09 червня 2016 рокусправа № 804/148/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.
за участю:
представника позивача: Медведєва К.І.
представника відповідача: Смольнякової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі №804/148/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення, -
11.01.2016 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20072 від 13.07.2015р.; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015р.
В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Проте, митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала інший (резервний) метод визначення митної вартості товару.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову. На думку заявника апеляційної скарги, суд дійшов помилкового висновку, що при митному оформленні товару у наданих декларантом документах на підтвердження складових митної вартості були наявні розбіжності, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості. Надані позивачем документи, повністю підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною зовнішньоекономічного контракту, що свідчить про неправомірність витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірних рішень.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 29.04.2015 між ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания», Москва, РФ (Продавець) укладений контракт № 15-0835-12 (далі - Контракт) на поставку залізорудного концентрату, руди залізної агломераційної (далі - Товар) виробництва ВАТ «Стойленский ГОК»; орієнтовна сума Контракту 3 000 000 000 руб. (а.с.21-24).
Тобто, відповідно до зазначеного контракту, ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» купує у постачальника - ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» Товар, виробником якого є ВАТ «Стойленский ГОК» (м.Старий Оскол, РФ).
Відповідно до п.п.1 п.1 Контракту Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами, що є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно положень п.п.2.3, 2.4 п.2 Контракту якість Товару підтверджується сертифікатами якості, видними виробником; сертифікати якості видаються окремо за кожним маршрутом; в сертифікатах якості зазначається Виробник, дата відвантаження, вантажоодержувач, найменування Товару, відвантажена кількість, вміст заліза, вологи та кремнезему.
У п.п.2.6 п.2 Контракту зазначено, що походження Товару підтверджується сертифікатом походження форми СТ-1.
Відповідно до положень п.п.4.1, 4.2 п.4 Контракту поставка товару на адресу Покупця здійснюється залізничним транспортом; умови поставки визначаються в Специфікаціях (Додатках) у відповідності з умовами Інкотермс в редакції 2010 р., якщо інше не зазначено у Специфікаціях (Додатках).
Згідно п.3.4 п.3 Контракту узгодження ціни на місяць відвантаження в період дії даного Контракту здійснюється щомісячно шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди.
У Додатку №4 від 27.05.2015 до Контракту (а.с.25) визначено:
п.1 - Сторони домовились, якщо фактичний зміст Fе в товарі, що постачається, буде більше або менше базового вмісту Fе 66 %, базова ціна сировини збільшиться або зменшиться пропорційно фактичному вмісту Fе. Надбавка або знижка до базової ціни сировини складає 21,12 рублів РФ/мт за 1% Fе, частки пропорційно;
п.4 - умови поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровська залізниця, Україна;
п.7 - Вантажовідправник - ВАТ «Стойленский ГОК» (м.Старий Оскол, РФ).
Також згідно даного Додатку №4 ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» зобов'язалось поставити ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» залізорудний концентрат в кількості 80000 тон за ціною 1977,84 рублів РФ за тону на загальну суму 158227200,00 руб. РФ (а.с.25).
Позивачем за митною декларацією №110010000/2015/021510 від 13.07.2015р. заявлено до митного оформлення товар, опис якого наведено в графі 31 МД, а саме: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом FE203-66,3%, SiO2 - 7,1%, волога - 10,00%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб. За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 135916,33 руб. (графа 22), вага нетто 68500 кг. (графа 38)
Митна вартість Товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу для митного оформлення товару наступні документи:
картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001471 від 16.01.2015;
залізнична накладна для внутрішнього сполучення №43701309 від 11.06.2015р.;
лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/1794 від 10.07.2015 року;
рахунки-фактури: б/н від 10.06.2015 року, ;
рахунки-фактури (інвойси) разом з додатком до них: №БЕЛ00091 від 10.06.2015 року;
контракт №15-0835-12 від 29.04.2015 року;
додаток №4 від 25.05.2015 року до контракту №15-0835-12 від 29.04.2015 року;
інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2721 від 11.06.2015р.;
сертифікати про походження товару форми СТ-1: №RUUA 50860009174491477 від 10.01.2015 року;
сертифікат якості №77 від 10.06.2015 року;
копія митної декларації країни відправлення №10101100/280515/0000576 від 28.05.2015 року.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та встановлено розбіжності, у зв'язку з чим запропоновано у 10-денний строк подати додаткові документи (за наявності).
Листом від 13.07.2015р. №062Д/1809 надісланим у складі електронного повідомлення декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів в термін визначений п.3 ст.53 МК України. Повідомлено, що документи будуть надані у встановлений законом термін відповідно до п.8 ст.55 МК України.
З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 13.07.2015р. №110010000/2015/600415/1, відповідно до якого митну вартість Товару визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України (а.с.18-19а).
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2015/20072 (а.с.16а-17)
У зв'язку з нагальною потребою підприємства у поставленій продукції, вищезазначений товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №110010000/2015/021540 від 15.07.2015 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць (а.с.20).
Правомірність та обґрунтованість рішень Митниці про коригування митної вартості товару, про відмову у митному оформлені товару (картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені рішення відповідача прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, оскільки надані позивачем документи не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, яка зазначена в Декларації митної вартості.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
З положень статті 55 МК України вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
За статтею 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.
Згідно даної статті такими методами є:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Стаття 64 МК України визначає резервний метод визначення митної вартості, згідно ч.ч.1, 2 якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як зазначає відповідач, рішення про коригування митної вартості товарів за ціною договору не міг бути застосований через те, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, і тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів - 2(ґ) - резервний.
При цьому відповідачем зазначається, що при здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар "концентрат залізорудний агломераційний" за посередницькими угодами, проте, містилась інформація щодо митного оформлення ідентичного товару "концентрат залізорудний агломераційний" (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fе - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020288 - 2,8569 руб. РФ/кг, МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020301 - 2,8534 руб. РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fе 66 % на рівні 2263 руб. РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення, при цьому, вартість перевезення складає 580 руб. РФ/т.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що вартість на умовах СРТ Дніпродзержинськ "концентрату залізорудного агломераційного" за прямим контрактом складає 2,843 руб. РФ/кг.
Частина 6 статті 54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У відповідності до наведених норм, у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
За приписами ч.2 ст.53 МК України митну вартість товарів підтверджують лише наступні документи:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 58 МК України визначає метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Так, згідно ч.ч.4, 5, 8 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
За положеннями ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Так, відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015р. наведено про виявлення наступних розбіжностей у документах, поданих декларантом під час процедури митного оформлення:
1. Товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, додаток 4 від 27.05.2015, що заявлений декларантом ПАТ «ДМКД» як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ВМД декларантом ПАТ «ДМКД» не наданий.
Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з документів, наданих декларантом, для митного оформлення Товару, виробником та відправником Товару є ВАТ «Стойленский ГОК», Продавцем за Контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, укладеним позивачем, є ТОВ "Русская горно-металлургическая компания". Тобто вказаний Контракт є посередницьким, а не прямим, як вірно вказано митним органом.
Згідно п.1 ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Тобто, необхідність витребування договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не є безпосереднім свідченням наявності розбіжностей. Необхідність надання такого документу може мати місце лише у випадку витребування додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі виявлення розбіжностей у документах, які є обов'язковим для визначенням митної вартості товарів, наведених у ч.2 ст.53 МК України.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що митний орган не вказав яка саме невідповідність (розбіжність) виявлена у даному випадку, обмежившись лише доводами стосовно визначення Контракту як посередницького.
2. Відповідно до названого зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1977,84 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1984,18 руб. РФ/т.
За даними гр.23 «Документы, приложенные от правителем» скан-копій залізничних накладних приєднаних до МД від 13.07.2015 року №110010000/2015/021510, наявні товаросупровідні документи, що надавалися відправником, в т.ч., рахунок-фактура та декларація країни експорту від 28.05.2015 року № 10101100/280515/0000576. Декларантом ПАТ «ДМКД» надано до митного оформлення інвойс контрактоутримувача від 10.06.2015 року № БЕЛ00091 - вартість 1984,18 руб. РФ/т (вміст Fе 66,3% відповідно до сертифікату якості №77 від 10.06.2015 року), виставлений в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 року №15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.
Також надано рахунок виробника від 10.06.2015 року б/н, що виставлені в рамках контракту 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 року №2, який не містить умов поставки та не завірений печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ОАО «Стойленський ГОК»). Ціна залізорудного концентрату при базі Fе 66,5% визначена зазначеним рахунком при базі Fe 66,5% на рівні 1290 руб. РФ/т.
Отже, як зазначає відповідач, рахунок виробника та рахунок контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару визначену відносно різної базової ціни що залежить від вмісту Fе. За відсутності договору із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунок контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.
Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо доводів Митниці про те, що вміст Fе в рахунку не зазначений; на підтвердження вмісту Fе позивачем надані сертифікати якості; ідентифікацію рахунку із сертифікатом якості можливо здійснити лише за вагою товару, колегія суддів звертає увагу, що згідно вищенаведених положень п.п.2.4 п.2 Контракту саме в сертифікатах якості зазначається Виробник, дата відвантаження, вантажоодержувач, найменування Товару, відвантажена кількість, зміст заліза, вологи та кремнезему.
При цьому твердження відповідача про те, що ідентифікацію рахунку із сертифікатом якості можливо здійснити лише за вагою товару є необґрунтованим, оскільки, як зазначено вище, до вказаного рахунку-фактури (інвойсу) ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" наявний додаток (а.с.26-27), в якому міститься посилання на номер сертифікату якості.
При дослідженні цих документів колегією суддів встановлена відповідність рахунку-фактуру (інвойсу) контрактоутримувача сертифікату якості №77 від 10.06.2015 року (а.с.34).
Проте, у вказаному рахунку-фактурі виробника (а.с.32) міститься посилання на номер сертифікату якості (№77), але база заліза (Fе) вказана - 66,5 %, ціна залізорудного концентрату визначена на рівні 1290 руб. РФ/т, в той час як сертифікат якості №77 від 10.06.2015 року (а.с.34) містить іншу базу заліза (66,3%) і, в свою чергу іншу ціну містить вищенаведений рахунок-фактура (інвойс) контрактоутримувача (а.с.26).
Тобто наявними є розбіжності, які стосуються вартості Товару, заявленого позивачем до митного оформлення.
При цьому ні контракт №15-04-29, ні додаток від 29.04.2015 №2 (на які містяться посилання у п'яти рахунках виробника і які могли б пояснити зазначену невідповідність) ані до митного оформлення, ані до матеріалів справи позивачем не надані.
Також Митницею вірно зауважено, що вищевказані рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало, не мають підписів уповноважених осіб (а.с.37).
Так, на думку суду, зазначені розбіжності дійсно унеможливили здійснення обчислення заявленої Товариством митної вартості Товару та стали обґрунтованою підставою для виникнення у Митниці права на витребування додаткових документів.
3. Зазначені вище надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах і печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
Колегія суддів зазначає, що вказане Положення передбачає проставлення печаток і штампів митними органами на перевізних документах, якими є транспортні та комерційні документи. Тобто перевезення товару може здійснюватися або за транспортними документами і/або за комерційними. У п.6 Положення чітко зазначено, що відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
Таким чином, у разі перевезення товару і за транспортними документами і за комерційними, печатка може міститися лише на одному з таких документів, у разі, якщо інший вказано у додатку першого.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що на залізничних накладних, в додатках яких вказано рахунки-фактури, міститься відмітка митних органів як Російської Федерації так і України. Проте, такі доводи є безпідставними, оскільки в залізничних накладних в графі 23 «Документы, приложенные отправителем» не вказано ані номеру рахунку-фактуру ані його дати. Тобто, неможливо ідентифікувати, який рахунок-фактура був додатком до якої залізничної накладної, як неможливо й ідентифікувати за яким рахунком-фактурою здійснювалося митне оформлення вивезення Товару.
Крім того, доводи позивача, що оригінали рахунків-фактур у відповідності до п.9.2 Контракту №15-0835-12 від 29.04.2015 направляються на адресу Товариства експрес-поштою, тобто окремо від товару, а відтак, не можуть містити штампів прикордонних служб, є безпідставними, оскільки за таких обставин умови Контракту суперечать приписам Положення, яке є обов'язковим для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності, серед яких і держава Україна.
4. За відомостями гр.46 наданої декларантом ПАТ «ДМКД» копії декларації країни експорту від 28.05.2015 року №10101100/180615/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1771,34 руб. РФ/т, що не відповідає ні рахунку виробника, ні рахунку контрактоутримувача. Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи наведені обставини підтверджуються, проте декларація країни експорту не входить в перелік документів, що підтверджують митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України.
Отже, виявлені Митницею зазначені обставини щодо різниці між вартістю оцінюваного товару, зазначеною у декларації країни експорту, та зазначеною в рахунках виробника і рахунках контрактоутримувача, можуть носити лише допоміжний характер у позиції митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях, які підтверджують числові значення складових митної вартості Товару.
5. За умовами контракту від 29.04.2015 року №15-0835-12, додатку 4 від 27.05.2015 року, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до заяви ПАТ «ДМКД», що викладена у листі від 10.07.2015 року Довідка трансп. №062Д/1794 підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання СРТ Дніпродзержинськ відповідно до п.10 ст.58 МКУ вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
Згідно п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
За п.4 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У розділі ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Позивач не погоджується з доводами Митниці про відсутність підтвердження транспортних витрат і зазначає, що оскільки товар постачається на умовах СРТ м.Дніпродзержинськ, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачені Митним кодексом України.
Дійсно, умови поставки СРТ (Інкотермс 2010) означають, що продавець передає товару перевізнику чи іншій особі, номінований продавцем товар, в узгодженому місці (якщо таке місце узгоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем надано до митного оформлення документ, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару - залізничну накладну (а.с.30), у якій, в графах 4, 20 зазначено, що платниками по Російській залізниці є АТ "ПГК", по Укрзалізниці - ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні". При цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та АТ "ПГК" і ТОВ "Перша вантажна компанія України" до митного оформлення позивачем не було надано.
Отже, дана обставина обґрунтовано викликала у Митниці сумніви в тому, що саме Продавцем сплачені витрати на транспортування (як того вимагає умови СРТ) і що ці витрати були включені до ціни товару.
Таким чином, досліджені колегією суддів виявлені Митницею розбіжності (невідповідності), що стосуються митної вартості Товару та її складових (транспортних витрат), свідчать про те, що у митного органу були наявними обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів.
Так, митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи (за наявності), а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач 13.07.2015 листом повідомив про те, що надати додаткові документи він не має можливості.
Матеріали справи також свідчать, що під час строку дії гарантійних зобов'язань позивачем 11.09.2015р. направлений митниці лист №062Д/2672 з наступними документами: лист TOB "Русская горно-металлургическая компания" від 07.07.2015 №286 та просив розглянути питання стосовно відкликання, зокрема, спірного рішення про коригування митної вартості (а.с.37).
За результатами розгляду додаткових документів позивач отримав відповідь Митниці про залишення чинним рішення про коригування митної вартості (а.с.39-41).
Колегія суддів зазначає, що у листі TOB "Русская горно-металлургическая компания" від 07.07.2015 №286 зазначено про те, що ця компанія не має можливості надати позивачу запитувані документи, з огляду на їх конфіденційність (а.с.38).
Отже, колегія суддів погоджується з доводами Митниці, що позивачем не надано документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом її визначення (за ціною контракту) та не усунуто тих розбіжностей (невідповідності), які встановлені Митницею та зазначені у спірному рішення про коригування митної вартості.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно інформації Дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП "Укрзовнішекспертиза" (№37 за 2015 рік), рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт в Європу, DАР - кордон України) у період з 16.06.2015 по 15.07.2015 складав 50-60 $/т, без ПДВ (а.с.71). Станом на 13.07.2015 курс руб. РФ - $ становив 56,6683.
Таким чином, вартість товару "залізорудний концентрат" складала 2833,42-3400,10 руб. РФ/т, що значно вище, ніж заявлено позивачем на умовах СРТ м.Дніпродзержинськ за непрямим контрактом (1977,84руб. РФ/т).
Відповідач у спірному рішенні зазначив, що при здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) була відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар "концентрат залізорудний агломераційний" за посередницькими угодами. Проте, містилась інформація щодо митного оформлення ідентичного товару "концентрат залізорудний агломераційний" (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом заліза - в середньому від 66,1 %-66,6 %) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020288 - 2,8569 руб. РФ/кг, МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020301 - 2,8534 руб. РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Ре 66% на рівні 2263,00 руб .РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення, при цьому, вартість перевезення складає 580 руб. РФ/т.
Таким чином, вартість на умовах СРТ Дніпродзержинськ "концентрату залізорудного агломераційного" за прямим контрактом Митницею визначена у 2,843 руб. РФ/кг, виходячи з якої Митницею було визначено вартість Товару в залежності від вмісту Fe.
З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позову - відсутні.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції у повному обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі №804/148/16 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 10.06.2016р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов