Ухвала
іменем україни
8 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М.,
суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
НаумчукаМ.І., Ситнік О.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_4, про визнання правовідносин за договором поруки припиненими, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року,
встановила:
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), посилаючись на те, що вона виступає поручителем ОСОБА_4 за договором «Автопакет» від 31 жовтня
2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14 792 долари США для купівлі автомобіля, зі сплатою 14,3 %, строком до 20 жовтня 2014 року. Про заборгованість ОСОБА_4 перед банком вона дізналася лише після отримання позову до ОСОБА_4 і до неї, як поручителя. Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість по кредиту почала формуватися тільки з 21 грудня 2009 pоку, оскільки остання оплата кредиту була здійснена ОСОБА_4 18 листопада 2009 pоку. Заборгованість по відсоткам почала формуватися з 11 січня 2010 pоку.
З цього часу у банку виникло право вимоги, однак до неї протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання кредитором вимог не пред'явлено. Строк дії поруки у кредитному договорі не встановлено.
Ураховуючи наведене, просила визнати припиненими правовідносини поруки за договором «Автопакет» від 31 жовтня 2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_4 та нею.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня
2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року, позов задоволено.
Визнано припиненими правовідносини поруки ОСОБА_3 за договором «Автопакет» від 31 жовтня 2007 pоку, укладеним між ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_4, та ОСОБА_3
У касаційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що банк пропустив строк пред'явлення права вимоги до позивача та втратив право вимоги до неї, як до поручителя виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором.
Проте повністю з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.
Установлено, що 31 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 14 792 доларів США з кінцевим терміном повернення коштів до
20 жовтня 2014 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 31 жовтня 2007 року.
Пунктом 3.2.5. договору поруки визначено, що банк набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з цього договору, при умові, якщо в установлений договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Згідно із п. 8.5. зазначеного договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
Тобто умовами укладеного між сторонами договору не встановлено строку, після якого порука припиняється, при цьому встановлено кінцевий термін повернення коштів позичальником - 20 жовтня 2014 року.
Пунктом 4.2.4. кредитного договору визначено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткового забезпечення виконання зобов'язання, згідно з
п. 4.2.2. цього договору, його не надасть (шляхом укладення відповідного договору) або якщо запропоноване забезпечення не влаштує банк.
Установлено, що остання плата по тілу кредиту за кредитним договором від 31 жовтня 2007 року була сплачена 18 листопада 2009 року, а по відсотках - 31 січня 2010 року, а кінцевий термін повернення коштів є
20 жовтня 2014 року
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений ч. 4
ст. 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.
Так, у даній справі, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.
З наявного в матеріалах справи листа, адресованого ОСОБА_4, вбачається, що банком було надіслано повідомлення з пропозицією отримати знижку 40%, за умовами сплати боржником до 1 квітня 2013 боргу, що утворився станом на 1 січня 2013 року (а. с. 63).
Тобто дана вимога не свідчить про те, що Банк скористався правом про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, а відтак не можна вважати що порука припинилася через сплив шестимісячного строку.
Крім того, в своєму запереченні на позов, представник ПАТ «КБ «Надра», поміж іншого, вказував про те, що банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення кредитної заборгованості.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України на вказане уваги не звернув, не дав належної оцінки запереченням відповідача щодо наявності позову про стягнення заборгованості за кредитом, у повній мірі не встановив фактичні обставини, що свідчить про передчасне постановлення ухвали про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ.М. Колодійчук
Судді:В.С. Висоцька О.В. Кафідова
М.І. Наумчук О.М. Ситнік