07 червня 2016 рокусправа № 808/1196/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі №808/1196/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області про визнання незаконної бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області про визнання незаконної бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка подана без додержання вимог встановлених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано двадцятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору.
На виконання вимог, зазначених в ухвалі, 20 травня 2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта, в якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність коштів, оскільки він отримує мінімальну заробітну плату.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зазначена норма кореспондується з нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони по справі, підтвердженого належними доказами, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання у зв'язку з тим, що заявником апеляційної скарги не надано жодних документів, які б підтверджували неможливість сплати ним судового збору.
Зважаючи на те, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк заявником усунуті не були, його апеляційна скарга відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поверненню.
Керуючись статтями 88, 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі №808/1196/16 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя А.В. Шлай