Ухвала від 06.06.2016 по справі 201/4355/16-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

"06" червня 2016 р.Дніпропетровськсправа № 201/4355/16-а 2-а/201/850/2016

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мартиненко О.В., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року у справі №201/4355/16-а (2-а/201/850/2016) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

23 травня 2016 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Одночасно з апеляційної скаргою, відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір, оскільки частиною 1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надано вичерпний перелік призначень витрат за рахунок коштів пенсійного фонду, серед яких витрати на сплату судового збору не передбачені. Також відповідач зазначає, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

По-перше, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", а не Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і з 01.09.2015 року органи Пенсійного фонду є платниками судового збору.

По-друге, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Таким чином вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення такого клопотання свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги , буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору або відстрочивши його сплату, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на час подання позовної заяви (25.03.2016р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 551,20грн. (1378грн. х 0,4)

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 606,32грн. (551,2грн. х 110%)

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2016 року у справі №201/4355/16-а (2-а/201/850/2016) залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: О.В. Мартиненко

Попередній документ
58271085
Наступний документ
58271088
Інформація про рішення:
№ рішення: 58271086
№ справи: 201/4355/16-а
Дата рішення: 06.06.2016
Дата публікації: 15.06.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: