08 червня 2016 року Справа № 905/3044/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Поляк О.І., Божок В.С.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"
на постанову від 14.03.2016
Донецького апеляційного господарського суду
у справі Господарського суду Донецької області № 905/3044/15
за позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"
простягнення 34725,00грн,
за участю представників сторін:
позивача - Стрілець О.С. дов. від 06.11.2015 р., відповідача - не з"явились,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.01.2016 р. (суддя - Паляниця Ю.О.) позовні вимоги ДП "Одеська залізниця" до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення штрафу у розмірі 34 725 грн., задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ДП "Одеська залізниця" штраф у розмірі 34 725 грн., а також судовий збір в сумі 1 218 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016 р. (судді - Бойченко К.І., Попков Д.О., Стойка О.В.) рішення Господарського суду
Донецької області від 21.01.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" зі станції відправлення Легендарна Донецької залізниці за залізничною накладною № 53111803 від 25.01.2015 р. на станцію Ладижин Одеської залізниці здійснило відправлення вагону № 55161855 з вантажем - концентрат вугільний.
Відповідно до зазначеної накладної відповідачем у спірному вагоні зазначено масу вантажу - 66 000 кг.; вантаж у вагон (контейнер) завантажено вантажовідправником; провізна плата склала 6 945 грн.
При проходженні вагону № 55161855 через станцію Знам'янка Одеської залізниці залізницею проведено контрольне зважування даного вагону, за результатами якого складено акт загальної форми № 82475 від 28.07.2015 р.
Відповідно до зазначеного акту маса брутто спірного вагону складає 84 000 кг.
Згідно пояснень позивача № ДНЮ-3/366 від 22.12.2015 р., 28.07.2015 р. зважування спірного вагону відбувалось на тензометричних динамічних вагах, які застосовуються для зважування вагонів в рухомому стані.
На станції Знам'янка Одеської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць, залізницею здійснено контрольне зважування вантажу у вагоні № 55161855 на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах № СВ-150000В2 (держ. повірка 30.04.2015 р.) та виявлено невідповідність відомостей, зазначених вантажовідправником в накладній № 53111803 фактичним параметрам.
Станцією Знам'янка Одеської залізниці був складений комерційний акт АА № 032321/217/16 від 29.07.2015 р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону № 55161855 виявилось, що при переваженні вага брутто складає 87 050 кг, тара з документа - 23 100 кг, нетто - 63 950 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 2050 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що на поверхні вантажу слідів розкрадання та втрати немає; мається маркування вантажу тирсою; просипання вантажу немає; у вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті; об'єм кузова не вказаний.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 24 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт. Згідно з п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Пунктом 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, визначено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
На станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акта АА № 032321/217/16 від 29.07.2015 р. про те, що під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено. Зазначений розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб.
Згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно з ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку 34 725 грн.
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (ст. 24 Статуту Залізниць).
Згідно ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.
За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.
Відповідно до п. 6.9. Правил оформлення перевізних документів у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми та досильний перевізний документ, за яким вагон після усунення несправності направляється за призначенням.
Згідно з п. 6.10. Правил оформлення перевізних документів станція призначення, видаючи вантаж, складає комерційний акт про відсутність відчепленого вагона із зазначенням номера досильного перевізного документа, за яким його буде дослано. Комерційний акт видається одержувачу, який повертає його на станцію після одержання досланого вантажу.
За приписами п. п. 6.9., 6.10. Правил оформлення перевізних документів такі відмітки у розділі 20 зазначаються у разі відчеплення вагона через його несправність.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено відсутність доказів несправності спірного вагону. Крім того, у досильній накладній № 40240566 залізницею у графі 20 зроблено відмітку про те, що спірний вагон досилається до основної відправки, у графах 4, 10 одержувачем вантажу визначено начальника станції Ладижин Одеської залізниці.
За таких обставин, відповідачем невірно були вказані відомості у накладній, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги про стягнення штрафу були доведеними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 905/3044/15 залишити без змін.
Головуючий суддя А.Г. Полянський
Судді О.І. Поляк
В.С. Божок