Ухвала
іменем україни
08 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.,
суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,
Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника за дорученням
ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області про скасування розпоряджень,
за касаційною скаргою Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, поданого головою державної адміністрації С. Гайдай, на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2016 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_3 в особі представника за дорученням
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області про скасування розпоряджень.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням
в.о. голови Мукачівської районної державної адміністрації від 21 листопада
2012 року № 851 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» та розпорядженням від
06 грудня 2012 року № 963 «Про надання земельних ділянок в оренду» відповідачу ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, затверджено проект та передано в оренду земельні ділянки площею 134,6344 га на території Сернянської сільської ради, урочище «Есром», за межами населених пунктів, строком на 15 років для ведення фермерського господарства.
21 червня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства Мукачівською районною державною адміністрацією, під час якої встановлено, що оспорювані розпорядження прийняті з недотриманням вимог Закону України «Про фермерське господарство», Земельного кодексу України, Водного кодексу України та інших законодавчих актів. У зв'язку з цим, враховуючи невідповідність розпоряджень Конституції України та законам України, розпорядженням голови Мукачівської РДА від 03 липня 2013 року № 246 оспорювані розпорядження були визнані такими, що втратили чинність.
У період, коли вказані розпорядження в. о. голови Мукачівської РДА були нечинними, спірні земельні ділянки були передані в оренду ОСОБА_3
Вказував, що Закарпатським окружним адміністративним судом скасовано розпорядження голови Мукачівської РДА від 03 липня 2013 року № 246, чим порушено право позивача, оскільки виник конфлікт інтересів щодо оформлення права користування двох орендарів на одну й ту саму земельну ділянку.
На підставі викладеного, з урахуванням висновку Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області про наявні порушення земельного законодавства при передачі земельних ділянок в оренду ОСОБА_5 позивач вважав, що оскаржувані розпорядження є незаконними, а тому просив їх скасувати.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня
2016 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким розпорядження в.о. голови Мукачівської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 851 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» та розпорядження в.о. голови Мукачівської районної державної адміністрації від 06 грудня 2012 року № 963 «Про надання земельних ділянок в оренду» скасовано.
У касаційній скарзі голова Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області С. Гайдай просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2016 року та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам.
Судом установлено, що розпорядженням в.о. голови Мукачівської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 851 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 15 років, орієнтовною площею 150,0 га для ведення фермерського господарства на території Сернянської сільської ради, в урочищі «Есром», за межами населеного пункту.
Розпорядженням від 06 грудня 2012 року № 963 «Про надання земельних ділянок в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду, надано їх ОСОБА_5 в оренду строком на 15 років, встановлено орендну плату.
19грудня 2012 року між орендодавцем Мукачівською РДА в особі голови РДА ТокаряІ.І. та орендарем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельних ділянок, згідно з якиморендодавець на підставі розпорядження голови РДА від 06 грудня 2012 року № 963 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування три земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться за адресою: Сернянська сільська рада, урочище «Есром» (за межами населеного пункту), загальною площею 134,6344 га, строком на 15 років.
Про передачу та приймання земельної ділянки в натурі із земель Сернянської сільської ради, урочище «Есром», було складено відповідні акти приймання-передачі земельних ділянок.
Договір оренди земельних ділянок, укладений між Мукачівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
21 червня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Мукачівською районною державною адміністрацією, під час якої встановлено, що вказані розпорядження прийняті з недотриманням вимог Закону України «Про фермерське господарство», Земельного кодексу України, Водного кодексу України та інших законодавчих актів.
На підставі акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від
21 червня 2013 року розпорядженням голови Мукачівської РДА від 03 липня 2013 року № 246 були визнані такими, що втратили чинність, розпорядження в.о. голови Мукачівської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 851 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» та розпорядження від
06 грудня 2012 року № 963 «Про надання земельних ділянок в оренду».
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від
19 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Мукачівської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження вимоги позивача були задоволені, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Мукачівської РДА від 03 липня 2013 року № 246 «Про визнання такими, що втратили чинність,розпоряджень голови райдержадміністрації».
У період, коли було чинним розпорядження голови Мукачівської РДА від 03 липня 2013 року № 246 «Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень голови райдержадміністрації», наказами Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 29 вересня
2014 року № № 1484-СГ, 1485-СГ, 1486-СГ спірні земельні ділянки були передані в оренду ОСОБА_3
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, які саме права на оспорювані земельні ділянки мав позивач на момент прийняття оспорюваних розпоряджень. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, в чому саме полягає порушення його прав, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, суд апеляційної інстанції виходив із обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції встановлено, що накази про передачу спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 були прийняті після того, як ці ж ділянки надані в оренду відповідачу ОСОБА_5, з якою вже було укладено та зареєстровано відповідний договір оренди.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, в судовому засіданні представник позивача стверджував, що йому невідомо, чи мали місце звернення позивача до Мукачівської РДА про надання йому в оренду земельних ділянок до передачі їх в оренду відповідачу, та такий факт нічим не підтверджується.
Слід зазначити, що позивач не користувався спірними земельними ділянками до листопада 2012 року та не надав документи, що його права порушено.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю, оскільки встановив, що позивач на час прийняття оспорюваних розпоряджень не мав жодних прав на земельні ділянки, що надані в оренду ОСОБА_5 розпорядженнями голови РДА, які просить скасувати, не було і не могло бути порушено його права.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, подану головою державної адміністрації С. Гайдай, задовольнити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня
2016 року скасувати, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2015 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Мартинюк
Судді: О.І. Євтушенко
І.М.Завгородня
Ю.Г.Іваненко
О.М.Ситнік