Ухвала
іменем україни
8 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Державна реєстраційна служба України, ОСОБА_7, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 січня 2016 року,
У жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2010 року вона є власником квартири АДРЕСА_1. Указану квартиру вона не мала наміру відчужувати, проте їй стало відомо, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 січня 2014 року, індексний номер НОМЕР_1, право власності на цю квартиру безпідставно зареєстровано за ОСОБА_6, у зв'язку із цим просила визнати вказане свідоцтво недійсним.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 січня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Указані вимоги апеляційним судом не дотримано.
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2010 року ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 січня 2014 року, індексний номер НОМЕР_1, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року № 810/7052/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, скасовано державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 від 27 січня 2014 року (номер запису про право власності 4419540).
Вищезазначений факт також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого скасовано право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 від 27 січня 2014 року (номер запису про право власності 4419540), що виникло в останньої на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 січня 2014 року, індексний номер НОМЕР_1.
Крім того, це підтверджується копією інформаційної довідки від 9 жовтня 2015 року № 45392130 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про права власності від 29 жовтня 2010 року.
Встановивши вищезазначені обставини у справі, а також те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року № 810/7052/14 набрала законної сили та державна реєстрація права власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_6 скасована, суд дійшов висновку, що спір про право відсутній і порушення прав позивача не встановлено.
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції про відмову у позові та залишив це судове рішення без змін. Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що суд першої інстанції відмовив у позові з підстав того, що позивач є власником спірної квартири та її права не порушені. У той же час апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_5, дійшов протилежних висновків і зазначив, що позивач не є власником спірної квартири і її позов є безпідставним.
З огляду на це посилання суду апеляційної інстанції на ч. 2 ст. 308 ЦПК України, відповідно до якої не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, є помилковим.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 січня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак