08 червня 2016 рокусправа № 804/12900/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
За участю:
Представник позивача - Яцина О.І. (довіреність від 03.05.2016 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року
у справі № 804/12900/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Алмет"
до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003062203 від 29.07.2014 р.,-
У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Алмет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003062203 від 29.07.2014 р. на суму 1 910725 грн., з яких 1 273 816 грн. - основне зобов'язання, 636 909 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується із прийнятим повідомленням-рішенням та зазначає, що ним надані до перевірки всі необхідні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, тому посилання відповідача в акті перевірки на акт перевірки його контрагента та встановлені цим актом факти не спростовують факту здійснення господарських операцій між підприємствами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у період з 17.06.2014 року по 20.06.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП "Алмет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Тойтрейд" за період вересень, жовтень 2013 р., та відображення в господарських операціях або подальшої їх реалізації.
За результатами перевірки складено акт № 2742/98/04-03-02-03/31197615 від 20.06.2014 року, яким встановлено ряд порушень, а саме: п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.56, п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ за вересень, жовтень 2013 року на загальну суму 1 273 815 грн. 35 коп.:, у т.ч. по періодах: за вересень 2013 року - на 452 032 грн. 83 коп.; за жовтень 2013 року - на 821 782 грн. 52 коп.
На підставі акту перевірки № 2742/98/04-03-02-03/31197615 від 20.06.2014 року., Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0003062203 від 29.07.2014 р. про донарахування ТОВ НВП "Алмет" податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 910 725 грн., у тому числі: 1 273 816 грн. - за основним платежем, 636 909 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла на час виникнення спірних взаємовідносин, об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).
Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВП "Алмет" (Покупець) укладено з ТОВ «Тойтрейд» (Постачальник) договір поставки № 01/08/13-1 від 01.08.2013 року, відповідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію - смугу алюмінієву, прокат алюмінієвий, профіль алюмінієвий, кількість та розгорнута номенклатура якої визначаються сторонами в видатково-прибутковій накладній.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.08.2013 р. до договору № 01/08/13-1 від 01.08.2013 р., приймання продукції по якості здійснюється на підприємстві Покупця власною сертифікованою лабораторією на відсотковий вміст алюмінію та його домішок.
Також, відповідно п.п. 2, 3 додаткової угоди № 1 від 01.08.2013 р. до договору № 01/08/13-1 від 01.08.2013 р., поставка продукції здійснюється Постачальником своїм транспортом або із залученням сторонніх перевізників на склад Покупця (м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 196, корп. 3) та за його рахунок. Транспортні послуги з перевезення продукції сплачуються Покупцем Постачальнику окремо від продукції, оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника згідно актів здачі-приймання послуг в строк, визначений у п. 4.4. договору.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що придбаний у ТОВ "Тойтрейд", було реалізовано ТОВ НВП "Алмет" на адресу ПАТ "Мелітопольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ПАТ "Металургійний комбінат Азовсталь", що підтверджено договором № 4787 від 26.12.2012 р. та договором № 089ЛС-02/424, відповідно (т. 2 а.с. 210-212, т. 3 а.с. 27-30), а також видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, складеними на виконання вказаних договорів (т. 2 а.с. 214-250, т. 3 а.с. 1-26, 31-47).
Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, журналами обліку вхідного контролю, книгами обліку надходження, векселями, тощо.
За таких обставин, сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час апеляційного розгляду справи підтверджує факт виконання Договору та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення.
Також, матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Тойтрейд» господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угод ТОВ «Тойтрейд» був зареєстрований в установленому порядку як платники ПДВ, мало право виписувати та надавати податкові накладні, не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Водночас колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на акт № 1190/2205/38601808 від 04.04.2014 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тойтрейд" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при формуванні даних податкової звітності за період з 28.03.2013 р. по 28.02.2014 р.", оскільки зазначений акт не спростовує дійсність укладених правочинів між позивачем та контрагентом щодо постачання товару та не можуть вважатися судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0003062203 від 29.07.2014 р. на суму 1 910725 грн., з яких 1 273 816 грн. - основне зобов'язання, 636 909 грн. - штрафні (фінансові) санкції, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 804/12900/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2016 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва