ціна та кількість товару, що поставляються за даним договором, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами договору і формуються на підставі замовлень покупця.
Вартість прийнятого покупцем товару визначається в оформлених (в т.ч. підписаних сторонами) накладних.
Загальна вартість договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії договору.
Відповідно до п. 3.1. договору поставка на підставі договору здійснюється на умовах FCA, згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві). За додатковою згодою сторін, товар може постачатись на інших умовах відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
Згідно з пунктами 3.3, 3.4. договору дата поставки товару зазначається у накладних на товар.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару останньому. Моментом передачі товару покупцю є підписання сторонами накладної на товар.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити вартість товару на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару по накладній.
На виконання умов договору поставки №3004-15 від 30.04.2015р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 497177 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №№ РН- 0000026 від 14.05.2015р. на суму 86350 грн., РН-0000035 від 06.08.2015р. на суму 45567,71 грн., РН-0000047 від 16.10.2015р. на суму 69863,82 грн., РН-0000048 від 28.10.2015р. на суму 153257,58 грн., РН-0000049 від 28.10.2015р. на суму 116563,54 грн., РН- 0000053 від 27.11.2015р. на суму 25574,40 грн., копіями товарно-транспортних накладних №14/05В від 14.05.2015р., №06/08В від06.08.2015р. та копіями довіреностей №72/1 від 14.05.2016р., №241/2 від 06.08.2015р.
Відповідач повністю розрахувався за переданий позивачем товар, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 34-50), але розрахунок за товар провів з порушенням строку, встановленого п. 4.1. договору.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого товару, встановлених п. 4.1. договору, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення 3015,20 процентів річних, 9751,96 грн. збитків, завданих інфляцією.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.1, 3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації суди мають враховувати також рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Згідно з цими рекомендаціями, а також згідно з роз'ясненнями, наведеними в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця , а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши доданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок інфляційних (а.с. 72-76) встановлено, що він не відповідає наведеним вимогам.
Враховуючи наведені роз'яснення, судом зроблено перерахунок інфляційних: за прострочку оплати товару за видатковою накладною №РН-0000035 від 06.08.2015р. є правові підстави для стягнення з відповідача 1048,06 грн. збитків, завданих інфляцією, за вересень 2015р., виходячи з розрахунку:
- за вересень 2015р.: 45567,71 грн. х 102,3%= 46615,77 грн.; 46615,77 грн. - 45567,71 грн. = 1048,06 грн.
Проте, оскільки позивач нараховує і заявляє до стягнення за прострочення по оплаті товару за видатковою накладною №РН-0000035 від 06.08.2015р. лише 442,05 грн., судом взято до уваги саме цю суму за вказаний період.
За видатковою накладною №РН-0000047 від 16.10.2015р. є правові підстави для стягнення з відповідача 815,10 грн. грн. збитків, завданих інфляцією, за листопад 2015р.- січень 2016р., виходячи з розрахунку:
- за листопад 2015р.: 24863,82 грн. х 102%= 25361,10 грн.; 25361,10 грн. - 24863,82 грн. = 497,28 грн.
- за грудень 2015р.: 19863,82 грн. х 100,7%= 20002,87 грн.; 20002,87 грн. - 19863,82 грн. = 139,05 грн.
- за січень 2016р.: 19863,82 грн. х 100,9%= 20042,59 грн.; 20042,59 грн. - 19863,82 грн. = 178,77 грн.
Проте, оскільки позивач нараховує і заявляє до стягнення за прострочення по оплаті товару за видатковою накладною №РН-0000047 від 16.10.2015р. лише 707,04 грн., судом взято до уваги саме цю суму за вказаний період.
За видатковою накладною №РН-0000048 від 28.10.2015р. є правові підстави для стягнення з відповідача 2118,40 грн. (1072,80+1198,09-152,49) грн. збитків, завданих інфляцією, за грудень 2015р. - лютий 2016р., виходячи з розрахунку:
- за грудень 2015р.: 153257,58 грн. х 100,7%= 154330,38 грн.; 154330,38 грн. - 153257,58 грн. = 1072,80 грн.
- за січень 2016р.: 133121,40 грн. х 100,9%= 134319,49 грн.; 134319,49 грн. - 133121,40 грн. = 1198,09 грн.
- за лютий 2016р.: 38121,40 грн. х 99,6%= 37968,91 грн.; 37968,91 грн. - 38121,40 грн. =
-152,49 грн.
За видатковою накладною №РН-0000049 від 28.10.2015р. є правові підстави для стягнення з відповідача 1453,62 грн. (1872,36-418,74) грн. збитків, завданих інфляцією, за грудень 2015р. - лютий 2016р., виходячи з розрахунку:
- за грудень 2015р. - січень 2016: 116563,54 грн. х (100,7% *100,9%) = 118435,90 грн.; 118435,90 грн. - 116563,54 грн. = 1872,36 грн.
- за лютий 2016р.: 104684,94 грн. х 99,6%= 104266,20 грн.; 104266,20 грн. - 104684,94 грн. = -418,74 грн.
За видатковою накладною №РН-0000053 від 27.11.2015р. є правові підстави для стягнення з відповідача 126,95 грн. грн. збитків, завданих інфляцією, за січень 2015р. - лютий 2016р., виходячи з розрахунку:
- за січень - лютий 2016р.: 25574,40 грн. х (100,9%*99,6%) = 25701,35 грн.; 25701,35 грн. - 25574,40 грн. = 126,95 грн.
Таким чином, всього з відповідача підлягає до стягнення 4848,06 грн. (442,05+707,04+2118,40+1453,62+126,95) збитків, завданих інфляцією.
В стягненні 1357,44 грн. (6205,50-4848,06) збитків, завданих інфляцією, слід відмовити як нарахованих безпідставно.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3015,20 грн. процентів річних.
Перевіривши розрахунок процентів річних, встановлено, що він виконаний вірно, а тому у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого товару, встановлених п. 4.1. договору, з відповідача слід стягнути 3015,20 грн. процентів річних.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 655, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес" (45000, Волинська обл., місто Ковель, вул. Грушевського, 79, код ЄДРПОУ 21742823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінір" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Відродження, будинок 24, офіс 11, код ЄДРПОУ 38339705) 3015 грн. 20 коп. процентів річних, 4848 грн. 06 коп. збитків, завданих інфляцією, 848 грн. 71 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1357 грн. 44 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.
У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено: 13.06.2016р.
Суддя І. О. Якушева