Ухвала
іменем україни
8 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування і повернення земельних ділянок,за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 2 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 9 червня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок загальною площею 6,8844 га, розташованих на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Указані земельні ділянки знаходяться у користуванні відповідача відповідно до договору оренди землі від 10 листопада 2006 року, укладеного від її імені з дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Умань» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», назву якого у подальшому було змінено на дочірнє підприємство «Харвіст-Умань», а потім на дочірнє підприємство «Умань-Агро».
Позивач зазначала, що зазначений договір оренди вона не підписувала і не доручала іншій особі підписувати його. Крім того, до спірного договору не додано плану або схеми земельних ділянок та кадастрових планів земельних ділянок, які передавалися в оренду.
У зв'язку із цим ОСОБА_6 просила визнати недійсним договір оренди землі від 10 листопада 2006 року, витребувати у відповідача та повернути належні їй земельні ділянки.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 2 березня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі загальною площею 6,8844 га, укладений 10 листопада 2006 року між ОСОБА_6 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру,про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 січня 2007 року за № 040722100099. Витребувано у ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ДП «Харвіст-Умань», ДП «Умань-Агро») та повернуто ОСОБА_6 належні їй відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки: серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4 земельні ділянки площею: 0,4647 га, 0,4633 га, 2,9839га, 2,9725 га, розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 9 червня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині витребування від ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ДП «Харвіст-Умань», ДП «Умань-Агро») та повернення ОСОБА_6 належних їй відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки: серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4 земельні ділянки площею: 0,4647 га, 0,4633 га, 2,9839 га, 2,9725 га, розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, скасовано та ухвалено нове рішення у справі у цій частині про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про витребування та повернення земельних ділянок скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення у справі про задоволенняцих позовних вимог. Витребувано у приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» та повернуто ОСОБА_6 належні їй на праві власності земельні ділянки. Рішення районного суду в частині розподілу судових витрат змінено, зменшено розмір стягнутих з ДП «Умань-Агро» на користь ОСОБА_6 судових витрат з 1 903 грн 55 коп. до 1 144 грн 08 коп. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» на користь ОСОБА_6 759 грн 47 коп. судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.
Під час розгляду справи судами було встановлено, що відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 є власником земельних ділянок площею 0,4647 га, 0,4633 га, 2,9839 га, 2,9725 га, що розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до умов договору оренди землі від 10 листопада 2006 року № 308 та акта приймання-передачі вказані земельні ділянки ОСОБА_6 передала в оренду ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого позову зазначала, що вона не підписувала указаний договір.
Для встановлення цих обставин у справі Ружинський районний суд Житомирської області своєю ухвалою від 4 грудня 2014 року призначив у справі судово-почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Житомирській області від 29 січня 2015 року № 1/1478 встановлено, що підпис в графі «Орендодавець» у договорі оренди від 10 листопада 2006 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою; підпис в графі «Передав» в акті приймання-передачі земельної ділянки виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою; підпис в графі «Орендодавець» в угоді про розірвання договору оренди землі, який наявний в договорі оренди землі від 10 листопада 2006 року, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою; підпис в графі «Заявник» у заяві-повідомлення про дострокове припинення договору оренди землі виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У той же час відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 10 листопада 2006 року, суд першої інстанції в основу ухваленого рішення послався лише на висновок судової почеркознавчої експертизи від 29 січня 2015 року № 1/1478.
Апеляційний суд погодився з таким висновком місцевого суду, однак разом із цим у порушення вимог ст. ст. 60, 212, 303, 316 ЦПК України не перевірив належним чином заперечень відповідачів, зокрема, викладених в апеляційній скарзі (а. с. 244-248), не надав належну оцінку висновку експертизи у сукупності з іншими доказами у справі для встановлення факту укладення чи неукладення договору оренди між сторонами, зокрема, щодо його підписання позивачем. У той же час суд не з'ясував питання, чи виконувався спірний договір оренди сторонами, чи виплачувалася позивачу орендна плата за договором оренди землі від 10 листопада 2006 року.
Без урахування зазначеного висновок апеляційного суду про визнання недійсним спірного договору оренди землі лише на підставі висновку експертизи про його непідписання є передчасним.
Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то рішення цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 9 червня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
О.О. Дьоміна А.О. Леванчук А.В. Маляренко І.К. Парінова О.В. Ступак Головуючий Судді: