Ухвала
6 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання наказу частково недійсним, стягнення зміненої винагороди (премії) за червень 2015 року, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2016 року,
встановила:
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з вересня 2007 року вона працює в публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») на посаді заступника керівника напрямку Credit Colletction по юридичній роботі Кіровоградського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк». Наказом від 29 липня 2015 року «Про виплату змінної винагороди та підведення підсумків роботи Legal Collection за червень 2015 року» їй було заблоковано нараховану змінну винагороду (премію) в сумі 12 871,27 грн. Підставою блокування виплати коштів стало зауваження в. о. директора Кіровоградського РУ про те, що з березня 2015 року відкликана надана їй довіреність на представництво інтересів банку. Згідно звіту поліграфічного тестування від 12 лютого 2013 року було прийнято рішення про припинення з нею трудового договору. Відповідно до службової записки від 13 березня 2015 року «Про відзив виданих довіреностей на представлення інтересів Банку», Департаментом служби безпеки Кіровоградського РУ проводились заходи по її витісненню із системи Банку, довіреність на її ім'я мала б бути вилучена та передана в архів. Зазначала, що документ, який би засвідчував припинення з нею трудового договору та відзив виданої їй довіреності, не підписувався. В переліку довіреностей, що втратили чинність, розміщеному на офіційному інтернет - сайті Банку, довіреність від 11 липня 2014 року, видана на її ім'я, відсутня. Крім того відповідно до Звіту поліграфічного тестування від 12 лютого 2013 року нею на підставі подібної службової записки від 29 жовтня 2013 року вже передавався банку оригінал довіреності
від 20 листопада 2012 року, про що було складено акт від 4 листопада
2013 року, проте 11 липня 2014 року банком знову було видано їй довіреність на представлення його інтересів. Вказані обставини свідчать про те, що нею належним чином протягом більше як двох років з моменту проходження поліграфічного тестування виконувалися покладені на неї трудові обов'язки, в тому числі і на представлення інтересів банку в судах та відділах державних виконавчих служб Кіровоградської області.
Вважала, що п. 8 наказу від 29 липня 2015 року «Про виплату змінної винагороди та підведення підсумків роботи Legal Collection за червень
2015 року» про блокування їй змінної винагороди, порушуються її трудові права.
Ураховуючи наведене, просила визнати незаконним п. 8 наведеного наказу, стягнути з банку на її користь нараховану за червень 2015 року змінну винагороду (премію) в сумі 12 871,27 грн та стягнути на відшкодування моральної шкоди, завданої їй порушенням трудових прав
10 000 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 грудня
2015 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним п. 8 наказу від 29 липня 2015 року «Про виплату змінної винагороди та підтвердження підсумків роботи за червень 2015 року» про блокування змінної винагороди заступника керівника напрямку Credit Collection по юридичній роботі Кіровоградського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 нараховану за червень 2015 року змінну винагороду (премію) в сумі 12 871,27 грн та на відшкодування моральної шкоди 700 грн. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 654 грн.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого
2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» користь держави судовий збір в сумі 730,80 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно роз'яснень у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Ухвалюючи рішення про скасування п. 8 наказу від 29 липня 2015 року «Про виплату змінної винагороди та підтвердження підсумків роботи за червень 2015 року» та стягнення такої змінної винагороди (премії), суди врахували положення Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 року № 23, Положення про систему стимулювання працівників, Положення про управління мотивацією працівників ПриватБанку та локального Положення про преміювання, та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для позбавлення позивача цієї частини премії.
Установивши, що ні Положенням про управління мотивацією працівників ПриватБанку, ні Положенням про систему стимулювання співробітників напрямку Credit Collection (22-а група преміювання) не передбачено таку підставу для позбавлення працівника премії, як відізвання раніше виданої йому довіреності або виконання роботи без повноважень або з перевищенням наданих повноважень, а матеріали справи свідчать про те, що змінна винагорода нарахована позивачу не тільки за особисте відпрацювання в судах, але й за координацію роботи підлеглих, яке здійснюється відповідно до її посадових обов'язків, незалежно від наявності чи відсутності у неї довіреності, суди пришли вірного висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Установивши наявність порушення трудових прав позивача, що виразилось невиплатою змінної винагороди (премії), суди дійшли вірно висновку про право останньої на відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначено виходячи із засад розумності і справедливості.
Доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 2 грудня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В.Кафідова
В.М.Колодійчук